Характеристика етапів розвитку міжнародної торгівлі

Чинники зовнішнього середовища		Особливості торговельних процесів		Регулювання
І етап
Промислові революції Залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну Прогрес у розвитку транспортної мережі світу Революція в засобах зв’язку		Вивезення товарів Лідерство Великобританії на світовому ринку Випередження темпів зростання світового товарообороту порівняно з ростом промислового виробництва		Перевага політики протекціонізму Зародження політики фритредерства
ІІ етап
НТП у виробництві товарів Розвиток транспортних шляхів і поліпшення якісних характеристик транспортних засобів Розвиток монополістичного виробництва		Вивезення капіталу Швидке зростання товарообороту Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії та Франції) Концентрація торговельних зв’язків між найбільш розвинутими країнами		Посилення протекціоністських тенденцій Перехід від захисного до наступального протекціонізму
ІІІ етап
Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні) Економічні кризи (1920—1921 рр., 1929—1933 рр.) Початок формування двох світових систем господарства		Тривале та глибоке порушення торго- вельних зв’язків Різкі коливання обсягів товарообороту Переважно сировинна структура експорту та імпорту		Посилення митного протекціонізму Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків
	IV етап
	Посилення диференціації двох світових систем господарства Розпад світової колоніальної системи Формування регіональних інтеграційних угруповань Поява глобальних міжнародних організацій		Збільшення темпів росту світового товарообороту Зрушення в товарній структурі експорту Послаблення позицій країн, що розвиваються Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшення питомої ваги США, Великобританії та Франції в світовому експорті		Перехід до політики лібералізації зов­нішньоторговельних зв’язків Реалізація комплексу митно-тариф­них заходів під егідою ГАТТ
	V етап
	Посилення міжнародної конкуренції Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань Індустріалізація більшості країн, що розвиваються Проблема заборгованості країн, що розвиваються Розпад світової соціалістичної системи господарства		Різке збільшення обсягів торгівлі Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн Значні коливання рівня світових цін Зрушення в товарній структурі експорту (послуги, промислові товари) Поширення усталених і довгострокових відносин Збільшення частки внутрішньофірмових поставок у світовій торгівлі Підвищення ролі країн, що розвиваються Посилення конкуренції між країнами Тріади (США, Японія, країни ЄС) Активізація зустрічної торгівлі		Перехід від тарифного до нетарифного регулювання Неопротекціонізм Стимулювання експортного виробництва Поява тенденції до створення замк- нутих економічних блоків

• загального тоннажу суден; заміна вітрильників пароплавами; відкриття Суецького каналу, що з’єднав Азію з Європою);

• революція в засобах зв’язку (винахід електричного телеграфу; прокладання в 1866 р. трансатлантичного кабелю, що дозволило встановити зв’язок між Америкою та Європою).

Характерною рисою цього етапу є випереджаючі темпи зростання світового товарообороту порівняно з темпами зростання промислового виробництва в світі, що свідчить про велике значення для країн розвитку зовнішньої торгівлі. Головну роль на світовому ринку в цей період відігравала Великобританія, частка якої в обсязі світової торгівлі становила 25 %. Слід зазначити, що за всю подальшу історію світової торгівлі жодній країні не вдавалось досягти такої домінантної позиції на світовому ринку. У 1997 р. частка трьох найбільших експортерів світу — США, Німеччини та Японії — у світовій торгівлі становила 28,7 %, а Великобританії — лише 5 %. Основною статтею експорту однієї з найбільших колоніальних держав були текстильні вироби, а ввозились переважно сировина для текстильної промисловості та продовольчі товари з колоній і США.

Обробна промисловість США на той час працювала переважно на внутрішній ринок, а розширення експорту відбувалось насам- перед за рахунок збільшення вивозу продовольства та сировини. Так, у 1970 р. питома вага обробної промисловості в експорті США не перевищувала 15 %.

Суттєвою особливістю даного етапу розвитку міжнародної торгівлі є вивезення товарів, тобто експорт товарів, вироблених на національній території. У сфері регулювання міжнародних тор­говельно-економічних відносин цей етап характеризується зародженням політики фритредерства (від англ. free trade — вільна торгівля) — свободи торгівлі та невтручання держави у підприємницьку діяльність, основним прихильником якої була Великобританія. Одним з найпопулярніших інструментів політики фритредерства було зниження мита на товари у взаємній торгівлі, що сприяло збільшенню вивезення англійських товарів за кордон. Так, митна реформа була проведена у туманному Альбіоні у 20-х роках XIX ст., а до середини сторіччя фритредерство перемогло вже повністю: скасовано законодавчі обмеження на імпорт зерна, сировини, промислових товарів; ліквідовано інші протекціоністські обмеження. У деяких європейських країнах (Німеччина, Франція та ін.) і Росії

з’явились тенденції до фритредерства, однак навіть у середині XIX ст. ця концепція не стала зовнішньо­торговельною політикою всіх країн. У більшості з них, як і раніше, панував протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Протекціонізм відіграв значну роль у розвитку фабричної та мануфактурної промисловості. Під його «прикриттям» Франція вела конкурентну боротьбу із Великобританією на початку XIX ст. В цілому на даному етапі розвитку світової торгівлі протекціонізм мав захисний характер у країнах Західної Європи та США, охороняючи їх національну економіку від конкуренції з розвинутішою промисловістю Великобританії.

ІІ етап характеризується такими основними середовищними чинниками:

• науково-технічний прогрес у виробництві товарів, який забезпечив зниження ваги одиниці товару, підвищення якості збереження продукції під час транспортування (консервування, заморожування);

• подальше вдосконалення транспортних шляхів (збільшення до 1900 р. загальної довжини залізничних шляхів майже в 100 разів порівняно з 1840 р.; завершення будівництва Панамського каналу, що з’єднав найкоротшим шляхом Атлантичний і Тихий океани) та суттєве вдосконалення якісних характеристик транспортних засобів (збільшення місткості, розширення номенклатури: поява спеціалізованих транспортних засобів для транспортування специфічних товарів, збільшення швидкості пересування);

• динамічний розвиток промислового виробництва у найбільш розвинутих країнах.

Основною особливістю розвитку міжнародної торгівлі на цій стадії стає вивезення капіталу, що забезпечував як збільшення експорту товарів, так і захоплення вигідних ринків збуту та джерел сировини. За допомогою експорту капіталу фірми посідали ключові позиції в господарстві тих країн, куди вивозився капітал, особливо якщо це були менш розвинуті країни, таким чином забезпечуючи собі отримання високих прибутків.

Поява монополій на світовому ринку супроводжується гострою конкурентною боротьбою між ними. Для запобігання збиткам вони нерідко укладають угоди щодо розподілу світових ринків збуту, сировини і капіталів, домовляються про встановлення монопольних цін, спільну бізнесову політику. Цей

період став початком формування транснаціональних корпорацій, міжнародних монополій.

Другою особливістю періоду, що розглядається, є динамічніше зростання товарообороту світової торгівлі. Вже у 1880 р. він збільшився в 5 разів порівняно із 1850 р., а порівняно з 1800 р. — у 10 разів. У цей період відбуваються також суттєві зміни в співвідношенні сил на світовому ринку (табл. 1.3).

Таблиця 1.3