Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на іспит.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
288.67 Кб
Скачать

11.Охарактеризуйте особливості привласнювального та виробничо-відтворювального типів господарств.

Первісне суспільство - це найтриваліший період в історії людства від появи первісного людського стада (близько 2,5 млн років до н. е.) до формування перших держав і цивілізацій (кінець TV-HI тис. до н. е.).

Матеріальна культура пізнього палеоліту (40-36 тис. років тому - XII тис. до н. е.) - це тип примітивно-привласнювального господарства з такими формами, як мисливство, збиральництво і рибальство. Організація господарства передбачала рухливий спосіб життя з постійною зміною місця проживання. Відбувався процес розселення первісної людини по планеті, диференціації форм життєдіяльності та культури.

Лише криза традиційного привласнювального господарства змушує людей переходити до землеробства і тваринництва. Якщо суспільства привласнювальної економіки живуть за рахунок природи, то суспільства відтворювального господарства вступають у співробітництво з нею. Розвиток ранньоземлеробсько-тваринницьких форм господарювання заклав основи цивілізаційного процесу. Відбувалося удосконалення знарядь індивідуальної праці. Полювання набуло спеціалізованого та переважно індивідуалізованого характеру. Жінки займалися збиральництвом. За археологічними даними вдосконалилася техніка обробки каменю . Знаряддя праці диференціюються, кількість їх типів досягла 100. Людина добувала вогонь, будувала зимові та літні типи жител.

Основними центрами становлення відтворювального господарства були Близький Схід (X-VIII тис. до н. е.), Південно-східноазійський (VIII-VII), Північнокитайський (VI-V), Мексиканський (VII-IV), Андський (IV-П тис. до н. е.).

Об'єктивними умовами неолітичної революції були перехід до осілості з човново-сітковим рибальством і зростаючим значенням збиральництва. Наслідками неолітичної революції були концентрація та трансформація регулярного додаткового продукту, зростання продуктивності праці, збільшення чисельності населення, формування общинного ремесла (ремісничої спеціалізації) та обміну, зародження соціально-майнової нерівності, розширення сфери особистої власності, поява родових общин ранніх землеробів і тваринників, започаткування племінного ладу.

12.Розкрийте зміст «неолітичної революції». Визначте її вплив на розвиток первісного суспільства.

Після 3 млн років нестійкого існування за рахунок привласнювального господарства людина первісного сусп. починає освоювати виробничий тип господарства.

Головним змістом неолітичної революції є перехід від привласнювального господарства з його спеціалізованими формами(мислив,збиральництво,рибальство) до виробничого типу з новими формами спеціалізації госп діяльності (землеробство і скотарство). Об'єктивними умовами неолітичної революції були перехід до осілості з човново-сітковим рибальством і зростаючим значенням збиральництва. Наслідками неолітичної революції були концентрація та трансформація регулярного додаткового продукту, зростання продуктивності праці, збільшення чисельності населення, формування общинного ремесла (ремісничої спеціалізації) та обміну, зародження соціально-майнової нерівності, розширення сфери особистої власності, поява родових общин ранніх землеробів і тваринників, започаткування племінного ладу.Пізньопервісне суспільство - це період від варварства до цивілізації, від доекономічного суспільства до економічного, формування передумов цивілізаційного життя. Виникли ранньоцивілізаційні інститути. Утворилися генеалогічний рід, плем'я, великі раси (європеоїдна, монголоїдна, негроїдна), індоєвропейська спільнота.У добу неолітичної революції сформувалися патріархальна сім'я, генеалогічний рід як соціальний інститут з чітким знанням ступенів спорідненості. Декілька родів об'єднувалися в багатородову гетерогенну общину.

Вплив неолітичної революції на історичний розвиток господарської сфери первісного суспільства полягав у такому :

- зародження осілого способу госп життя.

-відбувся перехід до виробничого господарства(землеробства, скотарства) та ранніх форм ремесла та обміну.

-зростання обсягу знань людини.

-створюються умови для збереження матеріальних запасів.

-формуються норми, традиції,системи вірувань, мистецтво та інші види суспільної діяльності.