
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
Міністерства оборони США, Великобританії, Німеччині і Франції на початку 90-х років сформулювали вимоги до боєприпасів (БП) з підвищеною проникаючою здатністю. Такі БП потрібні для ураження важливих підземних об'єктів противника, захищених залізобетонними перекриттями товщиною до 6 м. У даний час у достатній кількості виробляються боєприпаси тільки одного типу, здатні уражати подібні об'єкти. Це BLU-113, що входять до складу керованих авіаційних бомб (КАБ) GBU-28 і -37 (маса 2 130 кг), що можуть розміщатися на підфюзеляжній точці підвіски тактичного винищувача F-15E і у відсіку озброєння стратегічного бомбардувальника В-2А. Таким чином, керівництво збройних сил названих країн зацікавлено в створенні нових, більш легких боєприпасів цього типу, що дозволить застосовувати їх і з інших носіїв, які мають обмеження по масі і розмірам БП, розташовуваних на пілоні.
Європейські й американські фахівці висунули дві концепції створення бетонобійних боєприпасів масою не більш 1 000 кг. Відповідно до європейської концепції пропонується розробка тандемних бетонобійних бойових частин (ТББЧ) нового типу. На озброєнні ВПС Великобританії вже є бетонобійний суббоєприпас SG-357 з тандемним розміщенням кумулятивного і фугасного зарядів, який входить до складу спорядження авіаційної касети JP-233 (яка не скидається) і застосовуваний для ушкодження злітно-посадочних смуг. Однак у зв'язку з малими розмірами і невеликою потужністю заряди SG-357 не здатні уражати заглиблені підземні об'єкти. Пропонована типова ТББЧ нової конструкції складається з оптичного неконтактного зривника (ОНЗ) і одного або декількох кумулятивних зарядів (КЗ), розташованих перед основною бойовою частиною (ОБЧ). Корпус ОБЧ має виготовлятися з міцних матеріалів на базі вольфрамової сталі з додаванням інших важких металів з подібними властивостями. Усередині розміщається заряд ВР, а в донної частини - програмувальний зривник. За твердженням розроблювачів, втрата кінетичної енергії ОБЧ у результаті її взаємодії з продуктами детонації не перевищує 10% початкового значення. Підрив кумулятивного заряду здійснюється на оптимальній (за даними від ОНЗ) відстані від цілі. У простір, що утворився в результаті взаємодії кумулятивного струменя (КС) і матеріалу перешкоди, входить ОБЧ, яка вибухає усередині об'єкта після подолання частини перешкоди, що залишилася. Лабораторні дослідження підтвердили, що глибина проникнення бетонобійних боєприпасів у перешкоду залежить головним чином від швидкості співударяння, фізичних параметрів взаємодіючих тіл (щільність, твердість, поріг міцності і т.д.), параметра M/S (співвідношення маси БЧ і площі поперечного переріза), а для ТББЧ - ще і від діаметра КЗ.
У ході випробувань цих ТББЧ масою до 500 кг (швидкість співударяння 260 - 335 м/с) установлено, що вони здатні проникати в ґрунт середньої щільності на глибину 6-9 м і потім пробивати залізобетонні плити загальною товщиною 3-6 м. Крім того, боєприпаси з такими бойовими частинами можуть успішно уражати цілі при менших, ніж у звичайних бетонобійних БП, значеннях кінетичної енергії, більш гострих кутах підходу (кут між площиною дотичної до точки перетинання подовжньої осі боєприпасів з поверхнею цілі в момент зіткнення і самою віссю) і менш гострих кутах атаки (кут між подовжньою віссю боєприпасів і вектором швидкості його центра мас у момент зіткнення).
Американські фахівці пішли шляхом удосконалення унітарних бетонобійних бойових частин (УББЧ). Особливість застосування боєприпасів з такими БЧ полягає в тому, що їм необхідно надавати значну кінетичну енергію, у результаті чого підвищуються вимоги до міцності корпусу. При розробці нових боєприпасів проводилися наукові дослідження зі створення особливо міцних сплавів для виготовлення корпусу і розрахунку його оптимальних геометричних розмірів, наприклад форми носової частини. Для збільшення значення параметра M/S (який забезпечує велику проникаючу здатність) запропоновано при незмінних габаритних розмірах існуючих боєприпасів збільшити товщину їхньої оболонки за рахунок зменшення кількості ВР у БЧ.
До переваг нових унітарних бойових частин варто віднести відносну простоту конструкції і їх відносно низьку вартість у порівнянні з ТББЧ. У результаті проведених випробувань установлено, що УББЧ нового типу (маса до 1 000 кг, швидкість БП дорівнює 300 м/с) можуть проникати в ґрунт середньої щільності на глибину 18-36 м і пробивати залізобетонні плити загальною товщиною 1,8-3,6 м. Продовжуються роботи зі збільшення значень цих показників.
Європейські й американські фахівці створили й успішно випробували нові зразки тандемних (BROACH, "Lancer", MEPHISTO) і унітарних (AUP-3, J-1000) бетонобійних бойових частин. Боєприпаси з такими БЧ призначені для знищення підземних комунікацій противника, сильнозахищених наземних об'єктів, пускових установок ракет, мостових конструкцій. Ними передбачається оснащувати авіаційні керовані ракети класу "повітря-земля" і керовані авіаційні бомби.
Бетонобійна БЧ MEPHISTO (Multi-Effect Penetrator High Sophisticated and Target Optimised, відома також за назвою "Effector") розроблена франко-германською фірмою TDA/TDW за замовленням міністерства оборони Німеччини для оснащення авіаційних керованих ракет KEPD-350 і -150 класу "повітря-земля". У ТББЧ використовується електромеханічний запобіжно-виконавчий механізм, що входить до складу зривника PIMPF (Programmable Intelligent Multi-Purpose Fuze), виконаного за технологією SHAFT (Smart Hard target Attack Fuzing Technology). Відмітною рисою цього пристрою є його здатність розпізнавати велику кількість перешкод різних типів шляхом порівняння даних, закладених у його пам'ять, з інформацією, що надходить з вбудованого акселерометра, який вимірює ударні прискорення. Це дозволяє підрахувати кількість перешкод, що мають різну щільність і твердість, а також пройдену відстань і правильно обчислити час підриву основного заряду ВР. Зривник може програмуватися як на землі, так і в польоті на повітряний або підземний підрив, що дає можливість знищувати і наземні площинні цілі. У випадку повітряного підриву обидва заряди ініціюються одночасно.
Бетонобійні БЧ BROACH (Bomb Royal Ordance Augment Charge) і "Lancer" розроблені британськими фірмами "Royal Ordnance" (BROACH) і "Thomson-Thorn" ("Lancer" і BROACH) відповідно. За устроєм і принципом дії боєприпаси схожі на ТББЧ MEPHISTO. Як відзначають західні експерти, відмінною рисою ТББЧ BROACH є те, що в її склад входить програмувальний зривник FMU-157/B HTSF (Hard Target Smart Fuze), використовуваний у КАБ GBU-28/B.
В даний час фахівці фірми "Thomson-Thorn" ведуть роботи зі створення нового зривника MEHTF (Multi Effect Hard Target Fuze) з урахуванням досвіду, накопиченого в ході створення зривника HTSF. Новий зривник відрізняється меншими розмірами і вартістю, а також більш широкими можливостями використання. Як підкреслюють західні експерти, БЧ BROACH може ефективно застосовуватися як з низьких, так і із середніх висот. Технологія виробництва ТББЧ BROACH припускає істотне варіювання її масогабаритних характеристик. Зокрема, створені три варіанти БЧ: з діаметром 450 мм (для оснащення авіаційних керованих ракет великої дальності класу "повітря-земля" "Scalp" і "Storm Shadow"), 300 мм (варіант керованої авіаційної касети AGM-154C JSOW без суббоєприпасу) і 127 мм (під 155-мм артилерійський снаряд) . Діаметр третього варіанта БЧ дозволяє використовувати BROACH у ракетній зброї, запуск якої здійснюється з пускової установки безвідкотного типу.
Унітарна бетонобійна бойова частина AUP-3 (BLU-116/B) розроблена в 1997 році за замовленням ВПС США американською корпорацією "Локхід-Мартін" для встановлення на КАБ GBU-24 і крилату ракету повітряного базування AGM-86D. Корпус БЧ виконаний з високоміцної нікель-кадмієвої сталі і при подібних із БЧ BLU-109/B масо-габаритних характеристиках характеризується майже вдвічі більшою проникаючою здатністю. У його донної частини розташований зривник FMU-157/B HTSF.
На думку розроблювачів, наявність невеликої маси ВР, що міститься в корпусі БП, має підвищити його проникаючу здатність і звести до мінімуму збиток навколишньому середовищу у випадку влучення вибухового пристрою в підземні склади хімічної, біологічної і ядерної зброї. Бойова частина J-1000 створена в 1995 році за замовленням ВПС США для установки на КР AGM-158 JASSM і інші ракети класу "повітря - земля". Корпус виконаний з металевого сплаву на основі вольфрамової сталі. Боєприпаси використовуються для оснащення КАБ "Paveway" зі зривником EMU-143 А/В або FMU-152B. Зривник FMU-152B може бути запрограмований у польоті пілотом на підземний або повітряний підрив.