Пояснювальна записка

Педагогічна практика – один із напрямів підготовки майбутніх учителів до самостійної педагогічної діяльності. Вона посідає чільне місце в системі формування професійних умінь і навичок студентів.

Пропонована програма виробничої педагогічної практики бакалавра узгоджується з програмами шкільного курсу трудового навчання і методики викладання, а також методики викладання інформатики.

Проходження педагогічної практики бакалавра передбачає роботу студентів-практикантів у 5–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів регіону з предметів:

• трудове навчання;

• креслення.

Педагогічна практика бакалавра студентів педагогічного університету має забезпечити умови для формування умінь і навичок майбутніх учителів, безпосередньо пов'язаних із використанням теоретичних знань методик викладання відповідних курсів в реальних педагогічних ситуаціях. При цьому ряд завдань до лабораторних робіт можна розглянути під час практики в реальних умовах. Зокрема, написання календарно-тематнчного плану, різні способи написання план-конспектів уроків, зміст критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за дванадцятибальною шкалою, виконання кількісного і якісного аналізу контрольної чи самостійної роботи учнів середньої школи тощо. Педагогічна практика бакалавра проходить у три етапи: підготовчий, основний і завершальний. Зміст педагогічної практики скомпоновано відповідно до цих етапів.

Навчальними планами підготовки бакалаврів напряму підготовки: 6.010103 «Технологічна освіта», що відноситься до галузі знань: 0101 Педагогічна освіта, передбачено проходження студентами педагогічної практики у VIII семестрі тривалістю 5 тижнів.

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СПЕЦІАЛІСТА

1.1. Мета і завдання практики

Мета виробничої педагогічної практики бакалавра – систематизувати і піднести на якісно новий рівень творчого застосування набуті знання, сформувати необхідні для практичної діяльності вчителя трудового навчання вміння та навички в умовах загальноосвітньої школи, надати можливість апробації та проведення педагогічного експерименту згідно з темою науково-методичного дослідження в межах курсової та бакалаврської кваліфікаційної робіт, застосовувати вміння проводити виховну роботу з учнями.

Під час практики студент набуває статусу вчителя-стажиста з двох фахових предметів та помічника класного керівника.

Завдання практики:

• закріплення, поглиблення і інтеграція теоретичних знань, засвоєних студентами під час вивчення педагогіки, психології, методики трудового навчання і креслення, в процесі викладання шкільних курсів трудове навчання, креслення, інформатика, застосування цих знань в навчально-виховній роботі зі школярами;

• підготовка студентів до самостійної творчої роботи вчителя-предметника шляхом вироблення вмінь проводити уроки різних типів, у відповідності до завдань уроку та психолого-педагогічних особливостей класу, підбирати навчальний матеріал, оптимально поєднувати і узгоджувати методи, засоби і форми навчання;

• опанування студентами всіх можливостей навчально-виховної роботи як на уроках, так і в позаурочний час;

• навчання студентів спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу з предметів, проводити її з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів;

• прищеплення прагнення до постійного професійного вдосконалення, джерелом якого є робота з науково-методичною літературою та вивчення сучасних педагогічних технологій в роботі вчителів-новаторів;

• формування вміння застосовувати різні методи педагогічного впливу та керувати ситуативними деформаціями в процесі навчання.

Види робіт, які виконуються під час практики:

• ознайомлення зі структурою і змістом роботи вчителів-предметників та класного керівника;

• підбір додаткової науково-методичної літератури до системи уроків з теми та конкретного уроку;

• вивчення особистості школяра з метою діагностики рівня його розвитку та здібностей до вивчення предмету;

• вибір та обґрунтування найраціональніших форм та методів роботи з учнями;

• опанування системи роботи вчителя-предметника (трудове навчання, креслення);

• проведення уроків різних типів із застосуванням різноманітних методів та засобів навчання;

• відвідування та аналіз уроків вчителів та студентів-практикантів;

• вивчення передового досвіду вчителів загальноосвітнього навчального закладу;

• ознайомлення з різними видами шкільної документації;

• проведення позакласної роботи з трудового навчання;

• здійснення науково-дослідницької роботи в межах теми курсової та кваліфікаційної робіт;

• виготовлення наочних посібників, приладів, дидактичних матеріалів;

• розробка сценаріїв і проведення позакласних заходів;

• ознайомлення з роботою шкільних майстерень.

Практика бакалавра проходить у 5–9 класах загальноосвітніх шкіл регіону. В одному навчальному закладі може проходити практику така кількість студентів, що відповідає кількості паралелей і передбачена умовами договору між адміністрацією школи та університету. Перед початком педагогічної практики видається наказ про її проведення, у якому затверджується розподіл студентів по школах, призначаються методисти з основної спеціальності та з педагогіки.

Передбачається можливість проходження практики на робочому місці, якщо студент вже працює вчителем, а також за місцем майбутнього працевлаштування при наявності у студента відповідного відношення із загальноосвітнього навчального закладу.

Перед виходом на педагогічну практику на факультеті проводиться настановча конференція. Конференцію організовують і проводять деканат, факультетський керівник практики, методисти, викладачі предметної кафедри та кафедр педагогіки і психології.

Основним документом, який відображає діяльність студентів у ході практики, є «Щоденник практиканта». Він містить направлення до школи з указанням дати прибуття в школу і терміну закінчення практики, перелік навчально-виховної роботи за період практики з оцінками за всі види діяльності, характеристику на студента вчителів школи, які керували роботою студента, звіт студента і висновки групових керівників практики від кафедр університету.