- •Львівський національний медичний університет
- •Імені данила галицького
- •Кафедра медичної інформатики
- •Методичні вказівки
- •Структуризація змісту електронних медичних карток.”
- •Електронні історії хвороб.
- •Електронні медичні картки.
- •Стандартизація медичних записів.
- •Теоретичні матеріали
- •Організаційні та економічні питання
- •Електронні медичні картки Проблеми та завдання
- •Структура електронних персональних медичних записів (епмз)
- •Відкриті стандарти як засіб забезпечення інтероперабельності
- •Підходи до стандартизації медичних записів в Україні
- •Завдання для виконання:
- •Талон амбулаторного пацієнта
- •Проект umls unified medical language system (umls)
Організаційні та економічні питання
Проекти з введення електронних історій хвороб можуть бути маломасштабними, якщо EPR стосуються лише частини медичної історії пацієнта, наприклад однієї хвороби. Проте більшість EPR відображають повну медичну історію пацієнта. Як і будь-яка медична програма, EPR має задовольняти найвищим стандартам безпеки. Це передбачає використання систем баз даних, які підтримують конфіденційні транзакції та дистанційний доступ до сховища.
Ще одним важливим питанням є зміна ролі пацієнтів: саме пацієнт стає повним власником своїх медичних записів, що дозволяє йому вибирати якнайкраще обслуговування. Доступ до записів та спектр послуг має бути гнучким і повинен відповідати всім можливим ситуаціям у людському житті.
Запорукою успіху є відповідність відкритим стандартам. Це стосується не лише зберігання медичних даних в універсальному форматі, яке стає особливо важливим, коли йдеться про передавання медичних даних на різні рівні медичного обслуговування (у клініку або кабінет лікаря). Без відповідності відкритим стандартам EPR не нестимуть для пацієнтів жодної користі, і громадськість не схвалить цей проект.
Електронні дані обов'язково мають зберігатися протягом багатьох десятиліть, що пов'язано з серйозними технічними проблемами. Багато людей не можуть відкрити документи десятирічної давнини, оскільки програми, в яких вони були створені, давно не використовуються, а нові програми не відкривають файли старих форматів. Ресурс сховища даних — це ще одна проблема, адже більшість електронних даних можуть безпечно зберігатися лише протягом кількох років. Для вирішення цих питань слід вдатись до особливих заходів, і їх потрібно детально пояснити всім зацікавленим особам.
Електронні медичні картки Проблеми та завдання
Електронні медичні картки відіграють усе важливішу роль у передаванні та наданні дозволу на використання медичної інформації, дозволяючи попереджати шахрайство у медичному обслуговуванні. Існує значний потенціал для підвищення якості медичного обслуговування шляхом оптимізації інформаційних потоків та гарантування якості пов'язаних із доглядом інформаційних процесів. Доступ до медичних даних та їхнє передавання може здійснюватися простіше, в результаті чого знижуються витрати на обробку даних у кабінетах лікарів, лікарнях, аптеках та фондах медичного страхування.
При цьому пацієнти отримують ширші можливості: з одного боку, дані про пацієнта зберігаються безпечно, з іншого боку, пацієнт одержує більше прав, оскільки самостійно вирішує, хто може отримувати доступ до інформації про його здоров'я. Інформація про здоров'я особи стає мобільною та дозволяє проводити оптимальне лікування у ситуаціях, коли в минулому така інформація могла втратитись, зокрема, коли пацієнти переселяються або подорожують.
Експериментальний етап введення електронних медичних карток зараз уже завершився. З липня 2002 року в Тайвані були введені в дію Національні медичні картки. Уже поширено більше 350 тисяч професійних медичних карток та 24 мільйони медичних карток для пацієнтів. У Німеччині на 2005-2006 роки планується випуск національної медичної картки. Електронні медичні картки успішно впроваджені також у Португалії, Бельгії та в інших країнах.
