
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.2. Розвиток продуктивних сил і антропогенний вплив на довкілля
- •Джерела утворення забруднених стічних вод
- •Забруднення атмосфери при роботі тес на різних видах палива, г/кВтгод
- •Викиди і витрати палива тес потужністю 1000 мВт, тис.Т/рік
- •1.1.3. Еколого-економічні аспекти використання природних ресурсів
- •Класифікація природних ресурсів за різними ознаками
- •Класифікація лісових масивів
- •Класифікація енергетичних ресурсів
- •Світові запаси паливно-енергетичних ресурсів
- •Ресурси поновлюваної енергії
- •1.1.4. Еколого-економічні критерії оцінки екологічної чистоти виробництва
- •1.1.5. Керування та планування природокористуванням
- •Функціональні сфери діяльності підприємств
- •Навколишнє природне серодовище
- •1.2. Тренінг-модуль
- •1.2.1. Основні терміни та поняття
- •1.2.2. Тестові завдання
- •1.2.3. Питання для самоконтролю
- •2.1. Навчальний модуль
- •2.1.1. Контроль і нормування забруднень атмосферного повітря
- •2. Викиди та виділення шкідливих речовин за окремими видами.
- •4. Для співставлення розраховують показники питомих викидів шкідливих речовин на 1 особу та на 1 км2 території.
- •2.1.2. Очищення атмосферного повітря, води, грунтів від забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнту, що враховує народногосподарське
- •2.1.3. Методичний інструментарій оцінки фактичної і потенційної екологічної небезпеки виробництва Аналіз впливу підприємства на навколишнє середовище
- •Комплексна оцінка екологічної чистоти підприємства
- •Оцінка ризику виникнення екологічно небезпечних ситуацій
- •2.1.4. Економічний механізм раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища
- •2.1.5. Порядок стягнення плати за забруднення довкілля
- •Глава ііі. Економічне обгрунтування природоохоронних заходів, їх ефективність
- •3.1. Навчальний модуль
- •3.1.1. Критерії економічної ефективності
- •3.1.2. Критерії та показники еколого-економічної ефективності природоохороних заходів
- •3.2. Тренінг-модуль
- •3.2.1. Основні терміни та поняття
- •3.2.2. Тестові завдання
- •3.2.3. Питання для самоконтролю
- •3.2.4. Практичні завдання
- •Царенко о. М., Нєсвєтов о. О., Кадацький м. О. Основи екології та економіка природокористування. – Суми: Університетська книга, 2001. – 326 с.
- •Варіанти вихідних даних до задачі
2.1.3. Методичний інструментарій оцінки фактичної і потенційної екологічної небезпеки виробництва Аналіз впливу підприємства на навколишнє середовище
Найпоширенішим способом оцінки впливу на навколишнє середовище є зіставлення фактичного вмісту забруднюючої речовини з його гранично допустимими концентраціями (ГДК). Звичайно в атмосфері і гідросфері знаходяться декілька домішок і їх сумісна дія часто призводить до утворення нових, іноді більш шкідливих речовин. Тому, таким чином, можна лише односторонньо оцінювати зміну якості навколишнього середовища. В Україні таким показником екологічної небезпеки є норматив, запропонований в "Рекомендаціях по розподілу підприємств по категорії небезпеки залежно від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються до атмосфери". Всі підприємства поділені на чотири категорії по коефіцієнту небезпеки підприємства (КНП):
(2.30)
де Мi – маса викиду i-ї речовини, т/рік;
ГДКi – гранично допустима концентрація i-ї речовини, мг/м3;
n – кількість забруднюючих речовин, що викидаються підприємством;
аi – коефіцієнт, що дозволяє співвіднести ступінь шкідливості i-ї речовини з шкідливістю сірчистого газу.
Оскільки всі речовини поділені на 4 класа небезпеки по їх токсичності, то значення аi визначаються згідно даними таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
Константа аi для речовин різних класів небезпеки
Константа |
Клас небезпеки речовини |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
аi |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Значення КНП є тільки індексом для ранжирування джерел забруднення, але не визначає реальної екологічної небезпеки. Тому для підприємств їх категорія небезпеки визначається деякими граничними значеннями КНП (таблиця 2.12):
Таблиця 2.12
Значення КНП по категоріях небезпеки
-
Категорія небезпеки
КНП
1
КНП > 106
2
106 > КНП ≥ 104
3
104 > КНП ≥ 103
4
КНП < 103
Визначення КНП є основою для встановлення не тільки категорії небезпеки металургійного підприємства, але і базою для визначення базового значення розмірів санітарно-захисної зони.
Для оцінки екологічної небезпеки підприємства в частині забруднення атмосферного повітря застосовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА):
(2.31)
де qi – середня концентрація за рік i-ї речовини, мг/м3;
ГДКi – гранично допустима середньодобова концентрація i-ї речовини, мг/м3;
m – коефіцієнт, що приймається рівним 0,85, 1,0, 1,3 і 1,5, відповідно, для речовин 4, 3, 2 і 1 класів небезпеки.
Ранжирування екологічної небезпеки виробництва по ІЗА проводиться таким чином:
ІЗА < 5; рівень забруднення атмосфери незначний і не представляє небезпеки для здоров'я населення;
5 < ІЗА < 8; рівень певного ризику для здоров'я людей;
8 < ІЗА < 15; кризовий рівень забруднення атмосфери, небезпечний для здоров'я людини;
ІЗА > 15; катастрофічний рівень забруднення атмосфери.
Аналогічно визначається екологічна небезпека забруднення водних об'єктів за індексом забруднення води (ІЗВ):
(2.32)
де n – число контрольованих інгредієнтів домішок у водному об'єкті;
Сi – концентрація i-го інгредієнта у воді, мг/дм3;
ГДКi – гранично допустима концентрація i-го сполучення у водному об'єкті, мг/дм3.
Для водотоків за величиною ІЗВ загальноприйнятою є їх класифікація екологічної небезпеки з системою бальних оцінок (таблиця 2.13).
Таблиця 2.13
Критерії оцінки забруднення водних об'єктів
Клас якості води |
Оцінка в балах |
Якість води |
Величина ІЗВ |
1 |
0 |
дуже чиста |
ІЗВ < 0,3 |
2 |
0 |
чиста |
0,3 ≤ ІЗВ < 1,0 |
3 |
1 |
помірно забруднена |
1,0 ≤ ІЗВ ≤ 2,5 |
4 |
2 |
забруднена |
2,5 ≤ ІЗВ < 4,0 |
5 |
3 |
брудна |
4,0 ≤ ІЗВ < 6,0 |
6 |
4 |
дуже брудна |
6,0 ≤ ІЗВ < 10,0 |
7 |
4 |
надзвичайно брудна |
ІЗВ > 10,0 |
Забруднення грунту від підприємств металургії переважно пов'язано з металами, металоїдами і їх сполуками. В цьому випадку використовують комплексний оціночний показник хімічного забруднення грунту (ПХЗГ):
; (2.33)
(2.34)
де Сi – концентрація i-ї забруднюючої речовини в грунтах, мг/м3;
-
вміст i-ї
забруднюючої речовини у фонових грунтах,
мг/м3;
n – число елементів в грунті, що визначаються.
Бальна оцінка за величиною ПХЗГ може бути наступною:
ПХЗГ < 16, задовільна ситуація, 1 бал;
16 ≤ ПХЗГ < 32, ризик для населення, 2 бала;
32 ≤ ПХЗГ < 128, надзвичайна ситуація для населення, 3 бала;
ПХЗГ ≥ 128, екологічне лихо, 4 бала.