Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Osnovi_menedgmentu._Kurs_lektsiy.2012_.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.03 Mб
Скачать
  1. Асоціації та господарські товариства, їх види та структури управління

Загальнодоступні підприємства ресторанного господарства різних форм власності, як і підприємств інших галузей народного господарства утворюють з метою централізації управління різні об’єднання на договірній основі. В залежності від виду об’єднань централізовані управлінські служби мають різні повноваження. В основі різних видів об’єднань, що утворюються на добровільній основі, лежать спільні інтереси:

  • посилення конкретних позицій на ринку кожного із підрозділів, що входять в об’єднання, і одержання більшого прибутку;

  • зменшення обсягу капітальних вкладень і ризику;

  • зниження витрат і підвищення ефективності своєї комерційної діяльності;

  • координація і проведення узгоджених дій по закупівлі і реалізації товарів.

Основними формами об’єднань підприємств на договірній основі є господарська асоціація, корпорація, консорціум, концерн, характеристика яких представлена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Характеристики об’єднань

Асоціація

Корпорація

Консорціум

Концерн

Договірне об’єднання на основі:

Статутні об’єднання

постійної координації господарської діяльності

поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів

промислового і банківського капіталу (тимчасового)

наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного

або групи підприємств

не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність учасників асоціації

кожний учас-ник делегує окремі повно-важення центрального регулювання діяльності об’єднання

координація діяльності підприємств при вирішені конкретних завдань

підприємства добро-вільно делегують деякі або всі функції науково-технічного розвитку, а також господарської діяльності підприємства

Заклади ресторанного господарства можуть об’єднуватися у господарські асоціації за такими ознаками: асортиментом продукції і призначенням; спеціалізацією; територією. Більшість підприємств торгівлі і ресторанного господарства являються невеликими по обсягу товарообороту і випуску продукції та послуг, тому вони є малоефективними і неконкурентоспроможними. Тому вони об’єднуються на основі асоційованого принципу: шляхом такого об’єднання при збереженні самостійності вони одержують ряд економічних переваг за рахунок:

  • утворення в межах асоціації загальних спеціалізованих функціональних підрозділів, що мають кваліфікованих спеціалістів по постачанню, рекламі, маркетингу, комерційним питанням;

  • сумісного здійснення закупівлі товарів;

  • об’єднання зусиль в вирішені інвестиційних проблем та ін.

Господарські асоціації мають статут, право юридичної особи, створюють статутний фонд і несуть відповідальність за своїми обов’язками в межах свого майна. Підприємства, які входять до складу асоціації, зберігають свою господарську самостійність, статус юридичної особи і не змінюють форми власності. Член асоціації може вільно вийти з її складу. Асоціація, як добровільне об’єднання, не є керівним органом по відношенню до підприємств, які увійшли до її складу. Вона виконує ті функції і має повноваження, які добровільно делеговані її учасниками.

Учасники асоціації мають право:

  • отримувати свою частку прибутку;

  • вносити на розгляд питання і пропозиції;

  • брати участь у голосуванні на загальних зборах;

  • користуватись послугами асоціації на пільгових умовах;

  • отримувати інформацію про діяльність асоціації;

  • брати участь в управлінні асоціацією.

Учасники асоціації зобов’язані:

  • вносити вклади в порядку і розмірах, що передбачені угодою про створення і діяльність асоціації;

  • виконувати взяті на себе обов’язки стосовно асоціації;

  • не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність асоціації;

Вищий орган управління асоціацією – загальні збори (конференція, рада) представників підприємств – учасників асоціації. Періодичність скликання загальних зборів не менше 1 разу на рік. Виконавчим органом асоціації є дирекція (рада директорів, управління), яку очолює генеральний директор (голова). Генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю асоціацією у межах, встановлених рішенням загальних зборів.

Контроль за дотриманням статуту асоціації, господарсько-фінансовою діяльністю виконавчого органу здійснює контрольно-ревізійна комісія.

Корпорації – договірні об’єднання, які утворюються на основі об’єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного із учасників. Часто корпорації об’єднують основних виробників однотипної продукції, що приводить до монополізації виробництва (наприклад, корпорація «МакДональдс»). Корпорації сприяють концентрації інвестиційного капіталу, забезпечують науково-технічний розвиток і неодмінно впливають на розвиток виробництва і конкурентоспроможність. Корпорація має своїх засновників, статут, політику і програму розвитку. Поточними справами корпорації керує правління, наглядова рада (контрольні функції).

Концерн - це статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Концерни можуть бути галузевими і багатогалузевими. Права і відповідальність концерну встановлюється обсягом прав і відповідальності, що делеговані йому підприємствами-учасниками. Підприємства, які увійшли до складу концерну, повністю зберігають свою юридичну самостійність. Економічна самостійність цих підприємств залежить від міри централізації в концерні управлінських функцій. На відміну від асоціації учасники конкретного концерну не можуть входити до складу інших договірних об’єднань.

Основні функції концерну:

  • координація роботи з впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

  • удосконалення внутрішньогосподарських зв’язків між підприємствами-учасниками;

  • забезпечення раціональної спеціалізації і кооперації;

  • розвиток власної інфраструктури;

  • підготовка і підвищення кваліфікації кадрів.

Консорціум – це тимчасове об’єднання на договірній основі деяких підприємств, яке здійснюється з метою координації їхньої діяльності при вирішені конкретних завдань.

Після виконання завдання, поставленого перед консорціумом, він припиняє своє існування

Залежно від мети створення консорціуми можуть наділятися або не наділятися правами юридичної особи. Вступивши до консорціуму, підприємства повністю зберігають свою юридичну і господарську самостійність і не змінюють своєї форми власності.

Для здійснення загального керівництва і координації робіт, контролю за виконанням зобов’язань учасників консорціуму створюється виконавчий апарат, права і обов’язки якого визначається радою консорціуму. Мета об’єднання полягає у тому, що фірми, прагнучи вистояти в умовах нерівномірного розвитку економіки, проникають у нові для себе галузі й сфери, розширюють асортимент товарів і послуг, поступово перетворюються на багатогалузеві комплекси.

Різні види підприємств та їх об’єднань мають наступні організаційно-правові форми: акціонерні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, командитні і повні (характеристика їх представлена у таблиці 3.2).

Акціонерні товариства поділяються на закриті (ЗАТ) і відкриті (ВАТ). У ВАТ акції розповсюджуються шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржі; у ЗАТ акції розподіляються між засновниками. Акціонерне товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки і всі реквізити, необхідні для його діяльності.

Управління акціонерним товариством характеризується поєднанням централізованого керівництва справами товариства і децентралізованого управління у кожному підрозділі, що входить до його складу.

Управління акціонерним товариством здійснюють: вищий орган товариства – збори акціонерів; спостережна рада; правління (рис. 3.1).

Вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів. До компетенції загальних зборів належать:

  • визначення основних напрямків діяльності товариства;

  • затвердження статуту товариства;

  • обрання та відкликання голови та членів ради товариства;

  • затвердження річних результатів діяльності;

  • затвердження порядку розподілу прибутку, виплати дивідендів тощо.

Таблиця 3.2 - Основні ознаки господарських товариств

Акціонерні

З обмеженою відповідаль-ністю

З додатковою відповідаль-ністю

Командитні

Повні

1. Діють на підставі установчого договору

2. Статутний фонд:

Поділений на визначену кількість акцій однієї номінальної вартості

Поділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Акцій не випускає.

3. Учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями:

Тільки майном товариства

У межах їх вкладів

Своїми внесками до статутного фонду і додатково своїм майном у розмірі кратному внеску

Частина учасників – усім своїм майном, друга частина пропорційно вкладу у майно товариства

Солідарну всім своїм майном

Контролюючим та регулюючим органом товариства є спостережна рада, яка представляє та захищає інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами.

Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління на чолі з головою правління, який вибирається загальними зборами акціонерів. До компетенції правління належать: затвердження кошторисів витрат, що фінансується за рахунок прибутку товариства; затвердження оперативних планів діяльності товариства; організація виконання рішень загальних зборів акціонерів та ради товариства.

Вищим органом управління ТОВ є загальні збори його учасників. Для поточного керівництва діяльністю товариства утворюється виконавчий орган, який може бути колегіальним або одноосібним.

Рис. 3.1 - Структура управління акціонерним товариством