8.4. Переваги та недоліки системи світової торгівлі

Приймаючи рішення про вступ до СОТ, кожна країна зважує цей крок стосовно національних економічних інтересів.

У цьому процесі першим етапом є дослідження загальних і глобальних переваг і недоліків багатосторонньої торговельної системи.

За висновками експертів до переваг можна віднести:

1. Зміцнення міжнародної стабільності: світова торговельна система сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів внаслідок створення можливості розв’язання торговельних суперечок і гармонізації економічних інтересів.

2. Ефективний механізм розв’язання суперечок.

3. Забезпечення однакових можливостей для всіх учасників.

4. Зниження вартості життя(прожиткового мінімуму).

5. Широкий вибір товарів і послуг.

6. Підвищення рівня доходів: правила сучасної торговельної системи сприяють зниженню бар’єрів у торгівлі, що обумовлює зростання її обсягів і одночасно доходів держави, виробників та громадян.

7. Піднесення зайнятості.

8. Підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності:.

9. Боротьба з корупцією.

Вищезазначені переваги системи світової торгівлі можна поділити на чотири групи:

• переваги системи СОТ для розвитку взаємовідносин між країнами;

• переваги для споживачів (зниження вартості життя, ширший вибір товарів і послуг);

• економічні переваги (зростання доходів держави, виробників, громадян; підвищення рівня зайнятості; піднесення ефективності зовнішньоторговельної діяльності);

• політичні переваги (боротьба з корупцією, захист від лобіювання).

Існують водночас різні погляди на ефективність, справедливість світової системи торгівлі, а також на конкретні напрямки діяльності СОТ. До так званих типових “неправильних” ( недоліків) належать такі:

1. Захист інтересів ТНК.

2. Неефективність механізму розв’язання суперечок.

3. Диктат з боку СОТ та втрата національного суверенітету.

4. Скорочення робочих місць.

5. Пріоритет комерційних інтересів над проблемами розвитку.

6. Домінування комерційних інтересів над проблемами довкілля.

7. Домінування комерційних інтересів над проблемами охорони здоров’я.

8. Бідні країни не мають альтернативи приєднанню до СОТ.

8.5. Економічні інститути системи Організації Об’єднаних Націй (оон)

Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі й розвитку – ЮНКТАД – орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. Її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією. Тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган у системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передбачалося, більш справедливими.

До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації – у Женеві .

Відповідно основні функції ЮНКТАД у наступному.

1. Регулювання торговельних та економічних відносин між державами.

2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною.

3. Розробка принципів торговельної політики.

4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.

5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.

6. Координація діяльності органів і установ ООН з питань міжнародної торгівлі й розвитку.

7. Співробітництво з міжнародними організаціями у сфері міжнародної торгівлі.

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СОТ-МТЦ є спільним допоміжним органом СОТ та ООН. Був утворений у 1964 р. в рамках ГАТТ, а з 1968 р. увійшов також до структури ЮНКТАД. Членами МТЦ є члени СОТ та ЮНКТАД. Штаб-квартира – у Женеві.

Головна мета МТЦ – усунути дублювання і паралелізм у діяльності СОТ і ЮНКТАД щодо сприяння розвитку торгівлі в країнах, що розвиваються.

Основні функції МТЦ:

1. надання країнам, що розвиваються, технічної допомоги в розвитку торгівлі;

2. забезпечення країн-членів інформацією про ринкові можливості для товарів;

3. удосконалення техніки імпортних операцій з метою раціонального використання валютних ресурсів;

4. навчання урядових службовців, підприємців і викладачів;

5. здійснення наукових дослідів з питань зовнішньої торгівлі.

Цілі і функції МТЦ відповідають змісту основних сфер діяльності центру. Вони наступні.

1. Розвиток ринку продуктів.

2. Розвиток ринку послуг.

3. Торговельна інформація.

4. Підготовка кадрів.

5. Міжнародне управління попитом і пропозицією.

6. Планування заходів, спрямованих на стимулювання торгівлі.

Комісія Організації Об’єднаних Націй з прав міжнародної торгівлі – ЮНСІТРАЛ заснована в 1966 р. Вона є головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі.

Функціями ЮНСІТРАЛ є:

• уніфікація права міжнародної торгівлі;

• координація роботи міжнародних організацій у сфері права міжнародної торгівлі;

• сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі;

• підготовка кадрів у галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Діяльність ЮНСІТРАЛ має головне вираження у розробці й прийнятті конвенцій документів, де містяться узгоджені норми, принципи і стандарти в галузі міжнародного торговельного права. Найвідоміші конвенції:

1. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974 р.);

2. Конвенція ООН про морське перевезення вантажів (“Гамбурзьке право”, 1978 р.);

3. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська Конвенція, 1980 р.);

4. Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі й міжнародні прості векселі (1988 р.).