94. Порівняйте нові типи та форми корпоративних організацій та визначте їх роль у процесі глобалізації світового господарства (друга половина хх ст.).

Корпоративна форма організації підприємництва склалася напр. ХІХ ст. і була зумовлена якісними зрушеннями у продуктивних силах суспільства.У др.пол. ХХ ст. триває етап видозміни і структуризації різнихтипів корпоративних об’єднань. Найпоширенішими з них залишаються акціонерні тов., що мобілізують капітал випуском цінних паперів: акцій і облігацій. Разом із цим виникають так званіS-корпорації, для яких характерним є поєднання рис корпорації та партнерства.

Надпотужнішими утвореннями стають холдинги — власники акцій інших корпорацій, форма регулювання всього корпоративного співтовариства.

Докінця ХХ ст.утворилосятри найпоширеніші типи холдингових структур: інтегровані промислові компанії, конгломерати і банківські холдинги. Особливість їх полягає в участі державного капіталу.

Функціонування холдингових систем н аринку має низку переваг порівняно з іншими компаніями:

-можливість утворення замкнених технологічних ланцюжків від видобування сировини до випуску готової продукції та доведення її до споживача;

-економія на торгових, маркетингових та інших послугах;

-використання переваг диверсифікації виробництва;

-єдина податкова і кредитно-фінансоваполітика.

Відсередини ХХ ст. подальшого розвитку набули консорціуми.У середині ХХ ст. вони поширюються у сфері промисловості й слугують цілям реалізації великих промислових, науково-технічних, будівельних та інших проектів.

У 1960-х рокахновоюформою монополістичних об’єднань стає конгломерат.

Конгломерат — організаційна форма об’єднання підприємств, що виникає в результаті злиття різних фірм незалежно від їхніх горизонтальних або вертикальних зв’язків.

Конгломератам властива значна децентралізація управління. За децентралізації основними важелями управління конгломератами виступають фінансово-економічні методи, непряме регулювання діяльності підрозділів збоку холдингової компанії, яка очолює конгломерат.Cтруктури конгломератів надають їмбільшої стабільності у конкурентній боротьбі та зменшують ризик збитківвід кон’юнктурних, структурних і циклічних коливань.

Дослідник еволюції сучасних інститутів О. Вільямсон визначає унітарну форму корпорації, під якою має на увазі традиційну організацію фірми за функціональною ознакою. Значну увагу О. Вільямсон приділяє мультидивізійній формі корпорації і вбачає в ній найсуттєвішу організаційну інновацію XX ст. П. Друкер, досліджуючи сутність корпорації, демонструє виникнення у 1950-1960-х роках нового антимонопольного типу корпорацій (олігополій), здатних швидко переводити власні капітали з однієї галузі в іншу, руйнуючи монополістичні бар'єри між ними. 

Пришвидшення інтернаціоналізації світогосп.зв’язків, інтеграційні процеси у др.пол. ХХ ст. ведуть до виникнення нового явища у розвитку світових цивілізацій — глобалізаціїВажливу роль у визначенні глобальної проблематики та окресленні завдань і напрямів її вирішенняпочинає виконувати така неформальна організація як Римський клуб, яку було створено у 1968 році за ініціативи італійського промисловця і економіста доктораА. Печчеї (1908—1984). Ця організаціяоб’єднує у своїхлавах учених, суспільних діячів, бізнесменів