58.Охарактеризуйте вплив нових цивілізаційних чинників на господарський розвиток держав Європи (70-ті роки хіх ст. – початок хх ст.)

В останній чверті XIX ст. відбуваються, по суті, революц.зміни у ринковій системі: перехід від вільної конкуренції до монополістичної, виникнення нових форм власності та господарювання. Цілий ряд цивілізац. факторів(політ.влада,соц. розвиток,духовно-культ. рівень,розвиток освіти, науки,культури, менталітет), криза1873 р. створили умови переходу від вільної конкуренції до монополістичної. Швидкими темпами продовжується освітня революція. У кінці XIX ст. країни ввели обов’язкову початкову освіту. Криза 1873 р. поклала початок другій науково-технічній революції (70-ті роки XIX ст. - 1918 р. XX ст.) Науково-технічна революція на відміну від першої промислової революції (переходу від мануфактури до фабрики) відбувалася на принципово новій технічній базі. Саме в цей час на зміну енергії пару прийшла електрична енергія, яка знайшла своє застосування в промисловості, на транспорті, у побуті. Було винайдено нові види двигунів: парова турбіна, бензиновий двигун та дизель. Значного розвитку набуває транспорт. У промисловості поширилися нові види енергії - нафта й газ. З’являються перші спроби автоматизації виробничих процесів. З 1870 до 1900 р. обсяг світової промислової продукції збільшився втричі,прискореними темпами стала розвиватися важка промисловість. У важкій промисловості виникають нові галузі: електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, автомобільна, верстатобудівна. У с/г подальшого розвитку набуває фермерство, як американський шлях розвитку.

Утворення монополій було не випадковим, а об’єктивним, закономірним процесом у ринковій економічній системі. Сама конкуренція штовхає підриємців до захоплення домінуючих позицій на ринку.Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об’єднання підприємств, що виробляють переважну кількість продукції певного виду і тому впливають на процес ціноутворення і отримання високих прибутків. У ринковій системі монополії виступають у вигляді картелів, синдикатів, трестів та концернів як нових форм господарювання щодо виробництва, збуту продукції, керівництва підприємствами.

Зі збільшенням розмірів підприємств та впровадженням нової техніки зростає потреба в грошових коштах. За цих умов стало необхідним залучення сторонніх капіталів через випуск акцій. Виникає колективна акціонерна форма приватної власності, яка набуває значного поширення. АТ накопичують кошти, посилюють концентрацію капіталу. Володіння акціями дає можливість брати участь в управлінні підприємством та одержувати частину прибутку у вигляді дивідендів. Таким чином, акціонерна форма власності стала відігравати основну роль у розвитку економіки.

59.Дайте характеристику причинам та змісту промислового зростання Німеччини наприкінці хіх ст. Розкрийте ознаки соціального напрямку політичної економії як передумови ґенези інституціоналізму.

В 1866 році відбулася австро-прусська війна, в ході якої переможеною стала Австрія. Австрія відійшла від німецького союзу, а також віддала Італії Венеціанську область. Після цього Пруссія об’єднує Німеччину в Німецький митний союз. В 1870-71р. – франко-прусська війна. В результаті неї Франція віддає Пруссії Ельзас та Лотарингію, в яких було зосереджено 20% всіх гірничо-металевих запасів всієї Франції. Також Фр. зобов’язується виплатити Пруссії контрибуції 5млрд. золотих марок. 1871 р. - створення Німецької імперії на чолі з імператором Вільгельмом І і призначення Бісмарка канцлером. За цих умов починається бурхливий розвиток економіки країни.

Політ.об’єднання Німеччини дало можливість ліквідувати феод. роздробленість, створити імперію з єдиним держ. апаратом, знищити внутр.митні кордони, встановити єдині закони, єдину грош. одиницю та міру ваги. Усе це дало значний поштовх для розвитку єдиного внутрішнього ринку. На франц.золото створювалися численні АТ. На швидкі темпи пром. вир-цтва в Німеччині також впливало будівництво залізних доріг, яке потребувало багато металу, вугілля, паровозів, вагонів.У Німеччині особлива увага приділялась освоєнню новітніх досягнень техніки — електромотора, двигунів внутр. згорання, парової турбіни, у металургії впроваджувалися більш продуктивні методи; Що стосується текст.та харч. промисловості Німеччини, то вони відставали від обсягів виробництва провідних країн світу. У 70—80-х роках відбувається перетворення Німеччини в індустріально-аграрну державу, завершується промисл.переворот. На початок XX ст. Німеччина випередила Англію за розвитком промисл. і стала після США другою промисл. державою у світі.Прискорені темпи розвитку підприємств важкої пром-сті привели до конкуренції вир-цтва та утворення монополій, які здебільшого виникали у формі картелів. У нових істор.умовах кінця ХІХ — початкуХХ ст. під впливом значних ек.зрушень у Німеччині зародилася нова істор. школа(НІШ) та соц.напрям ек.думки. НІШ виходить із зовсім протилежного до клас.постулату, вважаючи індивід.добробут похідним від загальносусп. До складу НІШ входили також і ті вчені, котрі доводили, що ек. категорії, сформульовані класиками,не суперечать поглядам істор. школи і є частиною вчення про суспільство. Цей напрям дістав назву соціального. Соц. напрям у політ. економії не являв собою цілісного ек. вчення і був спрямований насамперед на вирішення таких практ. проблем:1)соц. підхід до аналізу госп.явищ, дослідження економіки як частини соц. системи, підвищена увага до проблем соц..справедливості2) заперечення об’єкт. ек. законів та об’єктивно зумовленої соц. поведінки людей; 3)актвний захист прив.власності, заперечення експлуатації найм. праці та визнання можливості соц. ек.прогресу ринк.економіки за допомогою соц. реформ та державно-правового регулювання.