Умови виникнення та функціонування ринку
Ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.
Найважливішими умовами виникнення та успішного функціонування ринку є:
суспільний розподіл праці і спеціалізація;
економічна відокремленість суб’єктів ринкового господарювання, яку дає приватна власність;
вільний обмін ресурсів;
величина трансакційних витрат.
Суспільний розподіл праці означає, що в будь-якій господарській системі ніхто не може жити за рахунок повного самозабезпечення необхідними благами. Різні групи виробників займаються окремими видами господарської діяльності, що означає спеціалізацію у виробництві тих чи інших благ, цінностей. Спеціалізація, в свою чергу, визначається принципом порівняльної переваги, тобто здатністю виробляти блага при відносно меншій альтернативній вартості.
Економічна відокремленість – сукупність умов господарювання, яка передбачає відокремлене економічне функціонування фірм, виходячи з їх інтересів. Господарюючі суб’єкти економічно відокремлені, якщо їх активи і пасиви, доходи і витрати відділені один від одного. Це дозволяє кожному виробнику вирішувати, що виробляти, як виробляти, кому і де продавати створену продукцію.
Вільний обмін ресурсів означає, що підприємці мають можливість самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Ціни, що вільно формуються, виступають своєрідним “сигналізатором”, який підказує господарюючим суб’єктам найбільш ефективні напрями їх діяльності. Вільний ціновий механізм координує розподіл і використання ресурсів на ринку. Завдяки наявності вільних цін, в ринковій економіці виробляється саме та продукція, яка має попит і дає прибуток виробникам.
Транзакційні витрати — це витрати, що забезпечують перехід прав власності із одних рук до інших і охорону цих прав. Їх можна інтерпретувати як втрати функціонування системи, витрати ринку.
Умови ефективного функціонування ринку
Для того, щоб ринковий механізм функціонував ефективно, необхідні певні умови та інститути, які відносяться до сфери економічних відносин, технологічних структур виробництва, а також структур соціальних і політичних.
По-перше, необхідним інститутом ринкової економіки є повна самостійність і незалежність агентів, які діють на ринку, в поєднанні з їх економічною відповідальністю.
По-друге, ринкова економіка - економіка договору, угод між рівноправними партнерами, розвитнутої системи горизонтальних зв'язок, які спираються на ринкову інфраструктуру, - оптові підприємства, біржі, банки, страхові фірми, інші фінансові інституту, сильне законодавство, яке поважається людьми, законодавство, яке регулює взаємовідносини господарських суб'єктів.
Всі ці елементи в принципі є в існуючій економіці, але тільки у виродженій формі, позбавлені сили і реального змісту. Зокрема, відносини партнерів переважно оформляються договорами, але вони поки що мають другорядне значення. Їх зміст в значній мірі визначається державними заказами, лімітами матеріальних ресурсів, прикріпленням споживачів до постачальників, яке здійснюється державними органами, централізовано встановленими цінами. Таким чином, домінують не горизонтальні, а вертикальні зв'язки, по лінії адміністративної ієрархії.
По-третє, необхідним інститутом ринку є вільні ціни. Хоча багато країн застосовують їх регулювання, вільне ціноутворення в ринковій економіці -прописна істина. По-іншому неможливо залучити механізм саморегулювання, забезпечити збалансованість народного господарства, ефективне використання ресурсів, орієнтувати виробництво на попит споживача. Протягом десятиріч склалась система централізованого ціноутворення, в результаті якої виникли глибокі деформації, відрив від цін світового ринку. Склались диспропорції в співвідношеннях роздрібних цін. Для подолання цих деформацій пропонується здійснити одночасний перегляд цін з тим, щоб з нової бази почати поступовий порехід до вільних цін.
По-четверте, функціонування ринку тим ефективніше, чим активніша конкуренція і кращі умови для неї. Конкуренція вимагає поєднання економічних, технологічних і соціальних передумов.
На ринку кожного виду товарів повинна бути достатня кількість продавців і покупців. По західних оцінках, число виробників повинно бути 8-15 і не менше 4-5. Ринок вважається монопопізованим, якщо 4 крупні фірми контролюють понад 80% продаж.
В сільському господарстві, будівництві, в харчовій і легкій промисловості, торгівлі рівень концентрації виробництва значно нижчий, спеціалізація не так жорстко закріплена технологічно. Необхідно тільки ліквідувати організаційні монополії в формі адміністративних органів, які управляють цими підприємствами і відкрити регіональні ринки, які сьогодні закріплені за тими чи іншими виробниками.
Широке поширення на підприємствах всіх галузей непрофільних виробництв, створених для задоволення своїх потреб з метою зниження залежності від ненадійного постачання, може послужити основою для швидкого освоєння підприємствами ринків інших продуктів. Значну роль можуть відіграти також малі підгіриємства.
По-п'яте, умовою нормального функціонування ринкового механізму є стійка фінансова і грошова системи. Важливий фактор вирішення проблем фінансового оздоровлення - створенню банківської системи, яка була б здатна управляти грошовою масою. Нинішня система, яка основана на централізованому розподілу лімітів кредитування і адміністративному контролю за діяльністю позикоодержувачів, неефективна. Потрібно створити сучасну незалежну дворівневу банківську систему перебудувати роботу Держбанку на управління кредитом і грошовою масою через економічні методи.
По-шосте, ефективність ринкового механізму в значній мірі залежить від того, наскільки повно економіка охоплена ринковими відносинами. В умовах економіки це означає формування поряд з товарними ринками ринку фінансового і робочої сили.
По-сьоме, для формування ринкової економіки велике значення буде мати розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, відкритість ринку, тобто тісний зв'язок з світовим ринком.
По-восьме, у формуванні ринкової економіки важливе значення має вирішення соціальних і політичних проблем (подолання привичок підкори і командування, соціальний захист, віра в майбутнє за ринком).
"Чиста" ринкова економіка - це конкурентна економіка, основними регулятивними важелями якої є попит і пропозиція. Конкуренція за покупця, клієнта примушує підприємства постійно покращувати свою технологію і виробляти як можна дешевше.
Конкурентна економіка - це економіка, де "королем" є споживач. Конкуренція заставляє пекаря пекти хороший хліб, скотаря виробляти хороше м'ясо, а пивовара варити міцне пиво. Саме в конкуренції виживають тільки кращі виробники, які постачають споживачів тим, що вони хочуть мати.
Для повноцінної конкуренції необхідно виконати ряд умов:
кількість продавців і покупців на ринку повинна бути настільки великою, щоб ніхто з них довільно не міг вплинути на ціну;
ніякі покупці і продавці не повинні співробітничати один з одним;
товари повинні бути досить простими і однорідними, так щоб вони дійсно могли куплятися і продаватися в різних кількостях;
покупці товарів повинні мати надійну інформацію про події на ринку. Вони повинні знати, де найнижчі ціни, щоб негайно піти від продавців, які намагаються продавати по неоправданно високих цінах;
для нових підприємств повинна бути можливість вільно і швидко утверджуватися на ринках;
не повинно існувати переваг крупномасштабного виробництва, яке дає можливість виготовляти дешеві товари. Це розоряє малі підприємства, що веде до монополії (тобто одне крупне підприємство контролює ринок) або олігополії (ринок контролюється невеликим числом підприємств).