1.1.2 Клімат району та ділянки робіт
Додається кліматична характеристика району: температура повітря, атмосферні опади, випаровування, вологість повітря, вітер та його розподіл на протязі року.
Вказується вплив кліматичних факторів на гідрогеологічні умови району [3].
Наприклад:
Клімат району помірно континентальний. Середньорічна температура повітря +7 – 8°С, найбільш холодніший січень, найбільш теплий-липень. Середня місячна температура січня -15 – 20°С, липня +30 – 31°С.
В холодну погоду переважають північно-західні вітри, в літку південно-східні. Кількість атмосферних опадів непостійна, коливається від 58 до 500 мм. Найменша кількість опадів спостерігається влітку, а найбільша взимку. Середня відносна вологість повітря досягає 77 % в жовтні, до 55 – 54% в травні.
1.2. Геологічна будова району та ділянки робіт
В цьому розділі проводиться опис стратиграфії (рисунок 1) і літології порід всього району і концентрується увага на геології ділянки робіт.
Опис проводиться від древніх порід до молодих, обов’язково виділяються групи, системи, відділи, яруси [1].
Наприклад:
В основі осадочного комплексу порід палеозою та кайнозою залягають породи північного схилу Українського кристалічного масиву.
Докембрійські породи представлені гранітами, гнейсами залягають на глибині від 190 м на південно – заході з занурюванням до північного-сходу до 1400 м.
Палеозойська ера ( РZ )
Палеозойські відкладення представлені утвореннями карбонової системою.
Кам’яновугільна система ( С )
Кам’яновугільна система представлена піщаники, вапняки. Глибина залягання змінюється від 140 м до 327 м, збільшується в північному напрямку від 12 до 42 м.
Кайнозойська група ( KZ )
Кайнозой представлена палеогеновою і четвертинною системами.
Палеогенова система ( P )
Палеогенова система представлена бучацьким ярусом ( Р2 вс ), в нижній частині складена зеленувато – сірими кварцево – глауконітовими пісками, піщаниками, у верхній частині залягають різнозернисті буровато – сірі та темно – бурі піски. Глибина залягання відкладень від 30 м до 140 м, середня потужність 30 – 35 м.
Київський ярус ( P 2 kv ). Відкладення київської свити представлені блакитно – сірими та зеленувато-сірими щільними мергелями; нижче по розтину мергелі переходять в мергелясту, частіш піщанисту глину. Ділянками мергелі та мергелясті глини підстеляються різнозернистими кварцовими піщаниками. Середня потужність київської свити 23,5 м. Мергелі та мергелясті глини являються регіональним витриманим водотривам відокремлюючи бучацький водоносний горизонт від вищезалягаючих.
Харківський ярус ( P 3 hr ) представлений глауконітово – кварцовими пісками, піщаниками та щільними глинами.
Піски алювіальні містять водоносні горизонти.
Четвертина система ( q )
Четвертинні відкладення представлені знизу до верху:
Червоно – бурими глинами, бурими щільними суглинками та жовто – бурими лесовими суглинками в долині річок та балок.
Ґрунтово – рослинний шар представлений суглинками, на ділянці робіт розповсюджені також алювіальні піски.
Середня потужність четвертинних відкладень 36 м.
Рисунок 1 – Схематична стратиграфічна колонка відкладень осадового чохла