- •Передмова
- •Тема 1. Теоретичні основи менеджменту
- •2. Цілі, задачі та види менеджменту
- •3. Предмет і методи дисципліни «Основи менеджменту»
- •1) По рівнях системи управління розрізняють відносини субординації і координації.
- •2) За місцем виникнення розрізняють відносини управління зовнішні і внутрішні.
- •Тема 2. Закони і закономірності менеджменту План лекції
- •Методологічні основи менеджменту
- •2. Закони і закономірності менеджменту
- •3. Принципи менеджменту
- •Тема 3. Еволюція теорій менеджменту План лекції
- •1. Формування теорій наукового менеджменту
- •2. Наукові школи менеджменту 30-60 р. Хх столітті.
- •3. Сучасні моделі менеджменту
- •Змістовний модуль іі. Функції і структури менеджменту.
- •Тема 1. Функції менеджменту
- •Сутність, взаємозв’язок та характеристика функцій менеджменту
- •2. Планування і прогнозування як основна функція менеджменту
- •3. Функція організації та координування
- •Функція мотивації і характеристика теорій мотивації
- •5. Характеристика функції контролю і регулювання
- •6. Конкретні функції менеджменту
- •Тема 2. Організаційні структури менеджменту у ресторанному господарстві План лекції
- •Сутність структури менеджменту, її елементи та вимоги до неї
- •2. Види організаційних структур менеджменту
- •3. Проектування організаційних структур менеджменту та їх удосконалення в сучасних умовах
- •Тема 1. Організаційні форми управління
- •Асоціації та господарські товариства, їх види та структури управління
- •3. Франчайзинг як форма підприємницької діяльності
- •Тема 2. Методи менеджменту
- •План лекції
- •Загальна характеристика, класифікація і взаємозв’язок методів менеджменту
- •2. Економічні методи менеджменту
- •3. Організаційно-розпорядницькі методи менеджменту
- •4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •Література
3. Предмет і методи дисципліни «Основи менеджменту»
Менеджмент - це самостійна наука, яка має методичні основи, свій предмет і метод.
У ринкових умовах використання досягнень менеджменту є одним із найвпливовіших чинників забезпечення ефективної побудови організації, зниження трудомісткості управлінських робіт, оптимізація чисельності апарату управління, посилення управлінського впливу, зосередження зусиль працівників на досягненні поставлених цілей. Діяльність керівників нової формації (менеджерів) сприяє завоюванню конкурентних переваг підприємства на ринку, його успіху в конкурентній боротьбі, втіленню нових ідей та результативних стратегій. Менеджер, який володіє широкими економічними знаннями, основами інформаційних і комп'ютерних технологій, технікою ділового спілкування, є особливо важливим ресурсом підприємства. Побудоване на засадах сучасного менеджменту управління організацією є передумовою досягнення нею високих економічних, технологічних, соціальних та інших результатів, необхідної динаміки позитивних змін. Тому вивчення суті, закономірностей менеджменту є обов'язковою складовою підготовки фахівців економічних спеціальностей у світі.
Предметом вивчення менеджменту як науки є:
1) теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо);
2) практика управління організаціями (підприємствами, корпораціями, господарськими товариствами тощо);
3) проектування систем менеджменту (формування взаємопов'язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи організації на керовану).
Об'єктом вивчення менеджменту є процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських товариств, об'єднань та інших організацій. Дослідження процесу менеджменту та відокремлення його етапів дають змогу послідовно ознайомитися з усіма управлінськими категоріями, виявити взаємозв'язки між ними, зрозуміти характер та особливості здійснення управлінського впливу. Це сприяє формуванню у майбутніх менеджерів управлінського мислення, керівних навичок, здатності до прийняття управлінських рішень.
Суб'єктами вивчення менеджменту є працівники керуючої і керованої систем організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступінь виконання ними повноважень, обсяги відповідальності, а також взаємозв'язки в системі менеджменту.
Важливим об’єктом в менеджменті є вивчення взаємовідносин в управлінні колективами.
Управлінські відносини являють собою зв'язки людей у процесі управління з урахуванням їх прав та обов'язків, співпідпорядкованості один одному в загальній трудовій діяльності.
Управлінські відносини класифікуються за такими ознаками:
1) По рівнях системи управління розрізняють відносини субординації і координації.
Відносини субординації - це службове підпорядкування молодшого по займаній посаді старшому, виконання правил службової дисципліни. Відносини субординації складаються між структурними підрозділами системи управління, між керівниками і підлеглими різного рівня. Ці відносини характеризуються тим, що керівник має право віддавати розпорядження відповідно посадовим обов'язкам підлеглого і вимагати їхнього виконання, а підлеглий зобов'язаний сумлінно виконувати те, що від нього потрібно.
Відносини координації виникають між органами, ланками, структурними підрозділами, керівниками і підлеглими одного рівня при спільній участі у виконанні загальної задачі. Координація здійснюється як розпорядницька діяльність, за допомогою якої організуються взаємодію виконавців, узгодження дій керованих об'єктів.
Розрізняють відносини координації по горизонталі і по вертикалі. Відносини координації між структурними підрозділами, що не підкоряються один одному, називають відносинами координації по горизонталі. Відносини координації по вертикалі складаються між підрозділами різних рівнів управління.
Ці відносини координації формалізуються в положеннях про структурні підрозділи і посадових обов'язкам працівників. У них передбачаються функції, права й обов'язки стосовно інших структурних підрозділів і працівників.