89. Розкрийте суть впливу плану Маршалла, Бреттон-Вудської та Ямайської систем на трансформацію фінансово-торговельної системи у повоєнний період (50-80-ті роки хх ст.).

Стабілізувати фінансово-грошову сферу національних економік Європейської цивілізації, її інвестиційну складову був покликаний план Маршалла(США). План передбачав виділення позик і кредитів 16 країнам + Германії. Крім виділення позик і кредитів Конгресом США було ухвалено Закон про зарубіжну допомогу, який затверджував Програму відновлення Європи. У цій програмі йшлося про розподіл американської допомоги та виділення членами ОЄЕС коштів у своїх національних валютах. Назагал план Маршалла виправдав сподівання американського уряду.

Серед найвагоміших наслідків його реалізації слід назвати такі:

*3/4 відновлення економік країн Західної Європи та погашення ними боргів;

*3/4 оптимізація внутрішньоєвропейських розрахунків;

*3/4 відкриття європейського ринку збуту для США і Канади та розширення меж світової торгівлі;

*3/4 відновлення і зміцнення європейського середнього класу — гаранту

* політичної стабільності й сталого розвитку;

*3/4 усунення загрози соціалізму-комунізму для Західної Європи.

Ініціаторами створення нової міжнародної грошової системи (Бреттон-Вудської та Ямайської) стали Велика Британія і США . Тривалі обговорення обох позицій привели до розроблення Загального комюніке експертів, яким проголошувалося створення Міжнародного ва-лютного фонду,04.1944 р. Метою діяльності МВФ стає сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютної співпраці через управління структурою обмінних курсів різних світових валют, а фінансування короткотермінових дисбалансів у міжнародних платіжних відносинах. Тим самим при підписанні Бреттон-Вудської угоди було затверджено створення стабілізаційного фонду в межах МВФ, головним завданням якого стає кредитування країн із дефіцитним балансом, яка дістала назву МБРР,або Світовий банк, метою діяльності якого стало надання довготермінових позик для реконструкції зруйнованих війною економік, а в подальшому — сприяння розвитку найбідніших країн світу. Нова світова система валютних курсів –це регульовано-фіксована форма системи валютних курсів, яка базувалася на таких правилах:

Кожна країна (член МВФ):установлювала валютний курс;зобов’язувалася дотримуватися незмінного курсу своєї валюти щодо валют інших країн-членів.

Країни-члени втрачали:право необмежених девальвацій (мета: уникнути конкурентних девальвацій валют між країнами);право самостійного прийняття рішень (використовувати інструмент девальвації для подолання дефіциту платіжного балансу можна було тільки з дозволу МВФ).Американський долар стає основною резервною валютою світу (США взяли на себе зобов’язання обмінювати долари, якими володіли країни - члени МВФ, на американське золото).Встановлювалася ціна золота в доларах — 35 дол. за тройську унцію (1 тройська унція містить 31,1035 г).

5 серпня 1971 р. президенту США Ніксону довелося припинити конвертованість доларів у золото. Ця політика розірвала зв’язок між золотом і міжнародною вартістю долара. Країни перейшли до вільного плавання валют,що означало кінець Бреттон-Вудської валютної системи. У січні 1976 р. в місті Кінгстон (Ямайка) на нараді представників країн —членів МВФ підписано угоду, якою започатковано нову систему валютних курсів — «ямайську». У новій системі курси валют більшості країн вільно коливаються, або «плавають», на світових валютних ринках відповідно до зміни попиту і пропозиції. За необхідності центральні банки країн здійснюють грошові інтервенції, щоб стабілізувати або змінити курси валют.