Тести до Теми 9

1. Організаційні відносини – це:

а) це система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділа­ми, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління;

б) перехід від структурної оптимізації до оптимізації організа­ційного забезпечення стратегічного управління (створення орга­нізаційного потенціалу певного типу);

в) перетворення стабільних структур у динамічні «відкриті» в бік зовнішнього середовища;

г) складний комплекс стійких, свідомо створених зв’язків та взаємодії елементів виробничо-управлінської системи, які виникають у процесі функціонування та розвитку підприємства.

2. Організаційне забезпечення стратегічного маркетингу – це:

а) сукупність структурних та динамічних (процесних) організаційних взаємовідносин всередині та за межами організації;

б) це система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділа­ми, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління;

в) складний комплекс стійких, свідомо створених зв’язків та взаємодії елементів виробничо-управлінської системи, які виникають у процесі функціонування та розвитку підприємства;

г) перехід від структурної оптимізації до оптимізації організа­ційного забезпечення стратегічного управління (створення орга­нізаційного потенціалу певного типу).

3. Організаційна структура – це:

а) складний комплекс стійких, свідомо створених зв’язків та взаємодії елементів виробничо-управлінської системи, які виникають у процесі функціонування та розвитку підприємства;

б) перехід від структурної оптимізації до оптимізації організа­ційного забезпечення стратегічного управління (створення орга­нізаційного потенціалу певного типу);

в) сукупність структурних та динамічних (процесних) організаційних взаємовідносин всередині та за межами організації;

г) це система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділа­ми, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління.

4. Організаційна культура – це:

а) це система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділа­ми, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління;

б) комплекс взаємопов’язаних факторів (досвід минулий та нинішній, структурні та соціально-психологічні, на­ціонально-культурні характеристики, а також погляди, цілі, по­треби та цінності людей, що працюють в організації;

в) культура ведення підприємницької діяльності;

г) характеристиці моделей середовища та організацій­них структур.

5. Залежно від основного важеля впливу, організаіцйна культура поділяється на :

а) консервативна та адаптивна;

б) органічна, підприєм­ницька, бюрократична, партисипативна, професійно-інноваційна;

в) «незалежна», «кар’єрна», «згуртована» ;

г) еволюційна та підприємницька.

6. Залежно від рівня конкурентоспроможності та домінування індивідуалізму/колективізму, організаіцйна культура поділяється на :

а) «незалежна», «кар’єрна», «згуртована»;

б) консервативна та адаптивна;

в) органічна, підприєм­ницька, бюрократична, партисипативна, професійно-інноваційна;

г) еволюційна та підприємницька;

7. Залежно від змісту ціннісних та нормативних аспектів, організаіцйна культура поділяється на :

а) «незалежна», «кар’єрна», «згуртована» ;

б) еволюційна та підприємницька;

в) консервативна та адаптивна;

г) органічна, підприєм­ницька, бюрократична, партисипативна, професійно-інноваційна.

8. Позитивний імідж підприємства – це:

а) найголовніший матеріаль­ний актив організації;

б) осо­бливость загальної культури та відповідних культурних норм, що домінують в організації;

в) відповідь на вимоги середовища, за допомогою якого підприємство забезпечує свій успіх у встановленні ефективних комунікацій з партнерами, кон­курентами, урядом та ін. елементами оточення;

г) гудвіл.

9. Сукупність характерних методів, прийомів та дій, що використовуються конкретним керівником у тій або іншій ситуації – це:

а) стиль управління;

б) організаційна культура;

в) організаційні відносини;

г) організаційна структура.

10. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного маркетингу – це:

а) процес оцінки та аналізу інформації від якої залежить якість управ­лінського рішення;

б) міжфункціональний характер інформації, що при­зводить до необхідності оперування великими обсягами аналітич­ної та фінансової інформації;

в) прогнозний характер результатів обробки інформації;

г) система, яка об’єднує усі інші елементи орга­нізації у єдине ціле, дозволяє сформувати процес стратегічного управління, як безперервну низку управлінських рішень, спрямо­ваних на досягнення стратегічних маркетингових цілей.

11. Процес управління організацією — це:

а) процес оцінки та аналізу інформації від якої залежить якість управ­лінського рішення;

б) міжфункціональний характер інформації, що при­зводить до необхідності оперування великими обсягами аналітич­ної та фінансової інформації;

в) прогнозний характер результатів обробки інформації;

г) система, яка об’єднує усі інші елементи орга­нізації у єдине ціле, дозволяє сформувати процес стратегічного управління, як безперервну низку управлінських рішень, спрямо­ваних на досягнення стратегічних маркетингових цілей.

12. За формою передачі міжфункціональний характер інформації (необхідність ін­формаційного забезпечення окремих бізнес-процесів) поділяється на:

а) внутрішня та зовнішня;

б) економічна, організаційна, соціальна, технічна;

в) прогнозна, постійна, нормативна, регламентна;

г) візуальна, аудіінформація, аудіовізуальна, цифрова, літерна, кодована.

13. За підсистемами управління міжфункціональний характер інформації (необхідність ін­формаційного забезпечення окремих бізнес-процесів) поділяється на:

а) внутрішня та зовнішня;

б) економічна, організаційна, соціальна, технічна;

в) прогнозна, постійна, нормативна, регламентна;

г) візуальна, аудіінформація, аудіовізуальна, цифрова, літерна, кодована.

14. За роллю у процесі управління міжфункціональний характер інформації (необхідність ін­формаційного забезпечення окремих бізнес-процесів) поділяється на:

а) статистична, бухгалтерська, соціологічна, маркетингова

б) обліково-звітна, планова, статистична, контрольна;

в) первинна, вторинна;

г) внутрішня та зовнішня.

15. За ступенем обробки міжфункціональний характер інформації (необхідність ін­формаційного забезпечення окремих бізнес-процесів) поділяється на:

а) первинна, вторинна;

б) корисна, надлишкова, хибна;

в) внутрішня та зовнішня;

г) прогнозна, постійна, нормативна, регламентна.

16. За можливостями використання міжфункціональний характер інформації (необхідність ін­формаційного забезпечення окремих бізнес-процесів) поділяється на:

а) первинна, вторинна;

б) корисна, надлишкова, хибна;

в) внутрішня та зовнішня;

г) прогнозна, постійна, нормативна, регламентна.

17. Стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства – це:

а) інформаційно-аналі­тичне забезпечення;

б) стратегічний звіт;

в) план стратегічних даних;

г) база стратегічних даних.

18. Метою інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління є:

а) створення системи стратегічних рішень;

б) організація постійного методичного супроводження, розвитку та поновлення баз стратегічних даних;

в) збір, обробка, використання, зберігання, підтримка в актуаль­ному стані баз стратегічних даних, необхідних для їх аналізу при формуванні стра­тегічних рішень.

г) насичення організації потрібними програмними продуктами.

19. Стратегічний моніторинг – це:

а) збір, обробка, використання, зберігання, підтримка в актуаль­ному стані баз стратегічних даних, необхідних для їх аналізу при формуванні стра­тегічних рішень;

б) насичення організації потрібними програмними продуктами;

в) організація постійного методичного супроводження, розвитку та поновлення баз стратегічних даних;

г) комплексна система стра­тегічних досліджень, яка призначена для спостереження, аналізу та оцінки середовищаю.

20. Традиційна інформаційна система передбачає:

а) критичний аналіз, порівняння, альтернативи для при­йняття стратегічних рішень;

б) аналіз та розрахунки (розрахункові задачі);

в) відслідковування складної взаємодії організації із се­редовищем у реальному масштабі часу (прогнозно-аналітичні задачі);

г) конструктивні позиції, орієнтовані на альтернативні стратегічні рішення на основі критичного аналізу емпіричних даних, порівняння.