2. Ознайомитися з Законами України, що забезпечує охорону і захист різних видів промислової власності? Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Установа — центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.

Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом.

Винахід (корисна модель) — результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається із цього Закону, законів України «Про власність» ( 697-12 ), «Про державну таємницю» ( 3855- 12) та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності. Чинні патенти на корисні моделі

прирівнюються щодо правового режиму, у тому числі і строку їх дії, до деклараційних патентів на корисні моделі.

Власники патентів на винаходи строком дії п’ять років можуть подавати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і перетворення патенту в порядку, встановленому для деклараційних патентів статтею 26 цього Закону.

Основними розділами закону є: Правова охорона на винаходи (корисні моделі); Право на одержання патенту; Порядок одержання патенту; Права а обов’язки, що випливають з патенту; Припинення дії патенту та визначення його недійсним; Захист прав.

Даний закон містить 38 статей.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі — знак) в Україні.

Основними розділами закону є: Правова охорона знаків; Порядок отримання свідоцтва; Права та обов’язки, що випливають зі свідоцтва; Припинення дії свідоцтва та визнання її недійсним; Захист прав;

У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:

Установа — центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;

Особа — фізична або юридична особа; ( Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-ГУ ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

Знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Свідоцтво — свідоцтво України на знак для товарів і послуг;

Зареєстрований знак — знак, на який видано свідоцтво

Заявка — сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;

Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою.

Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах.

Даний закон містить 25 статей.