56.Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства в господарській системі України наприкінці XVIII — початку хіх ст.

У 1775 р. Запорозьку Січ було ліквідовано, а більшість козаків було перетворено у залежних селян.Розпочалася активна колонізація козацьких земель, причорномор. та приазов. степів і Криму.Поселенцям надавалася земля і допомога: грошові позики, звільнення на деякий час від податків, право продажу горілки і солі, без митної торгівлі із закордоном.У Пд Україні посилився розвиток хліборобства, скотарства, будувалися підприємства, виникали міста. Гос-ва відразу ж набирали товарних рис, їх продукція в основному йшла на експорт,особливо збіжжя.Госп. система, що сформ. у ПД Україні, відразу ж форм.як капіталістична. Мануфактурне виробництво. Створ. мануфактури, що використовують примусову працю, - вотчинні (у маєтках великих землевласників),а також посесійні. З’являються й мануфактури суто капітал. типу, на яких використовується вільнонаймана праця і які належать купцям (купецька) або селянам(селянська). Розвиток с/г, ремесла, мануфактур зумовлював розвиток ек.зв’язків між окремими регіонами, зростання кількості базарів і торгів; дедалі більшого значення набували ярмарки. З розвитком торгівлі відбувався процес формування фін.-грош.системи. Протягом ХVІІІ ст. рос. гроші поширювалися на Україну. Уже до серед. 18 сторіччя майже 80 % території Правобережжя стає власністю магнатських родин, у маєтках яких починають відроджуватися фільварки, відбувається зростання селянських повинностей та кріп.гніту. Зростання товарності поміщицьких господарств призводить до зростання посівів технічних культур. У маєтках зростає промислове виробництво з переробки с/г продукції. У Галичині та на Волині магнатські та шляхетські господарства далі спрямовувалися на розвиток фільварків, характер яких дедалі більше набирав товарних рис. Зростає спеціалізація господарств. Товарна продукція фільварків йшла на внутрішній ринок Польщі, а також за кордон. Розвиток фільварків обумовив зростання панської оранки за рахунок селянських земель, а також зростання панщини, яка досягала 3-4, а іноді до 6 днів на тиждень. 1783р. Катерина видає устав «Про стан», відбувається третє закріпачення селянства. На поч.. 19ст. в У. вводяться рекрутські повинності, які також гальмують розв. економіки.

Можна сказати, що: 1. мануфактури в Україні не знайшли свого розвитку. 2. Україна залишається аграрним господарством. 3. Розвиток ринкового господарства зупинився через кріпосне право.

57. Дайте характеристику кризи кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в. Каразіна, м. Балудянського, і. Вернадського).

У Рос. імперії Iпол.XIX ст. характер.розкладом феод-кріпосн. ладу і розвитком капітал.відносин. У серед.ХІХ ст. поміщицькі господарства України давали до 90 % товарного хліба. Зростає у 1пол. ХІХ ст. і роль технічних культур,Україна стає основним цукробуряковим регіоном Рос. імперії, Успішно розвивається тваринництво.Проте збереж.кріпацтва та примус. праці в умовах зростання товарного вир-цтва змушує поміщиків для збільш. вир-цтва товарної продукції розширювати власну ріллю, в основному за рахунок селян.земель, збільш. к-сть днів панщини. Дедалі більшого поширення набирає місячина, коли селян зовсім позбавляли зем. наділів, а їхні потреби забезпечув.наданням їм продовольства – незацікавленість селян у результатах своєї праці. Панські маєтки стають все частіше збитковими, і поміщики починають віддавати їх у заставу. З 30-х років XIX ст. кріпосне с/г опинилося у кризовому стані, про що свідчить зниження його натур. характеру. Відбуваються значні зміни й у промисл. вир-цтві.Мануфактури,які використ.примусову працю(вотчинні,посесійні),поступово витісняються тими, що використовують працю вільнонайману. Цей процес особливо прискорився з початком промислового перевороту, який в Україні розпочався в цукровій та горілчаній промисловості в 40-х роках XIX ст. До особливостей промислового перевороту в Україні слід віднести його повільний хар-р і те, що розпочався він не з капіталістичної, а з кріпосної мануфактури. Повільно відбувалося нагромадження капіталу,вузьким був ринок робочої сили, оскільки майже 60 % селян були кріпаками. Назріло питання відміни кріпацтва. В. Н. Каразін залишався прихильником збереження залежності селян, але розглядав її як певну підпорядкованість селян від землевласника,який повинен дбати про селян, виступаючи посередником» між ними та «вищим урядом». Панщину пропонував замінити грош. чиншем. М. Балудянський-видатний вчений і гром. діяч.. Публікації М. Балудянського дістали назву «Економічної системи» Свою систему визначає як вчення про держ.господарство і ек. політику. Він визначає держ.господарство як поєднання трьох систем:1) меркантилізму (виражає багатство народів у грошах);2) фізіократів (виражає багатство у не перероблених продуктах землі);3) теорії Адама Сміта, заснованої на праці та обміні. У статті «Про національне багатство. І. В. Вернадський,як послідовник клас. школи політекономії, був упевнений, що феод.відносини треба усувати як неефективні. Він відстоював вимогу про ліквідацію особ.залежності селян від поміщиків; повну приватну власність, у т.ч й селянську, в аграрному секторі економіки.