
- •Нафтогазоносні провінції
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Нафтогазогеологічне районування
- •Волго-Уральської нафтогазоносної провінції та основні родовища нафти і газу
- •Мета і завдання роботи
- •Метою роботи є вивчення нафтогазогеологічного районування Волго-Уральської нафтогазоносної провінції, та основних родовищ нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Нафтогазогеологічне районування
- •Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції та основні родовища нафти і газу
- •Мета і завдання роботи
- •Метою роботи є вивчення Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції, областей її основних родовищ нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Метою роботи є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій Південно-Західної Азії, зокрема Аравійської і Месопотамської нгп, їх основних родовищ нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Нафтогазогеологічне районування Африки та основні родовища нафти і газу мета і завдання роботи Метою роботи є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій Африки та основних родовищ нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання для виконання:
- •1 Сформувати таблицю нафтогазоносних провінцій Африки.
- •2 Скласти схему розміщення нафтогазоносних провінцій Африки на контурній основі.
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Нафтогазогеологічне районування Північної і Центральної Америк
- •Та основні родовища нафти і газу
- •Мета і завдання роботи
- •Метою роботи є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій Північної і Центральної Америки, та основних родовищ нафти і газу.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •Додаток а
- •Додаток б
- •ЗаПитання для самоконтролю
- •Рекомендована Література
- •Нафтогазоносні провінції
Порядок проведення роботи
1 Сформувати таблицю нафтогазогеологічного районування нафтогазоносної Західносибірської провінції, у якій вказати основні області, нафтогазоносні комплекси, а також основні родовища нафти і газу.
2 Навести схему розміщення нафтогазоносних областей Західносибірської нафтогазоносної провінції.
3 Провести опис нафтогазоносної провінції відповідно до запропонованої схеми (додаток А).
4 Навести графічну модель родовищ Самотлор і Уренгой та описати згідно запропонованої схеми (додаток Б).
Звітність
Результати роботи оформляються у вигляді звіту, який містить:
а) пояснювальну записку;
б) таблицю нафтогазогеологічного районування Західносибірської нафтогазоносної провінції;
в) схему з нанесиними на неї нафтогазоносними областями провінції;
г) графічну модель родовищ Самотлор і Уренгой.
Рекомендації до змісту пояснювальної записки
1 Вказати мету роботи і особивості нафтогазогеологічного районування території Західносибірської провінції.
2 Навести таблицю нафтогазогеологічного районування відповідної території.
3 Навести схему з нанесиними на неї нафтогазоносними областями Західносибірської провінції.
4 Навести опис нафтогазоносної провінції.
5 Навести графічну модель родовищ Самотлор та Уренгой.
6 Навести опис особливостей геологічної будови та характеру нафтогазоносності вище згаданих родовищ.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
Нафтогазогеологічне районування Східного Сибіру та основні родовища нафти і газу
МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Метою роботи є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій Східного Сибіру, їх основних родовищ нафти і газу.
З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне районування території Східного Сибіру, особливості геологічної будови нафтогазоносних провінцій та областей і основних родовищ нафти і газу.
В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і тектонічне положення кожної з нафтогазоносних провінцій та областей Східного Сибіру, аналізувати особливості їх геологічної будови та нафтогазоносності.
Основні теоретичні положення
Східносибірська нафтогазоносна провінція (або Лено-Тунгуська) нафтогазоносна провінція знаходиться на території центральних і північних районів Красноярського краю, західної і північної частин Іркутської області та західної частини республіки Якутія-Саха Російської Федерації.
Осадовий чохол повсюдно залягає на архейсько-нижньопротерозойському кристалічному фундаменті, представленому магматичними і метаморфічними породами: гранітами, гнейсами, кварцевими порфірами, кристалічними сланцями тощо. Фундамент являє собою складну систему різновікових блоків земної кори.
У складі осадового чохла можна виділити три значних структурних яруси: нижній, який охоплює рифей, венд, і нижній, а місцями і середній палеозой; середній – представлений відкладами верхнього палеозою і нижнього тріасу; верхній – складений породами верхнього тріасу, юри і крейди.
Найбільшими тектонічними елементами Східносибірської платформи є Анабарська і Алданська антеклізи, Єнісейський горст і Ангаро-Ленська синекліза, які складені породами нижнього структурного поверху.
Залежно від структурно-тектонічної будови, числа і складу ярусів у межах Східносибірської провінції можна виділити низку нафтогазоносних областей: Ангаро-Ленську, Непсько-Ботуобінську, Байкитську, Тунгуську, Присаяно-Єнісейську, Анабарську і Алданську. Вказані нафтогазоносні області приурочені до відповідних значних структурно-тектонічних елементів
Найбільший інтерес в нафтогазоносному відношенні являють собою Непсько-Ботуобінська, Байкитська і Ангаро-Ленська області, які територіально відповідають найбільш вивченій частині Сибірської платформи – Іркутському амфітеатру.
Родовища вуглеводнів пов’язані із складнопобудованими структурними і неантиклінальними пастками.
На території нафтогазоносної провінції виявлено понад 20 газових, нафтових та газонафтових родовищ.
Лено-Вілюйська провінція розташована в західній частині республіки Якутія-Саха Російської Федерації і займає важкодоступну для освоєння територію тайги лівобережжя Лени і басейну її лівої притоки – Вілюю
У геотектонічному відношенні Лено-Вілюйська нафтогазоносна провінція відповідає однойменній синеклізі, що виділяється в крайовій найбільш зануреній східній частині докембрійської Сибірської платформи.
У межах Лено-Вілюйської нафтогазоносної провінції розвинутий гетерогенний кристалічний фундамент архейсько-ранньопротерозойського віку. В осадовому чохлі товщиною до 12 км виділяються три структурних поверхи: нижній (середньо-верхньопротерозойські відклади), середній (венд-турнейські) і верхній (візейського ярусу карбону, мезозойські і кайнозойські). Всі вони відокремлюються один від одного регіональними переривами.
На території Лено-Вілюйської нафтогазоносної провінції виділяють Вілюйську газоносну і Передверхоянську перспективну нафтогазоносну області.
Основна промислова газоносність провінції пов’язана з трьома продуктивними комплексами: верхньопермським (34% розвіданих запасів), нижньотріасовим (58% розвіданих запасів) і верхньотріасово-нижньоюрським (до 8 %).
Родовища багатопокладні, пов’язані з брахіантиклінальними складками. Поклади відносяться до пластових склепінних, частково літологічно екранованих.
Єнісейсько-Хатанзька нафтогазоносна провінція охоплює північні райони Красноярського краю і республіки Якутія-Саха. Вона розміщена за полярним колом і простягається в субширотному напрямі від р. Єнісею на заході до р. лени на сході і має ширину від 150 до 400 км.
Основними позитивними структурами Єнісейсько-Хатанзького мегапрогину є Танамо-Малахетський, Росохинський, Балахнинський та інші мегавали, на яких і знаходяться уже відкриті газові і газоконденсатні родовища.
Промислова газоносність провінції встановлена поки що в межах Єнісейсько-Хатанзького мегапрогину, якому відповідає однойменна газоносна область. Остання характеризується широким розвитком переважно теригенних мезозойських порід товщиною до 7 км. В їх розрізі виділяються верхньокрейдовий, нижньокрейдовий і верхньоюрський газоносні комплекси.
Виявлені родовища газу пов’язані з пологими непорушеними складками округлої форми.
Завдання для виконання:
1 Сформувати таблицю нафтогазоносних провінцій Східного Сибіру.
2 Скласти схему розміщення нафтогазоносних провінцій Східного Сибіру на контурній основі.
3 Описати нафтогазоносні провінції.
4 Вивчити і знати розміщення нафтогазоносних провінцій Східного Сибіру та основних родовищ нафти і газу в них.
5 Навести графічну модель та описати родовища Марківське та Середньоботуобінське.