3.1.7. Пробивання перешкод.

Розглядаючи явище проникнення як слідство ударної дії боєприпасу, ми припускаємо, що перешкода має досить велику товщину. Явище пробивання спостерігається у перешкодах певної товщини. Розглянемо характер руйнувань матеріалу перешкоди та явище пробивання. В якості матеріалу перешкоди ми виберемо бетон, сама перешкода буде являти собою плоску плиту.

Рис. 3.11. Проникнення боєприпасу у перешкоду значної товщини

1. В перешкоді великої товщини спостерігається тільки ударна воронка та проникнення боєприпасу всередину по циліндричному каналу.

2. Зменшимо товщину перешкоди. На її зворотній поверхні ми будемо спостерігати тріщини.

Рис. 3.12. Утворення відколу на зворотній поверхні перешкоди

3. Ще зменшимо товщину перешкоди. З тильного боку в цьому випадку утворюється воронка, яку прийнято називати відкольною воронкою.

4. По мірі зменшення товщини перешкоди відкольна воронка збільшується і кінець-кінцем з’єднується з ударною воронкою. Внаслідок цього утворюється наскрізна пробоїна, що свідчить про наскрізне пробивання перешкоди.

Рис. 3.13. Наскрізне пробивання конструкції

Експериментальні дані свідчать, що перешкода пробивається боєприпасом наскрізь (наскрізне пробивання) навіть тоді, коли її товщина ще значно перебільшує можливе значення глибини проникнення боєприпасу у матеріал цієї перешкоди (Н_пер >> h_пр.пер).

Максимальне значення товщини перешкоди, яка непробивається ударною дією боєприпасу, визначається по формулі

Н_н.пр = n_н  h_{пр пер} (6)

де: n_н - дослідний коефіцієнт (коефіцієнт “непробивання”).

Захисна товща, що визначена по формулі (6), забезпечує захист тільки від наскрізного пробивання, але при цьому не виключається утворення з тильного боку перешкоди відкольної воронки. Мінімальна товщина перешкоди, в який від ударної дії боєприпасу не виникає відколювання зі зворотньої поверхні, визначається по формулі Забудського:

Н_від  n_від  h_{пр пер} (7)

де: n_від - коефіцієнт відкола.

3.1.8. Рикошет.

Явища, які ми розглядали вище, що пов’язані з ударною дією боєприпасу на перешкоду, спостерігаються, якщо не трапляється рикошет боєприпасу від перешкоди.

 Рикошет - це “відскакування” боєприпасу від перешкоди після удару. Явище рикошету спостерігається тоді, коли кут зустрічі боєприпасу з перешкодою () буде більшим, ніж деяке граничне значення (_гран):

  _гран (8)

Рис. 3.14. Схема рикошету

Явище рикошету пов’язане з виникненням перекидаючого моменту, який в свою чергу збільшує значення кута зустрічі. Також воно залежить від наступних факторів:

- від швидкості зустрічі;

- від маси боєприпасу;

- від типу та форми чолової частини боєприпасу;

- від виду матеріалу перешкоди;

- від конструктивного рішення перешкоди та її поверхні.

Значення _гран для різних видів матеріалів наводяться у довідниках. Внаслідок удару та послідуючого за цим рикошету боєприпаса у перешкоді утворюється вибоїна (борозна). Глибина борозни (h_бор) визначається по формулі:

h_бор  0,5h_{пр пер} (9)

Розділ 3.2. Авіаційні бомби, що можуть бути використаними для ураження захисних споруд