Тема 3. Система освіти в україні.

ПЛАН.

1. Поняття про систему освіти. Основні принципи освіти в Україні.

2. Структура освіти в Україні.

3. Органи управління освітою.

1. Система освіти - це сукупність освітньо-виховних установ, що забезпечують освіту, навчання і виховання підростаючих поколінь та дорослих громадян. Це поняття також включає типи навчально-виховних установ, їх цілі та завдання, мережу, зміст роботи, методи і форми організації навчання і виховання.

У кожній країні відповідно до її соціально-економічних та культурних умов складається своя система освіти. Існують школи державні й приватні, визначається певний рівень обов'язкової освіти. В основі системи освіти усіх країн лежить початкове навчання, яке триває від 3 до 8 років у різних типах шкіл. На його основі здійснюється середня освіта з 2-6 - річним терміном навчання: граматичні школи (Англія), ліцеї (Франція), гімназії (Польща) і т.п. Третій рівень складає вища освіта (4-7 років): університети, академії, інститути, вищі училища

У новій редакції Закону України "Про освіту", прийнятій Верховною Радою України 23 березня 1996 року, зазначено, що система освіти в нашій країні складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

У законі підкреслено, що освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Закон України "Про освіту" визначає основні принципи освіти, тобто головні вимоги до побудови системи освіти та здійснення освіти в Україні:

• доступності для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• рівності умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

• гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;

• органічного зв'язку із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

• незалежності освіти від політичних партій, громадських та релігійних організацій;

• наукового, світського характеру освіти;

• інтеграції з наукою та виробництвом;

• взаємозв'язку з освітою інших країн;

• гнучкості і прогностичності системи освіти;

• єдності і наступності системи освіти;

• безперервності і різноманітності освіти;

• поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

У новій редакції Закону ще раз підтверджено пріоритетність в Україні безкоштовної освіти. У ст. 3 "Право громадян на освіту" записано: "Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних закладах, незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду і характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я та інших обставин".¹

2. У розділі II Закону України "Про освіту" (ст.29) перелічено основні компоненти структури освіти:

• дошкільна освіта;

• загальна середня освіта;

• позашкільна освіта;

• професійно-технічна освіта;

• вища освіта;

• післядипломна освіта;

• аспірантура;

• докторантура;

• самоосвіта.

Згідно цього ж Закону в Україні запроваджено освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні. Освітні рівні:

• початкова загальна освіта;

• базова загальна середня освіта;

• повна загальна середня освіта;

• професійно-технічна освіта;

• базова вища освіта;

• повна вища освіта.

Освітньо-кваліфікаційні рівні:

• кваліфікований робітник;

• молодший спеціаліст;

• бакалавр;

• спеціаліст, магістр.

Основні засади розвитку загальної середньої освіти визначені Законом України „ Про загальну середню освіту" ( 13 травня 1999 р.). У ньому зазначається існування різних типів загальноосвітніх навчальних закладів І,ІІ,ІІІ ступенів. До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

• середня загальноосвітня школа ( І ступінь - початкова школа, ІІ ступінь - основна школа, ІІІ ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання) ;

• спеціалізована школа ( школа-інтернат) - заклад І - ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів;

• гімназія - заклад ІІІ ступеня з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

• ліцей - заклад Ш ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

• колегіум - заклад ІІІ ступеня філологічно-філософського або культурно-естетичного профілю;

• загальноосвітня школа-інтернат - заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

• спеціальна загальноосвітня школа ( школа-інтернат) - заклад для дітей, які потребують корекції фізичного ( розумового) розвитку;

• загальноосвітня санаторна школа ( школа-інтернат) - заклад І-ІІІ ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

• школа соціальної реабілітації - заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання ( окремо для хлопців і дівчат);

• вечірня ( змінна) школа - заклад П - Ш ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

Крім того, до системи загальної середньої освіти належать:

• позашкільний навчально - виховний заклад;

• міжшкільний навчально-виробничий комбінат;

• професійно-технічний навчальний заклад;

• вищий навчальний заклад І - ІІ рівнів акредитації.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об'єднання з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для задоволення освітніх і культурно-освітніх потреб.

На базі повної середньої освіти здійснюється вища освіта. До вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, що мають базову загальну середню освіту. Підготовка може бути очна, заочна, вечірня, дистанційна, екстерном (з окремих спеціальностей). У державних закладах навчання переважно безкоштовне, у закладах інших форм власності оплачується юридичними і фізичними особами. Вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет. Відповідно до статусу закладу встановлено 4 рівні акредитації:

1. - технікум, училище;

2. - коледж;

3. - IV - інститут, консерваторія, академія, університет. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - І рівень;

бакалавр - II рівень;