§ 2. Правоздатність юридичної особи

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю.

Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність може бути обмежена лише за рішенням суду.

112

Глава 7

и

Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яки> встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Цивільна правоздатність юридичної особи згідно із ст. 91 ЦК України вини кає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державно го реєстру запису про її припинення.

Слід відзначити, що тенденції розвитку сучасного цивільного права Україні підкреслили необхідність відмовитися від конструкції спеціальної правоздатною юридичної особи. Так, у новому ЦК України, на відміну від ЦК Російської Феде рації, ЦК Республіки Казахстан та інших країнах СНД, закріплений принцип зг гальної або універсальної правоздатності юридичних осіб, тобто юридична особ може мати такі самі права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих пра та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини.

Цивільні права та обов'язки юридичних осіб виникають з різних підстав, н; самперед з угод (договорів). Так, у п. 1 ст. 21 Закону України "Про підприємств в Україні" зазначається, що відносини підприємства з іншими підприємствам] організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійсні ються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, в значенні змісту зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідн син, що не суперечать законодавству.

Майнові права та обов'язки юридичної особи можуть виникати з одност ронніх угод (заповіту, оголошення конкурсу тощо), а також із неправомірних д (заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів інц особи без достатніх підстав тощо).

У зміст цивільної правоздатності юридичної особи входить також здатністі мати особисті немайнові права та обов'язки. До них належать права на ш менування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідніс і ділову репутацію та ін.

, Юридична особа має своє найменування, яке містить інформацію про її І ганізаційно-правову форму. Найменування установи повинно також містити формацію про характер її діяльності (ст. 90 ЦК України).

Юридична особа може мати, крім повного найменування, також скорочен

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерції (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєст ване у порядку, встановленому законом.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і Е ситься до Єдиного державного реєстру.

У разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших мог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкс них засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну єстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими в перебуває у договірних відносинах.

Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юри,, ної особи. ' )•

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи ви чається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. ^ цезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Юридичні особи

113

Виробнича марка як засіб індивідуалізації юридичної особи та продукції, що нею виготовляється, включає в себе найменування організації, вказівки на сорт виробу, номер стандарту, ціну та інші відомості. Зокрема, при поставці товарів вони підлягають маркуванню відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору.

Знаки для товарів і послуг — це зареєстроване у встановленому порядку позначення, яке служить для розрізнення товарів (послуг) одних фізичних чи юридичних осіб від однорідних товарів інших осіб. Як знаки для товарів і послуг можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення та їх комбінації. На зареєстрований знак патентне відомство України видає свідоцтво.

Організації — юридичні особи — мають право на недоторканність ділової репутації та її захист у судовому порядку (ст. 94 ЦК України), а також можуть набувати інших немайнових прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Органи юридичних осіб залежно від їх видів можуть бути єдиноначальними або колегіальними. Так, відповідно до ст. 14 Закону України "Про підприємства в Україні" управління підприємством здійснюється згідно з його статутом, на основі поєднання прав власника з господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Власник здійснює свої права з управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Ці права можуть делегуватися раді підприємства (правлінню) або іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника і трудового колективу.

Керівник підприємства наймається (призначається) власником або уповноваженим ним органом, з ним укладається контракт (договір). Керівник підприємства самостійно розв'язує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління цього підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

114