Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на іспит.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
288.67 Кб
Скачать

95. Порівняйте загальні риси неокейнсіанської (р. Харрод, о. Домар), неокласичної (р. Солоу, Дж. Мід) та неоінституціональної (с. Кузнець) теорій економічного зростання.

Проблеми екон. зростання найінтенсивніше почали розроблятися в екон. теорії після Другої світової війни.Від сер. ХХ ст. теорії зростання сформували особливий напрям екон. науки. Першість у цьому напрямі належала неокейнсіанцям.В центрі їхніх розроблень була концепція проблеми сталого екон. зростання на тривалу перспективуднофакторній моделі екон. зростання Харрода—Домара притаманні такі основні риси:- визнання досягнення усталених темпів екон. зростання вирішальною умовою динамічної рівноваги ринковоїекономіки;- динамічна рівновага й усталені темпи екон. зростання є результатом активного державного регулювання економіки;- визнання вирішальної ролі інвестицій у забезпеченні зрост. доходу, що сприяє розширенню зайнятості і, своєю чергою, запобігає виникненню недовантаження підприємств і безробіттяЗвідси: випереджальне зростання інвестицій є причиною інфляції, а заощаджень — причиною неповної зайнятості. Таким чином, лише рівність інвестицій і заощаджень забезпечує економічну рівновагу без інфляції та за ситуації повної зайнятості.

Серед неокласичних теорій екон. зростання слід назвати моделі Р. СолоутаДж. Міда. Складові моделі зростання Солоу викладено у праці «Внесок у теорію економічного зростання».Головним недоліком моделі Харрода—Домара, на думку вченого, є ігнорування можливих змін співвідношення капітальних благ і праці.У центрі уваги Солоу опиняється заміщення праці уречевленим капіталом. Вирішальним фактором екон. зростання у довготривалий період є зрост. як втілення технічного прогресу, а не зрост. капіталовкладень. Можливість існування сталої динамічної рівноваги доведено у праці британського вченого Дж. Міда«Неокласична теорія екон.зрост.»(1961 р.).Дж. Мідробить висновок, що стале зрост. буде досягнуто, якщотемп зрост. капіталу дорівнюватиме темпу зрост. нац.доходу.

Дослідження проблем екон.зрост.С. Кузнеця розглядаються в контексті інституціональної теорії екон.зрост.Серед факторів, які справляють основний вплив на динаміку нац. доходу, С. Кузнець називавтакі: рух і чисельність населення; зміни його розподілу за віком, родом занять, проф. рівнем; структурні зрушення у промисловості; технічний прогрес; зміни структури і якості капіталу; зміни в соц. сфері; інституціональні та політ. зміни, які безпосередньо стосуються ринкових відносин; розвиток міжнар. торгівлі; процеси міграції капіталів.Кузнець дійшов висновку, що за суч. умов екон. зростання залежить від внесків у «людський капітал» куди більшою мірою, ніж від інвестицій в уречевлений капітал.

96. Розкрийте теоретичний зміст та порівняйте специфіку реалізації реформ у досягненні «економічного дива» в Німеччини та Японії.

Однією з найуспішніших економік повоєнного періоду, де екон.зрост. набуло вражаючихтемпів, стала економіка Німеччини. Прискоренийекон. розвиток цієї країни та вихід її на друге місце у світі у 1950-хроках було названо «економічним дивом».

Основними ж факторами реформування економіки слід вважати такі:-по-перше, відбувається поновлення основного капіталу за участю держави та за мінімальних видатківна ВПК. -по-друге, виникає можливість розвитку цивільних галузей та використання їхньої екон. віддачі задля реконструкції промисловості й сприяння насиченню попиту;-по-третє, Західна Німеччина отримувала гуманітарну допомогу відСША, насамперед у вигляді споживчих товарів насуму 2,5 млрддол.

Основою«економічного дива» стала реформа Л. Ерхарда— (у 1949 році, після утворення ФРН — міністрекономіки, а від 1963 р. — канцлер ФРН). Людина, котра втілювала в життярозроблення Л. Ерхарда, — канцлер К. АденауерСутність реформи зводилася до перетворення Західної Німеч­чини з країниіз жорстко регулятивною економікою на країну розвиненого ринкового господарства.Завдання реформи — створення умов для розвитку вільної, конкурентоспроможної економіки та підвищення життєвого рів­ня населення. Першим кроком до цього стало «соціальне» житлове будівництво — відносно дешеві будинки і квартири для робітників за рахунокбюджету. Вагоме значення мала грошова реформа 1948 р., основним завданням якої стало вилучення з ринку знеціненої грошовоїмаси.

Середнайважливішихзаходів з реалізації реформ розвитку виробничої сфери слід назвати такі:-зниження обов’язкового мінімуму фінансових резервів комерційнихбанків;-зниження облікової ставки відсотка, що здешевлювало кредити дляпромисловців;-надання банкам дотації (300 млн ДМ) та використання її для довгострокового кредитування промисловості;-сприяння конкуренції (проголошення свободи цін, обмеження концентрації капіталу й утворення монополій)-зниження податків та компенсація втрат за попередніми завищенимставками.

Вагомимфакторомекономічного зростання виявилася допомога ЗахіднійНімеччині за планом Маршалла у розмірі 2 млрд 422 млндол. США.

Успішний приклад економічного зростання демонструвала уповоєнний період і Японія, стрімко перетворюючись на економічного лідера Південно-Східної Азії.

Першою реформою була декартелізація методом реорганізації дзайбацу (1945 р.). З ацим законом дзайбацу (форма монополії, сімейні конгломерати) ліквідовувалися як підприємства, щозаважали прогресу і були опороюреакційної політики. Другою за хронологією стає буржуазна аграрна реформа 1947—1949 років, головне завдання якої полягало в ліквідації паразитичного напівфеодального землеволодіння. З цієюметоюбуло здійснено примусовий викуп державою землі у поміщиків за символічними цінами, ізподальшим продажем її селянам.Унаслідок цієї реформи вже до кінця 1950-х років відбувається збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва, підвищується загальна ефективність аграрного сектору, знижується зайнятість, зростає пропозиція працідля промисловості. Позитивним наслідком реформи також можна вважатипідвищення купівельної спроможності селян.

Суттєвою новацією стає реформа у сфері державного устрою, а саме створення системи парламентаризму (видання законів, управління економічнимжиттям, внутрішньоютазов нішньою політикою). Прицьому символічно зберігався титул імператора.

Від середини 1960-х років відбуваєтьсяперехід до кібернетизації виробництва та наукомістких галузей.

Визначаючиособливості«японського дива», варто також звернути увагу на те,що Японія інвестувала в господарство близько третини валового національного продукту (основні інвестори: банки та їх кредити — 70 %, а також заощадження приватних осіб — 1/3). Крім того, Японія мала перевагу щодо низького рівня витрат на оплату праці у вартості продукції порівняно із високорозвиненими країнами.

Ефективною виявилася патерналістська модель соціально-трудових відносин (пожиттєве закріплення працівника за фірмою в економічний спосіб).Слід наголосити вагому роль традицій і релігії (східної філософії) у формуванні почуття обов’язку, сумління, відповідальності перед колективом, поваги до закону.