Кут нахилу призми відносно дзеркала змінюють доти, поки межа поділу темної і світлої половин не буде встановлена точно на перехресті окуляра (8). Значення показника заломлення знімають за шкалою (7).

4.3. Підготовка приладу до роботи

Перевірка і встановлення нуля (юстування приладу).

1. Юстування проводять за дистильованою водою. Для цього знімають ширму з вікна верхньої камери, вікно нижньої камери залишається закритим. Відкривають верхню кришку камери, встановлюють освітлювальну призму горизонтально, обережно протирають вимірювальну призму спиртом і після повного його випарування наносять декілька крапель дистильованої води. Закривають камеру. Вода повинна повністю заповнити проміжок між освітлюваною і вимірювальною призмами.

2. Встановлюють освітлювач таким чином, щоб поле зору було повністю освітлене, повертаючи освітлювач.

3. Cфокусовують окуляр повертанням гайки окуляра на максимальну для очей різкість межі світлотіні, штрихів шкали і штрихів сітки.

4. Забирають забарвленість межі світлотіні, повертаючи ручку дисперсійного компенсатора 10.

5. Отримують максимальну контрастність межі світлотіні, опускаючи чи піднімаючи освітлювач.

6. Суміщають межу світлотіні з візир-штрихами сітки, переміщуючи окуляр ручки 8 вздовж шкали. Якщо при цьому межі світлотіні проходить через ділення “1,333” шкали показників заломлення і через ділення “0%” шкали процентів, нуль встановлено правильно.

Впродовж відповідальних визначень потрібно періодично перевіряти положення нульової точки рефрактометра!

4.4 Вимірювання показника заломлення

1. Відкривають камеру, встановлюють горизонтально освітлювальну призму, протирають вимірювальну призму спиртом, витримують до повного його випаровування і наносять оплавленою скляною паличкою декілька крапель досліджуваного розчину. Акуратно закривають камеру. Речовина повинна повністю заповнити проміжок між освітлюваною і вимірювальною призмами.

2. Вимірювання показників заломлення прозорих розчинів проводять аналогічно вимірюванню показника заломлення дистильованої води при юстуванні приладу. Середнє арифметичне значень 3 вимірів є кінцевим результатом вимірів.

Розрахунок концентрацій речовини за показником заломлення проводять наступними методами: за калібрувальним графіком, за таблицями, за рефрактометричним фактором, методом добавок.

5. Зміст роботи

5.1. Визначення складу розчині гліцерин-вода методом калібрувального графіку

Для визначення концентрації гліцерину в досліджуваному розчині невідомої концентрації необхідно зберігати наступну послідовність в роботі:

1. Приготувати серію стандартних розчинів відомої концентрації для побудови калібрувального графіка та визначити показник заломлення цих розчинів.

2. Побудувати калібрувальний графік, використавши дані п.1 (по горизонтальній осі треба відкладати концентрації, а по вертикальній – відповідні показники заломлення).

3. Приготувати досліджувані розчини невідомої концентрації та визначити показники заломлення цих розчинів.

4. Визначити концентрацію цих розчинів, скориставшись калібрувальним графіком.

5.1.1. Приготування серії стандартних розчинів і визначення їх показника заломлення.

Для проведення визначень необхідно спочатку приготувати серію стандартних розчинів для побудови калібрувального графіка.

В пробірках з притертими пробками готують стандартні суміші гліцерину і води в співвідношеннях, вказаних в табл.1.

Таблиця 1.

Гліцерин, мл	Вода, мл	Гліцерин, мл	Вода, мл
1,0	9,0	6,0	4,0
2,0	8,0	7,0	3,0
3,0	7,0	8,0	2,0
4,0	6,0	9,0	1,0
5,0	5,0

Розчини ретельно перемішують. Вимірюють показники заломлення чистих гліцерину і води, а також кожної суміші. Отримані дані заносять в таблицю 2. Густина гліцерину становить 1,261 г/см³.

Таблиця 2.