108. Охарактеризуйте нову економічну політику та її місце в еволюції радянської системи господарства.

Неп як система регульованої ринкової економікискладалася поступово впродовж 1921—1922 рр.

Причини переходу до непу:- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;- намагання утримати владу в будь-який спосіб.

Основними заходами непу стали:- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;- бідні селяни взагалі звільнялися від податку; після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї прац(продавати),це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам або в оренду;- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;- ліквідація безплатних послуг;- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;- введення стабільної валюти - червонця;- децентралізація системи управління:- розвиток підприємництва;- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.

За часів НЕПу: У селі відбувалося розвиток різних форм кооперації. Сільськогосподарська кооперація обєднувала 6,5 млн. селянських господарств, на які припадала заготівля половини видів сировини, що споживає державною промисловістю. Реальна заробітна плата робітників помітно підвищилася, склавши до 1925-1926 рр.. в середньому по промисловості 93,7% довоєнного рівня. Реальні перетворення відбулися в промисловості. Главки були скасовані, а замість них створені трести. Трести обєднувалися у синдикати, які займалися збутом, постачанням, кредитуванням. До кінця 1922 р. 80% трестованої промисловості було синдиковано (на 1928 р. налічувалося 23 синдикату). У результаті в промисловості приріст продукції в перші роки непу здійснювався дуже високими темпами. У 1921 р. вони становили 42,1%; 1925 р. - 66,1%, 1926 р. - 43,2%, 1927 р. - 14,2%. До кінця 20-х років радянська економіка в цілому лише трохи відставала від довоєнного рівня.

Грошова реформа (1922-1924 рр..) була найбільш дієвою і самої ринкової мірою фінансової політики радянської влади того періоду. Реформа стабілізувала фінансове становище. В обіг була випущена стійка (конвертована) валюта - червонець, який прирівнювався до 10 дореволюційним золотим рублям.Усе це зумовило створення працездатних ринкових структур. Однак перетворення їх на дієздатний ринковий механізм так і не відбулося. Головною причиною цього була повна відмова вищого партійного керівництва країни наприкінці 20-х років від нової економічної політики й введення ним нової форми «воєнного комунізму» у вигляді адміністративно-командної економічної системи. Політика непу була вимушеним тактичним кроком, здійсненим під тиском обставин, а не стратегічною лінією.