
- •Національний авіаційний університет Інститут повітряного і космічного права
- •КосмічнЕ пРаВо
- •Перелік умовних скорочень
- •Мккс - Міжагентський комітет з питань космічного сміття
- •Передмова
- •Модуль і. Міжнародне космічне право Лекція 1 Поняття та джерела міжнародного космічного права
- •1.1. Наука міжнародного космічного права
- •1.2. Поняття міжнародного космічного права
- •1.3. Джерела міжнародного космічного права
- •1.4. Суб'єкти і проблеми міжнародного космічного права
- •1.5. Національне космічне право
- •Лекція 2 Принципи міжнародного космічного права
- •2.1. Особливості та етапи становлення галузевих принципів мкп
- •2.2. Основні галузеві принципи міжнародного космічного права
- •2.3. Основні права та обов'язки держав під час дослідження та використання космічного простору
- •2.4. Демілітаризація космічного простору
- •Лекція 3 Роль Організації Об'єднаних Націй в прогресивному розвитку міжнародного космічного права
- •3.1. Роль Генеральної асамблеї оон у започаткуванні та розвитку міжнародного космічного права
- •2.2. Діяльність Комітету оон з використання космічного простору в мирних цілях з прогресивного розвитку міжнародного космічного права
- •3.3. Спеціалізовані установи оон
- •3.4. Всесвітні конференції оон з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях
- •Контрольні питання
- •Лекція 4 Міжнародно-правовий режим космічного простору
- •4.1. Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права
- •4.2. Делімітація космічного та повітряного просторів
- •4.3. Правовий режим геостаціонарної орбіти
- •4.4. Правовий режим небесних тіл
- •Контрольні питання
- •Лекція 5 Правовий статус космічних об'єктів
- •5.1. Реєстрація космічних об'єктів
- •5.2. Рятування та повернення космічних об'єктів
- •5.3. Запуск космічних об'єктів. Запускаюча держава
- •Лекція 6 Правовий статус космонавтів
- •6.1. Визначення термінів
- •6.2. Юрисдикція держави щодо космічних кораблів і екіпажів
- •6.3. Міжнародна космічна станція та Кодекс космонавтів
- •6.4. Рятування космонавтів
- •6.5. Повернення космонавтів
- •Лекція 7 Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності
- •7.1. Правове регулювання супутникового зв'язку
- •7.2. Правове регулювання дистанційного зондування Землі з космосу
- •7.3. Правове регулювання супутникової навігації
- •7.4. Правове регулювання космічної метеорології
- •Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору
- •8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму
- •8.2. Неурядові міжнародні космічні організації
- •8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі
- •8.4. Міжнародна космічна станція (мкс)
- •Лекція 9 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •9.1. Види відповідальності в космічному праві
- •9.2. Особливості міжнародно-правової відповідальності в космічному праві
- •9.3. Порядок відшкодування збитків у космічному праві
- •9.4. Врегулювання спорів у зв'язку з претензіями з компенсації шкоди
- •Модуль іі. Національне космічне законодавство Лекція 10 Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції оон з космосу
- •10.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньо-економічних операцій на світовому космічному ринку
- •10.3. Регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку
- •10.4. Роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.5. Особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку
- •Лекція 11 Актуальні проблеми міжнародного космічного права
- •11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання
- •11.2. Проблема демілітаризації космосу
- •11.3. Класичні проблеми міжнародного космічного права
- •11.4. Космічне сміття
- •11.5. Угода про Місяць
- •11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність
- •Контрольні питання
- •Лекція 12 Національне космічне право України
- •12.1. Історія становлення
- •12.2. Сучасний стан і структура національного космічного права
- •12.3. Конституція України про правове регулювання національної космічної діяльності
- •12.4. Закон України “Про космічну діяльність” – космічна конституція України
- •12.5. Проблеми та перспективи розвитку національного космічного права
- •Контрольні питання
- •Список літератури
7.4. Правове регулювання космічної метеорології
“Одним з найважливіших видів прикладної космічної діяльності, найщільнішим чином пов’язаних з повсякденним життям на Землі і таких, що відкривають найширші можливості для підвищення рівня життя, є космічна метеорологія. Погода і клімат у тому чи іншому місці є результатом складної взаємодії місцевих, регіональних і глобальних чинників, пов’язаних з циркуляцією та динамікою атмосфери, які, у свою чергу, залежать від взаємодії атмосфери з океаном, суходолу, рослинністю та кріосферою.
Глобальні спостереження in situ та з космосу провадяться приблизно кожні три години в рамках Всесвітньої служби погоди Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), їх результати передаються до центрів обробки даних, в яких і складаються прогнози погоди на період від доби до тижня. Координаційна група з метеорологічних супутників відіграє роль координуючого механізму відносно співпраці між операторами метеорологічних супутників, які функціонують як на геостаціонарній, так і на низькій навколоземній орбітах (НОО), і забезпечує також безпосередню взаємодію між користувачами і операторами супутників” [68].
ВМО вивчає проблеми співробітництва держав у сфері застосування ШСЗ в метеорології, розробки всесвітньої служби погоди, дослідження можливості використання ШСЗ для глобального збору метеорологічних даних. Крім цього, в полі зору ВМО знаходяться проблеми створення мережі станцій і центрів метео-, гідро- та геофізичних спостережень та обслуговування, а також стандартизація засобів і методів метеоспостережень, використання їх результатів в авіації, судноплавстві, сільському та водному господарстві, сприяння співробітництву між метеорологією та гідрологією тощо.
ООн відіграє значну роль в розвитку міжнародного співробітництва в сфері космічної метеорології.
Контрольні питання
1. Які види прикладної діяльності, пов'язаної з використанням космічної техніки та технологій, відомі сьогодні?
2. Які міжнародні організації є провідними в галузі правової регламентації супутникового зв'язку?
3. Які правові проблеми існують в сфері правового регулювання дистанційного зондування Землі?
4. Охарактеризуйте роль ООН у встановленні правових механізмів прикладних видів космічної діяльності.
Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору
8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму.
8.2. Неурядові міжнародні космічні організації.
8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі.
8.4. Міжнародна космічна станція.
Література: [3, 55, 68, 69].
адекватність правового регулювання космічної діяльності її місцю та ролі в житті сучасного суспільства вже з перших років космічної ери були в центрі уваги ООН та її спеціалізованих організацій. Як наслідок, Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КВКП), і в першу чергу, його Юридичний підкомітет закумулювали зусилля провідних юристів світу в перші два десятиліття космічної ери, коли було закладено підвалини сучасного космічного права. Нова галузь міжнародного публічного права, норми якої регулюють відносини держав між собою і з міжнародними міжурядовими організаціями у зв’язку з провадженням усіма ними космічної діяльності, сприяла становленню правовідносин у новій сфері людської діяльності.
Аналізуючи правотворчу діяльність міжнародних організацій у світлі ефективності механізмів правового регулювання діяльності з дослідження та використання космічного простору, особливо в умовах комерціалізації та приватизації космічної діяльності, залучення нових суб’єктів до цієї діяльності, так і глобалізації світового космічного ринку, треба зазначити, що останні 20-30 років виникла певна проблема неузгодженості (відсутності координації) нормотворчої діяльності міжнародних інституцій різного рівня. Крім КВКП та його підкомітетів питанням вдосконалення правового врегулювання відносин на світовому ринку космічних послуг і технологій сьогодні приділяють увагу також міжнародні спеціалізовані організації системи ООН (МСЕ, ЮНЕСКО, воів), міжурядові та спеціальні організації (УНІДРУА – Міжнародний інститут з уніфікації приватного права, ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ), неурядові (МАФ, МІКП — Міжнародний інститут космічного права, маа —Міжнародна астронавтична академія, АМП — Асоціація міжнародного права, КОСПАР — Комітет з дослідження космічного простору Міжнародної спілки наукових союзів) та регіональні організації (ЄКА — Європейське космічне агентство, ЄВТЕЛСАТ — Європейська організація супутникового зв’язку, ЄВМЕТСАТ — Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників) тощо. Таким чином, розширюючи обрії міжнародної співпраці в сфері космічної діяльності, обсяги використання космічної техніки та технологій для вирішення нагальних потреб світової спільноти, ці організації додають також свій істотний внесок і в розбудову МКП.