1. Розкрийте об’єкт, предмет, методи історії економіки та економічної думки.

Науковий об’єкт історико-економічної науки включає в себе становлення та історичний розвиток господарської системи і знання про процеси, що проходять в ній. Тобто, всі зміни в господарському житті суспільства, що свідчать про еволюцію господарської системи як цілісного утворення,розвиток економічних знань про неї, входять до об’єкта історії економіки та економічної думки (іст-екон науки).

Важлива особливість об’єкта іст-ек науки полягає у виділенні двох етапів його розвитку: становлення господарської системи як цілісного утворення, а згодом — її історичний розвиток.

Хронологічно перший етап тривав майже до кінця ХVІІ ст.(процеси, що привели до відокремлення її від інших сфер суспільного життя, формування економічної думки про неї.)

Наступний етап розвитку об’єкта — стосуються появи нових галузей виробництва, нової техніки таспособів створення матеріальних благ і послуг, форм господарських одиниць,особливостей обміну результатами виробництва тощо. Економічні знання набувають форми перших теоретичнихсистем.

Таким чином, об’єктом історико-економічної науки є науково-історичні факти і події, що засвідчують якісні (етапні) зміни в господарській системі.

Предметом історії економічних учень є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей.

Предмет історико-економічної науки включає в себе господарські одиниці (економічні суб’єкти), економічні інститути та механізми (процеси) взаємодії структурних елементів господарської системи.

Як метод розуміють правила і порядок пізнавальних дій, завдяки дотриманню яких підвищується точність (істинність) наявних та відкривається доступ до нових знань.

Методи методологічних досліджень:Принцип цілісності господарської системи означає, що вона складається із різних (відмінних між собою) частин, які, проте, не можна розглядати відокремлено одна від одної, бо вони внутрішньо взаємозв’язані; Принцип складності потребує розгляду господарської системи як внутрішнього дискретного утворення, що складається з якісно відмінних господарських одиниць, розташованих на різних її рівнях та функціонально пов’язаних між собою; Принцип організованості передбачає встановлення рівня (міри) упорядкованості господарського життя суспільства. Принцип головної мети потребує при пізнанні будь-якої системи встановлення механізму її збереження від розпаду, умов виживання та здатності адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Принцип розвитку означає, що кожен системний об’єкт постійно змінюється в певному напрямі, перебуває у стані руху.

Емпіричні методи використовують для всебічного опису відібраних за допомогою попередньої групи методів історичних фактів і подій. До таких методів, як правило, належать спостереження, порівняння, вимірювання, проведення експерименту.

2. Розкрийте предмет історії економіки та економічної думки і еволюцію господарських одиниць: фактори розвитку, історичні типи.

Предметом історії економічних учень є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей

Обґрунтовуючи науковий предмет іст-еконнауки, необхідно звернутися до форм суспільної залежності людей у господарській сфері як на етапі її становлення, так і на етапі розвитку, коли вона стає цілісною, відносно відокремленою системою суспільства.

Так, залежність, що виникає внаслідок існування та розвитку поділу праці та власності на засоби виробництва, реалізується через формування господарських одиниць, в яких відбувається поєднання індивідів і засобів виробництва. Тому господарські одиниці стають одним із складників наукового предмета історії ек та екон думки.

Господарські одиниці своєю чергою залежать від суспільних умов, що впливають на їх діяльність. Останні зазвичай називають економічними інститутами (економічним середовищем господарської діяльності), які також стають складником наукового предмета.

Взаємодія господарських одиниць між собою та суспільством (в особі держави) в цілому також входить до наукового предмета її пізнання.

Досягнення головного завдання, яке ставить суспільство перед господ системою, — створення матеріальних благ і послуг для забезпечення потреб суспільства — здійснюється на рівні господарських одиниць. Вони змінюються разом з еволюцією господ системи, набувають різних історичних форм.

На організацію господарської одиниці впливають поділ праці та рівень розвитку техніки, що застосовується у виробництві, кооперація та технологія, що поєднують виробничі операції, форма власності на засоби виробництва і мотиви діяльності учасників виробничих процесів, методи координації (управління) взаємодії людей.

Поділ праці передбачає зміни в усіх елементах процесу праці — діяльності людей, предметах і знаряддях праці.

Кооперація праці характеризує господарський процес (процес виробництва) з боку взаємодії людей зі створення готового продукту. Вона стає обов’язковим елементом виробничого процесу і перетворює діяльність окремих працівників у єдиний, планомірно організований, взаємно узгоджений процес праці — у сукупну працю.

Технологія виробництва включає в себе кооперацію праці та взаємозв’язок між технічними знаряддями, які використовує сукупний працівник. У своєму історичному розвиткові технологія пройшла шляхвід простої кооперації ремісників, що працюють під одним дахом над однорідними виробами, до автоматизованих виробництв, що спираються на «безлюдні» технології.

умки.

Окрім виробничої, кожна господарська одиниця має і соціально-економічну сторону, що пов’язана з існуванням різних категорій осіб, які зайняті у виробничому процесі, системою інтересів та стимулів їх діяльності. Для дослідження цього аспекту господарських одиниць необхідно розглянути форми власності на ресурси, що використовуються для створення благ і послуг, а також суспільний статус учасників господарських процесів, зумовлений власністю.

Подібне значення при дослідженні форм господарських одиниць мають і особливості управління господарськими процесами, яке може змінюватися починаючи від різних форм ієрархічного управління до мережевої побудови системи координації дій структурних підрозділів. У сучасних умовах способи управління господарськими одиницями в поєднанні з різноманітними формами приватної власності на засоби виробництва вирішальним чином впливають на організаційні форми господарських одиниць.