60.Охарактеризуйте фактори лідерства економіки сша кінця хіх – початку хх ст. Теоретичні досягнення американської школи маржиналізму.

В ост. третині XIX ст. у США швидкими темпами відбувається процес індустріалізації, зрост. важкої промисловості. Швидкими темпами розвивалися також легка та харчова промисловість, значного поширення набуло масове виробництво готового одягу та взуття. Бурхливе зростання промисловості супроводж.швидким технічним прогресом, упровадженням досягнень другої науково-технічної революції. Досягнення науки і техніки були тісно пов’язані з появою в США нових галузей промисловості: автомобільної, алюмінієвої, гумової, нафтової, електричної, верстатобудівної.Поява нових ек. районів дала поштовх подальшому розвитку залізн. будівництва, що, привело до збільшення продукції важкої промисловості, яка виробляла рейки, паровози, вагони для залізниць. Поряд з цим відбувається швидке будівництво автом.доріг та каналів. Ек.розвиток США прискорювався наявністю потужної сировинної бази. Важливим чинником розвитку економіки США була масова імміграція з Європи, що сприяла швидкому зростаню населення. Завдяки втручанню уряду США було багато зроблено для розвитку початкової, середньої, вищої освіти та науки, захисту нац.товаровиробника. Швид відбувається урбанізація країни. Ек. кризи в США сприяли концентрації та централізації виробництва і капіталу. Після кризи 1873 р. швидко утворюються монополії. Найбільш поширеною формою господарювання в економіці стали трести. Головною метою трестів було захоплення ринку товарів і встановлення монопольних цін. Концентрація пром.вир-цтва, утворення численних трестів було тісно пов’язане з концентрац. бан.капіталу та утвор.фін.олігархії. Після антимонопольного закону Шермана 1890р. великого поширення набула нова форма монополій — холдинг-компанія. В цей час формується неокласичний напрям ек.думки в США. Засновником амер.школи маржиналізму став Джон Бейтс Кларк. Кларк створив особливий, «америк.» варіант суб’єктивної школи,характерним елементом є теорія граничної продуктивності. Розробив теорію спадної віддачі змінного фактора виробництва і поділив економіку на 3 частини: статика(рівновага, спокій в економіці), динаміка (досліджує економічні сили, що знаходяться в русі), універсальна економіка (формулює загальні закони). У своъх працях Кларк проголошує недоторканність прив.власності. Його принцип розподілу ґрунтувався на вже відомій теорії «трьох факторів виробництва». Кларк намагається довести, що кожний фактор отримує відповідну йому «частку» нац. доходу, яка ним створена, і тому капіталіст. суспільство справедливе у своїй основі. Кларк стверджує, що з/п визначається «гран. прод.праці» робітників(чим більше зайнято робітників, тим нижчою буде продуктивність праці,тим нижчою має бути з/п).

61. Охарактеризуйте загальні риси господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Теоретичні досягнення кембриджської школи.

Бурхливий розвиток англійської промисловості припадає на початок 70-х років, її промисловість домінувала у світі, поки в інших країнах завершився процес індустріалізації. Одержуючи дешеву сировину з колоній, проводячи політику вільної торгівлі, Англія — «фабрика світу» — не боялася конкурентів.

Однак, наприкінці XIX ст. відбувається швидка індустріалізація в США та Німеччині, які стають конкурентами Англії, провівши індустріалізацію на базі передової техніки та новітніх технологій.

Для оновлення технічної бази підприємств були необхідні значні кошти, які саме в цей час, задля більшого прибутку, вивозилися підприємцями в колонії.

Процес концентрації виробництва й утворення монополій в Англії затримався на 10—15 років (порівняно з США та Німеччиною), у зв’язку з тим, що Англія одержувала великі прибутки від колоній.

Важка промисловість випереджає легку.

Відбувається занепад с/г. Відбувається збільшення завезення продуктів харчування з колоній. Занепад с/г зумовив різке скорочення населення у сільській місцевості.

Розвивалася протестантська церква.

Монополії Англії в основному виступали у формі трестів і синдикатів. У 70-х роках XIX ст., щоб компенсувати втрату промислової першості, Англія почала активно використовувати банківський капітал, який за темпами концентрації та централізації значно випереджав промисловий.

Англія збільшує к-сть колоній.

Теоретичні досягнення кембриджської школи.

А. Маршалл.Особливу популярність ученому принесла праця «Принципи економікс».

Центральне місце у працях Маршалла і його школи займає ринковий механізм формування цін.Він створив концепцію «еластичності попиту», під якою розуміють функціональну залежність попиту від зміни цін. Маршалл визначає «еластичність» - попит залежить від ціни. Попит на товар є більш еластичним, ніж ціна даного товару. Якщо ж зміна попиту на товар відбувається меншою мірою, ніж зміна ціни, попит буде нееластичним.

Ринковий механізм форм-ня цін(попит і пропозиція рівноправні у визначенні цін).

Теорія розподілу. Згідно з цією теорією кожний із факторів виробництва також підлягають дії попиту і пропозиції. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, а змінюється зі зміною цін.

Маршалл розробив теорію часткової рівноваги (аналітичний метод Маршалла): всі фактори сталі, один – змінний. Вивів поняття квазиренти (існує для короткострокового періоду) – тимчасовий додатковий дохід: різниця між минулими і теперішніми цінами.

Теорія «касових залишків». Її авторами були А. Маршалл, А. Пігу та Дж. Робінсон. Основна ідея: безпосередній вплив змін грошової маси на рівень цін. Зростання або зниження цін спричиняє зміну реальної цінності суми грошей у вигляді готівки. Щоб зберегти її незмінною, коли ціни зростатимуть, економічні суб’єкти прагнутимуть збільшити грошову частину свого доходу і скоротити частину доходу, яка споживається. За умови зниження цін їхні дії будуть протилежними. Такі процеси прийнято називати «ефектом Пігу».

Монетарну теорію економічного циклу розробив Р. Хоутрі. Найвідоміша його праця — «Добра й погана торгівля». На його думку, економічний цикл — це суто грошове явище, зумовлене коливаннями грошового попиту й відповідними змінами в наданні кредитів. Осн. праця А.Пігу – «Ек. теорія добробуту», де викладено концепцію добробуту. Вважав, що основа соц.. добробуту – ек. добробут.