102. Охарактеризуйте особливості діяльності транснаціональних корпорацій та їх вплив на світогосподарський розвиток в кінці хх – початку ххі ст..

Однією з ключових характеристик світогосподарських процесів 50—70-х рр. XX ст. стає транснаціоналізація. Поява у світовому господарстві міжнародних корпорацій означала вихід підприємницьких структур на якісно новий рівень, вирішальною рисою якого стала втрата капіталом своєї винятково національної природи.

Багатонаціональні та міжнародні корпорації є інтернаціональними за принципом утворення капіталу та сферами діяльності. Вони являють собою особливий випадок міжнар-ї корпорації, оскільки створювалися переважно у західноєвроп регіоні.

Загальним чинником появи (ТНК) був розвиток процесів інтернаціоналізації, в основі якого— поглиблення міжнар поділу праці та спеціалізації.

Науково-технічний процес посилив процес переростання великих національних компаній у транснаціональні. Поглиблення суспільного поділу праці й упровадження нових технологій створювали можливості для просторового роз'єднання окремих технологічних процесів, а виникнення нових засобів транспорту й зв'язку сприяло реалізації цих можливостей.

У 1960—1980-ті роки в діяльності ТНК органічно поєднуються елементи національного і зарубіжного виробництва. Важливим моментом стає сприяння ТНК поширенню досягнень НТП до периферійних зон світового господарства, і, що найголовніше, — формування екон передумов виникнення міжнародного виробництва з єдиним ринковим та інформаційним простором, міжнародним ринком капіталу і робочої сили, науково-технічних послуг.

Діяльності ТНК активно сприяли уряди багатьох країн і передовсім уряд США. Істотними, як і раніше, були вкладення у виробництво сировинних матеріалів та деякі інші традиційні галузі промисловості, але в повоєнний період вони були пов'язані з передовими виробничими галузями і секторами економіки, автомобільною, хімічною, електронною промисловістю.

До 1970-х років транснаціональні корпорації вели бізнес переважно через свої філії у різних країнах. Ці філії здійснювали оперативну діяльність автономно, максимально враховуючи особливості національних ринків, при цьому централізовано координувалися головними офісами ТНК, як правило функції фінансів, передання технології, експорт. Уже від 1970-х років сталися значні зміни в характері конкуренції, яка набуває рис глобальної конкуренції, за якої найбільші ТНК конкурують між собою на глобальному ринку, а не на окремих національних ринках.

103. Визначте передумови, суть і наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.

Поряд з посиленням глобалізації та ТНК, а також інтеграційними процесами на макрорівні й посиленням інноваційних процесів на мікрорівні як провідних тенденцій розвитку світового господарства і національних економік кінця ХХ — початку ХХІ ст, ще однією важливою тенденцією сучасності є бурхливе розгортання інформаційно-технологічної революції .Економічна криза 70-х років ХХ ст. та загроза вичерпання ресурсів активізували пошук нових, нетрадиційних шляхів розвитку.. За 10—15 років було здійснено багато важливих наукових відкриттів і винаходів — більше, ніж за всю попередню історію людства. Основні риси: структурна перебудова суспільного виробництва на базі наукомістких технологій, мікропроцесорної техніки, інформатики, радіотехніки, автоматичних систем управління,біотехнології.

До інформаційних технологій в основному відносять збіжну сукупність технологій у мікроелектроніці, створенні обчислювальної техніки (машин та програмного забезпечення), телекомунікації/віщання й оптико-електронної промисловості.

Найважливішими є такі суттєві відкриття у сфері інформаційних технологій:

1) поява мікропроцесора;2) винайдення мікрокомп’ютера в 1975 р. 3) виробництво операційних систем для мікрокомп’ютерів компанієюMicrosoft (середина 70-х років);4) промислове виробництво оптичних волокон компанією Corning Glass на початку 70-х років;5) промислове виробництво відеомагнітофонів компанією Sony в середині 70-х років 6) створення в 1969 р. компанією (ARPA) Міністерства оборони США нової, революційної електронної комунікаційної мережі, яка згодом виросла і перетворилася в сучасний Інтернет.

Результатом інформаційно-технологічної революції у найбільш високорозвинених країнах сьогодні є становлення постіндустріального суспільства з характерною для нього новою, постіндустріальною сервісно-інформаційною економікою. Чи не найголовнішим результатом інформаційно-технологічної революції стала зміна структури виробництва та структури зайнятості.

Особливості розвитку капіталізму в різних країнах обумовили формування різних варіантів концепції пост індустріального суспільства: ліберальний і радикальний. Ліберальний варіант опирається на американську модель капіталістичного розвитку, а серед його представників — Д. Белл, Дж. Ґелбрейт, Е. Тоффлер, К. Боулдінг та ін. Радикальний варіант базується на європейській моделі і найяскравіше представлений у концепціях Р. Арона, А. Турена, Ж. Фурастьє, М. Кастельса.

В основі концепції постіндустріального суспільства лежить теорія трьох хвиль Е. Тоффлера — поділ усього суспільного розвитку на три етапи: доіндустріальний(сг), індустріальний(промисловість з корпорацією та фірмою) та суперіндустріальний(сфера послуг та інформації

Представник радикального напряму М. Кастельс говорить про зміну індустріального способу розвитку інформаціональним способом розвитку, а головним джерелом продуктивності останнього називає технологію генерування знань, обробки інформації і символічної комунікації. При цьому М. Кастельс розрізняє поняття «інформаційне суспільство» (informationsociety) та «інформаціональне суспільство» (informational society), «інформаційнаекономіка» й «інформаціональна економіка» відповідно.