Підтема 2: морфологічні особливості джгутикових

Тип САРКОМАСТІГОФОРИ – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Підтип Джгутикові – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Клас Рослинні джгутикові – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––}Ряд Евгленові – _{––––––––––––––––––––––––}

1. Евглена зелена – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Ряд Вольвоксові – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––}

2. Вольвокс – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Клас Тваринні джгутикові – _{–––––––––––––––––––––––––––––} Ряд Кінетопластиди – _{–––––––––––––––––––––}

3. Трипаносома парувальної хвороби коней – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Підтип Опалінові – _{––––––––––––––––––––––––} Клас Опалінові – _{–––––––––––––––––––––––}

4. Опаліна жаб’яча – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Мета: вивчити особливості організації евглени, колонії вольвокса та паразитичих форм – трипаносоми і опаліни.

Виконання

1. Під малим та великим збільшеннях мікроскопа розглянути постійний мікропрепарат евглени зеленої. Знайти хроматофори, ядро. Евглену замалювати і позначити всі органоїди.

Евглена зелена – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – джгутик; 2 – цитоплазма; 3 – цитостом; 4 – скоротлива вакуоля; 5 – резервуар скоротливої вакуолі; 6 – хроматофори; 7 – ядро: 8 – стигма; 9 – парамілові зерна.

2. Розглянути під малим збільшенням мікроскопа тотальний мікропрепарат та фіксовані колонії вольвокса. Відшукати особини, що утворюють материнську колонію, дочірні колонії, які виникли під час нестатевого розмноження. На малюнку колонії вольвокса зробити необхідні позначення.

Вольвокс – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – джгутики; 2 – материнські особини;

3 – дочірні колонії; 4 – дочірні особини.

3. На постійному мікропрепараті під малим збільшенням мікроскопа знайти , а під великим розглянути трипаносом парувальної хвороби коней у мазку крові. Знайти ядро, ундулюючу мембрану. Трипаносому замалювати і зробити позначення.

Трипаносома парувальної хвороби коней –

_{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – джгутик; 2 – ундулююча мембрана;

3 – ядро; 4 – кінетосома; 5 – кінетопласт.

4. Приготувати тимчасовий мікропрепарат опалін із вмісту прямої кишки жаби. Під мікроскопом відшукати живих опалін, прослідкувати за їх рухом, розглянути їх будову, звернути увагу на їх поліенергідність. Замалювати опаліну і позначити джгутики, ядра.

Опаліна жаб’яча – _{–––––––––––––––––––––––––––}

1 – джгутики; 2 – ядра; 3 – цитоплазма.

5. Вказати на риси ускладнення джгутикових порівняно із саркодовими _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}