
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.2. Розвиток продуктивних сил і антропогенний вплив на довкілля
- •Джерела утворення забруднених стічних вод
- •Забруднення атмосфери при роботі тес на різних видах палива, г/кВтгод
- •Викиди і витрати палива тес потужністю 1000 мВт, тис.Т/рік
- •1.1.3. Еколого-економічні аспекти використання природних ресурсів
- •Класифікація природних ресурсів за різними ознаками
- •Класифікація лісових масивів
- •Класифікація енергетичних ресурсів
- •Світові запаси паливно-енергетичних ресурсів
- •Ресурси поновлюваної енергії
- •1.1.4. Еколого-економічні критерії оцінки екологічної чистоти виробництва
- •1.1.5. Керування та планування природокористуванням
- •Функціональні сфери діяльності підприємств
- •Навколишнє природне серодовище
- •1.2. Тренінг-модуль
- •1.2.1. Основні терміни та поняття
- •1.2.2. Тестові завдання
- •1.2.3. Питання для самоконтролю
- •2.1. Навчальний модуль
- •2.1.1. Контроль і нормування забруднень атмосферного повітря
- •2. Викиди та виділення шкідливих речовин за окремими видами.
- •4. Для співставлення розраховують показники питомих викидів шкідливих речовин на 1 особу та на 1 км2 території.
- •2.1.2. Очищення атмосферного повітря, води, грунтів від забруднюючих речовин
- •Значення коефіцієнту, що враховує народногосподарське
- •2.1.3. Методичний інструментарій оцінки фактичної і потенційної екологічної небезпеки виробництва Аналіз впливу підприємства на навколишнє середовище
- •Комплексна оцінка екологічної чистоти підприємства
- •Оцінка ризику виникнення екологічно небезпечних ситуацій
- •2.1.4. Економічний механізм раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища
- •2.1.5. Порядок стягнення плати за забруднення довкілля
- •Глава ііі. Економічне обгрунтування природоохоронних заходів, їх ефективність
- •3.1. Навчальний модуль
- •3.1.1. Критерії економічної ефективності
- •3.1.2. Критерії та показники еколого-економічної ефективності природоохороних заходів
- •3.2. Тренінг-модуль
- •3.2.1. Основні терміни та поняття
- •3.2.2. Тестові завдання
- •3.2.3. Питання для самоконтролю
- •3.2.4. Практичні завдання
- •Царенко о. М., Нєсвєтов о. О., Кадацький м. О. Основи екології та економіка природокористування. – Суми: Університетська книга, 2001. – 326 с.
- •Варіанти вихідних даних до задачі
Значення коефіцієнту, що враховує народногосподарське
значення населеного пункту
Тип населеного пункту |
Кф |
Організаційно-господарські і культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центи, міста, селища районного підкорення) і села |
1.00 |
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підкорення, великі промислові і транспортні вузли) |
1.25 |
Центри з перевагою рекреаційних функцій |
1.65 |
Методика розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів
Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме:
- самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування;
- самовільних скидів зворотних вод з підприємств, суден та об’єктів, для яких не видані дозволи на спецводокористування, або не встановлені норми гранично-допустимих чи тимчасово-узгоджених скидів шкідливих речовин;
- перевищення затверджених нормативів і норм скидів забруднюючих речовин (г/м3);
- перевищення затверджених нормативів і норм витрат зворотних вод (м3/годину);
- скидів забруднюючих речовин, не зазначених у дозволах на спецводокористування чи нормах ГДС(ТУС), якщо їх концентрація перевищує ГДК;
- самовільних скидів зворотних вод чи сировини з морських або річкових суден, плавзасобів, надводних або підводних споруд;
- надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварії на насосних станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т.п.;
— вимушених санкціонованих аварійних скидів, що не передбачалися проектом, але здійснюються з метою попередження аварійних ситуацій;
- скидів шкідливих речовин, що призвели до забруднення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації грунтів.
Розмір збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів обчислюється за формулою:
(2.26)
де mі — маса скинутої забруднюючої сировини, кг;
0,003 — базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
n — величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян, грн;
- показник
відносної небезпечності речовини,
визначається з співвідношення 1/ГДК;
де ГДК — гранично-допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПІН N 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.
-
коефіцієнт, що враховує категорію
водного об'єкта.
Значення
коефіцієнтів
та кб
приведені у таблицях 2.7 та 2.8.
Таблиця 2.7
Значення константи для деяких поширених речовин, що забруднюють водоймища
Речовина |
ГДКр/г, г/м3 |
ГДКсан.поб., г/м3 |
, ум. т/т |
БПКповн |
3.0 |
|
0.33 |
Зважені речовини |
20 |
|
0.05 |
Сульфати |
|
500 |
0.002 |
Хлориди |
|
350 |
0.003 |
Азот загальний |
|
10 |
0.1 |
СПАР |
0.5 |
|
2 |
Нафта і нафтопродукти |
0.05 |
|
20 |
Мідь |
0.01 |
|
100 |
Цинк |
0.01 |
|
100 |
Аміак |
0.05 |
|
20 |
Миш'як |
0.05 |
|
20 |
Цианіди |
0.05 |
|
20 |
Стирол |
0.1 |
|
10 |
Формальдегіди |
0.1 |
|
10 |
Таблиця 2.8
Значення коефіцієнта Кб
Басейни рік і морів |
Кб |
Тиса, Прут |
3.0 |
Дністер, ріки Кримського півострова |
2.8 |
Західний Буг, ріки басейну Вісли, Десни, Прип’ять, Дніпро на ділянці “Каховський гідровузол - Чорне море" |
2.5 |
Сіверський Донець, Міус, Кальміус, Південний Буг, Інгул, Дунай, Дніпро на ділянці “м. Київ - Каховський гідровузол" |
2.2 |
Азовське і Чорне море |
2.0 |
Дніпро на ділянці “Кордон України - м. Київ" |
1.8 |
Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства визначає основні засади розрахунку збитків.
Основою розрахунків розміру збитку від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка земельної ділянки.
Збиток визначається за формулою:
(2.27)
де Зз – розмір збитку від забруднення земельних ресурсів, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначаються як 0,5 Гд;
Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн. Розраховується як:
(2.28)
де Пагр – площа, м3;
Гагр – грошова оцінка 1 м3 грунту, (грн/м3);
Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючої речовини в об’ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування, та визначається як:
Кз = Озр/(Тз * Пд * Іп) (2.29)
де Озр – об’єм забруднюючої речовини, м3;
Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;
Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м3;
Іп – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини.
Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини;
Шегз – показник шкали еколого-господарчого значення земель.
Значення коефіцієнтів Іп та Шегз приведені у таблицях 2.9 та 2.10.
Таблиця 2.9
Індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини Іп
Глибина просочування , м |
Іп |
Глибина просочування , м |
Іп |
0-0.2 |
0.100 |
0-1.2 |
0.049 |
0-0.4 |
0.082 |
0-1.4 |
0.044 |
0-0.6 |
0.070 |
0-1.6 |
0.040 |
0-0.8 |
0.060 |
0-1.8 |
0.037 |
0-1.0 |
0.054 |
0-2.0 |
0.033 |
Таблиця 2.10
Значення показників шкали еколого-господарчого значення земель Шегз
№ |
Землі й угіддя |
Шегз |
1 |
Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги уздовж річок і навколо водойм |
5 |
2 |
Землі оздоровчого й рекреаційного призначення |
4,5 |
3 |
Землі природоохоронного та історико-культурного призначення |
4 |
4 |
Прибережні захисні смуги уздовж морів |
3,5 |
5 |
Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу |
3 |
6 |
Землі сільськогосподарського призначення |
1 |
7 |
Землі під житловою й суспільною забудовою городів |
0,8 |
8 |
Болота |
0,5 |
9 |
Землі лісового фонду |
0,3 |
10 |
Землі промисловості, транспорту, зв'язку й оборони |
0,2 |