Підтема 2: гідроїдні – типові представники кишковопорожнинних

Надрозділ СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ – _{––––––––––––––––––––––––––––––}

Розділ РАДІАЛЬНОСИМЕТРИЧНІ – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Тип КИШКОВОПОРОЖНИННІ – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Клас Гідрозої – _{–––––––––––––––––––––––––––––––}

Підклас Гідроподібні – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––}

Ряд Гідрові – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1. Гідра стебельчаста – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Ряд Морські гідроїдні поліпи – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Підряд Текафора – _{––––––––––––––––––––––––––––––––}

2. Обелія – _{––––––––––––––––––––––––––––}

3. Сертулярія – _{––––––––––––––––––––––––––––}

Мета: ознайомитися із зовнішньою та внутрішньою будовою гідри як типового представника поодиноких гідрополіпів та вивчити будову колоній морських гідроїдних поліпів на прикладі обелії та сертулярії.

Виконання

1.Під штативною лупою та під малим збільшенням мікроскопа розглянути тотальний мікропрепарат гідри. Знайти ротовий отвір, щупальця, підошву. Гідру замалювати та зробити відповідні позначення.

Гідра стебельчаста – _{–––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – оральний полюс з ротовим отвором;

2 – щупальця; 3 – підошва.

2. На постійних мікропрепаратах поздовжнього і поперечного зрізів через тіло гідри під малим збільшенням мікроскопа розглянути епідерму, гастродерму, базальну перетинку та гастральну порожнину, а під великим збільшенням – відшукати клітини, з яких складаються стінка тіла. Замалювати загальний вигляд зрізу (а) та фрагмент у збільшеному вигляді (б).

Поздовжній (поперечний) зріз тіла гідри

а) 1 – епідерма; 2 – гастродерма;

3 – базальна перетинка;

4 – гастральна порожнина;

б) 5 – епітеліально-м’язова клітина;

6 – нервова; 7 – інтерстиціальна;

8 – травна; 9 – залозиста клітина;

10 –жалка клітина.

а б

3. Користуючись штативною лупою, розглянути частину колонії обелії. Зважити, що вона має кущоподібну форму. Замалювати загальний вигляд колонії обелії.

4. Під малим збільшенням мікроскопа розглянути постійний мікропрепарат обелії. Знайти столон, гідранти, гонангії, бруньки та перидерму, яка вкриває колонію. Колонію обелії замалювати і зробити позначення

5. Під штативною лупою розглянути шматочок колонії сертулярії на субстраті і зважити, що вана має вигляд перистих розгалужень. Замалювати загальний вигляд колонії сертулярії.

6. Виготовити тимчасовий мікропрепарат сертулярії в гліцерині і розглянути його під малим збільшенням мікроскопа. Відшукати столон, гідранти, гонангій. Звернути увагу на характер розміщення і прикріплення гідрантів на столоні і порівняти з обелією. На малюнку збільшеної частини колонії сертулярії зробити відповідні позначення.

Частина колонії обелії Частина колонії сертулярії

_{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – столон; 2 – гідрант; 3 – гідротека; 4 – брунька; 5 – гонангій; 6 – гонотека;7 – бластостиль;

8 – медузоїдні бруньки; 9 – перидерма (тека).

.

7. Вказати на прогресивні риси у будові та життєдіяльності гідромедуз порівняно з гідрантами і дати цьому пояснення _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}