
- •Тема: підцарство одноклітинні, або найпростіші protozoa Підтема 1: саркодові – найпростіше організовані тварини
- •Виконання
- •Підтема 2: морфологічні особливості джгутикових
- •Виконання
- •Підтема 3: апікомплексні як одноклітинні паразити
- •Виконання
- •Підтема 4: інфузорії– найвищий рівень організації одноклітинних
- •Виконання
- •Порівняльна характеристика одноклітинних
- •Тема: типи губки (spongia) та кишковопорожнинні (coelenterata) Підтема 1: губки – первинні одноклітинні організми
- •Виконання
- •Підтема 2: гідроїдні – типові представники кишковопорожнинних
- •Виконання
- •Підтема 3: сцифомедузи і коралові поліпи.
- •Виконання роботи
- •Порівняльна характеристика кишковопорожнинних
- •Тема: тип плоскі черви (plathelminthes) Підтема 1: турбелярії як вихідна група плоских червів
- •Виконання
- •Підтема 2: трематоди – паразитичні плоскі черви
- •Виконання
- •Трематоди – паразити людини
- •Підтема 3: стьожкові черви як найспеціалізованіші ектопаразити
- •Виконання
- •Порівняльна характеристика плоских червів
- •Тема: первиннопорожнинні Підтема 1: аскарида – типовий представник нематод
- •Виконання
- •Підтема 2: нематоди – паразити людини
- •Виконання
- •Нематоди – паразити людини
- •Тема: аннеліди (annelida) Підтема 1: поліхети як типові кільчасті черви
- •Виконання
- •Підтема 2: різноманітність кільчастих червів
- •Виконання
- •Порівняльна характеристика різних груп кільчастих червів
- •Тема: молюски (mollusca) Підтема 1: черевоногі – асиметричні молюски
- •Завдання
- •Підтема 2: морфологія та анатомія двостулкових молюсків
- •Завдання
- •Підтема 3: головоногі молюски як активні хижаки
- •Завдання
- •Тема: ракоподібні (crustacea) Підтема 1: ракоподібні – як первинноводяні членистоногі
- •Завдання
- •Підтема 2: систематичний огляд нижчих ракоподібних
- •Завдання
- •Підтема 3: систематичний огляд вищих ракоподібних
- •Завдання
- •Тема: павукоподібні – перші наземні тварини
- •Завдання
- •Тема: трахейнодишні Підтема 1: багатоніжки – вихідна група трахейнодишних членистоногих
- •Завдання
- •Підтема 2: морфологія комах
- •Завдання
- •Підтема 3: типи ротових апаратів комах
- •Завдання
- •Підтема 4: внутрішня будова комах
- •Завдання
- •Підтема 5: постембріональний розвиток комах
- •Завдання
- •Підтема 6: огляд рядів комах з неповним метаморфозом
- •Завдання
- •Підтема 7: огляд рядів комах з повним метаморфозом
- •Завдання
Порівняльна характеристика одноклітинних
Підтипи, типи Елементи порівняння |
Саркодові |
Джгутикові |
Апікомплексні |
Інфузорії |
Органели руху |
|
|
|
|
Оболонка |
|
|
|
|
Спосіб та органели живлення |
|
|
|
|
Органели виділення |
|
|
|
|
Ядерний апарат |
|
|
|
|
Типи розмноження
|
|
|
|
|
Здатність до утворення колоній |
|
|
|
|
Л а б о р а т о р н а р о б о т а 2
Тема: типи губки (spongia) та кишковопорожнинні (coelenterata) Підтема 1: губки – первинні одноклітинні організми
Підцарство БАГАТОКЛІТИННІ – ––––––––––––––––––––––––––
Надрозділ ПАРАЗОЇ, або НИЖЧІ БАГАТОКЛІТИННІ – –––––––––––––––––––––––––
Тип ГУБКИ – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Клас Звичайні губки – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Ряд Кременерогові губки – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––
1. Бодяга річкова – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
2. Бодяга озерна – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Мета: ознайомитися з морфологією прісноводних та морських губок, скелетними утворенням та гемулою бодяг.
Виконання
1. Користуючись ручною лупою, розглянути колонії прісноводних бодяг – річкової та озерної , а також морських губок – клатріну, морського коровая та морського апельсина
Порівняти їх, зважити на забарвлення та форму тіла різних представників, знайти оскулюми. Колонії прісноводних бодяг замалювати.
Бодяга річкова – ––––––––––––––––––––––––––– Бодяга озерна – ––––––––––––––––––––––––––––
1 – оскулюми.
2. Виварити в їдкому калі (КОН) шматочок колонії бодяги, приготувати тимчасовий мікропрепарат та розглянути його під мікроскопом. Відшукати скелетні голки (спікули), гемули та замалювати їх.
Спікули бодяги Гемула бодяги
1 – зовнішня оболонка; 2 – внутрішня
оболонка; 3 – амфідиски; 4 – пінистий
шар; 5 – археоцити; 6 – поровий отвір.
3. Розглянути рештки викопних губок.
4. Вказати на характерні ознаки губок як нижчих багатоклітинних тварин ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––-––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––