1.3. Гідрогеологічні умови району та ділянки робіт

Гідрогеологічні умови необхідно описувати з урахуванням геологічних особливостей будови району. Характеристика кожного водоносного горизонту, комплексу додається в такій послідовності: водовміщуюча порода, умови залягання, потужність, напірні властивості і водообільність, гідродинамічні особливості, взаємозв’язок з другими водоносними горизонтами і поверхневими водами. Також для кожного водоносного горизонту приводяться данні якісного складу підземних вод, живлення, дренування.

Опис і вивчення підземних вод району повинно визначатися специфікою кожного проекту. Так, наприклад, якщо проект складається з метою водопостачання конкретного об’єкту, то необхідно особливу увагу приділити приблизній оцінці ресурсів підземних вод, характеристиці їх хімічного і бактеріологічного складу.

Якщо проект виконується з метою дослідження для будівництва інженерних споруд, то особливу увагу необхідно звернути на водоносні горизонти, що залягають неглибоко від поверхні землі, коливання рівня води в різні сезони року, їх агресивні властивості [2].

1.4. Огляд та аналіз раніше проведених робіт

В розділі додається характеристика раніше проведених робіт (бурові роботи, відбір зразків грунту, води та ін.), а також геологічна будова, літологічний склад шарів порід, потужності шарів порід, гідрогеологічні умови ділянки робіт (тип водоносного горизонту, глибина залягання, величина напору артезіанських вод, потужність водоносного горизонту), кліматичні особливості району [3].

Література:

1. С.С. Кузнецов «Геология СССР».

2. Г.Н. Каменський, М.Н. Толстихина, Н.И. Толстихина «Гидрогеология СССР».

3. Завдання з курсового проекту.

Іі проектна частина

2.1. Види, об’єми і обгрунтування запроектованих робіт

В залежності від теми, вивченості району в геологічному і гідрогеологічному відношенні чітко формулюються їх техніко-економічної доцільності. Необхідно при цьому обґрунтувати район або ділянку досліджень з указом (меж) границь, особливостей його. На основі цих даних намічаються подальші гідрогеологічні дослідження (зйомка, розвідувальні роботи). Тут повинна бути чітко обґрунтована програма проектних робіт, установленні і обгрунтовані їх об’єми в фізичному виразі.

В залежності від конкретного виду проектних робіт, склад цього розділу може бути різним. До основних видів робіт, які застосовуються при дослідженнях, відносяться:

1. гідрогеологічна зйомка або рекогносцировка;

2. розвідувальні роботи (бурові, гірничо-прохідницькі);

3. дослідні роботи (відкачки, наливи у шурфи та свердловини, нагнітання);

4. геофізичні роботи;

5. стаціонарні спостереження за режимом підземних вод;

6. лабораторні роботи;

7. камеральні роботи.

Гідрогеологічна зйомка

Застосовується при попередніх дослідженнях, подальші види робіт застосовуються на всіх стадіях досліджень.

При обґрунтуванні зйомки необхідно визначити її вид, масштаб, площу в залежності від вивченості району і теми проекту. На стадії попередніх досліджень підземних вод проводяться маршрутні і масштабні гідрогеологічні зйомки масштабу 1:2000000 і 1: 1000000, рідше 1: 500000, які супроводяться бурінням, дослідними, геофізичними та іншими роботами.

Такі дослідження ведуться на значній площі і необхідні при дуже великій потребі у воді, яка може бути задоволена тільки системою свердловин (водозабором).

При наявності гідрогеологічної карти масштабу 1: 2000000, і коли потреби можуть бути задоволені 1 – 5 свердловинами, обмежуються рекогносцируючи ми маршрутами на невеликій площі в районі об’єкту з метою виявлення виходу підземних вод біля річок і в ярах.

В межах кожного см² карти повинен проходити маршрут. В закритих рівнинних районах напрямок маршрутів додержується наміченим лініям закладання свердловин.

Густота маршрутів визначається складністю геологічних і гідрогеологічних умов, масштабів, зйомок (таблиця 1).

Таблиця 1

Визначення масштабу гідрогеологічної зйомки

Масштаб зйомки	Відстань між крапками спостережень на місцевості
1 : 200000 1 : 100000 1 : 50000 1 : 25000 1 : 10000	1 км – 2 км 0,5 км – 1 км 500 м – 250 м 250 м – 125 м 125 м – 100 м

При виборі способу буріння в процесі зйомочних робіт можна користуватись таблицею № 330 стор. 192 в підручнику «Методическое руководство по інженерно-геологической съемке М 1:2000000» Недра 1978 г.

Після обґрунтування об’єму розвідувальних робіт, необхідно розмітити свердловини таким чином, щоб за її допомогу були охарактеризовані основні водоносні горизонти і можна було побудувати розрізи. Для характеристики більш глибоких водоносних горизонтів, бурові свердловини проходять з розрахунку 1 – 2 на кожний геоструктур ний елемент в межах планшету, але не менше 3 на один планшет.

Іноді при зйомці проектуються канави та шурфи.

Випробуванням повинні бути підлягати всі водоносні горизонти на різних ділянках, причому, при зйомці орієнтовано рекомендують брати одну пробу на 5 м² в гірничих районах і на 10 м² в рівнинних районах.