Тема 8 перспективні розрахунки населення методичні вказівки

Завдання статистики населення — не лише аналізувати існуючий демографічний стан чи процес, а й моделювати їх. моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються втрачені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).

Залежно від широти регіону перспективні розрахунки можуть здійснюватись: для земної кулі в цілому; для окремих континентів, країн, регіонів, етносів.

Розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові перспективні розрахунки населення.

Короткострокові здійснюються, як правило, на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів. Період упередження становить до п’яти років.

Середньострокові здійснюються на перспективу тривалістю 20—30 років, або іноді на 10- чи 15-річний період і стосуються лише загальної чисельності населення країни та її регіонів.

Довгострокові здійснюються на перспективу, що дорівнює 50—100 рокам, і стосуються лише загальної чисельності населення країни.

Перспективні розрахунки ґрунтуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісного характеру (таблиць дожиття населення та плідності жінок). Проте імовірності вмерти або народити чергову дитину не є сталими в часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворення населення на період прогнозу. Середньо- та довгострокові розрахунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельнос­ті населення країни (регіону) здійснюються коригуванням чисель­ності населення за матеріалами останнього перепису на природний та механічний приріст у міжпереписний період. Тоді чисельність населення на початок року обчислюватиметься так:

.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується формула

,

де — середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, ‰; n — кількість років у прогнозному періоді. При цьому .

Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статево-вікових груп виконуються методом компонентів (вікових пересувань). Переміщення населення до наступної вікової групи здійснюється множенням вихідної чисель­ності тієї чи іншої групи на імовірність дожити до наступного року, характерну кожному віку.

Такі розрахунки ґрунтуються на матеріалах останнього перепису населення й даних таблиць дожиття та плідності.

Для осіб кожної вікової групи перспективна чисельність визначається за формулою:

,

де — чисельність населення х-вікової групи на момент останнього перепису, P_x — коефіцієнт дожиття до наступного х + 1 віку за даними таблиці дожиття для населення з постійним режимом відтворення.

Проте невизначеною залишається чисельність народжених для кожного прогнозованого періоду. Для її обчислення застосовують табличні (іноді фактичні) вікові коефіцієнти плідності жінок , а також дані останнього перепису населення про чисельність жінок дітородного віку у кожній х-віковій групі. Тоді кількість усіх народжених у і-му прогнозному році визнача- тиметься:

.

Маючи загальну чисельність народжених, можна визначити кількість дівчаток та хлопчиків згідно з реальною статевою структурою народжених. Так, прогнозна кількість народжених дівчаток:

,

де  — частка дівчаток серед усіх народжених. Тоді прогнозна кількість народжених хлопчиків обчислюватиметься:

.

Розглянутий метод застосовується за умов незмінності режиму відтворення протягом періоду прогнозування. Таке припущення можливе тільки для короткострокових прогнозів.

Середньо- та довгострокові перспективні розрахунки мають враховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого — вплив окремих чинників інтенсивності природного руху та міґрації.

Перша задача розв’язується побудовою моделі тренду, а друга — регресійної трендової моделі.

У разі спрощених розрахунків застосовуються такі трендові моделі: лінійна, якщо чисельність населення змінюється за арифметичною прогресією; експонента, якщо чисельність населення змінюється за геометричною прогресією; параболічна, якщо чисельність населення змінюється з поступовим скороченням ланцюгових абсолютних приростів із переходом до їх від’ємних значень.

Перспективні розрахунки мають враховувати вплив міґраційних процесів, особливо в регіонах із високою рухливістю населення. Такі розрахунки виконуються у двох напрямах: окремо для кожної вікової групи населення та для населення регіону в цілому.

Перспективна чисельність населення регіону в цілому:

,

де — фактичний середньорічний темп зростання (скорочення) чисельності населення. Формулу виведено за припущення, що з усіх міґрантів лише одна половина братиме участь у процесі відтворення населення цього регіону, а друга — в регіоні в’їзду міґрантів.