Порядок проведення роботи

1 Сформувати таблицю нафтогазогеологічного районування Західної Європи, в якій вказати основні нафтогазоносні комплекси, а також основні родовища нафти і газу.

2 На контурну карту Західної Європи нанести розміщення нафтогазоносних провінцій та областей, виділивши різним кольором нафтогазоносні провінції платформного, складчатого та перехідного типів.

3 Провести опис нафтогазоносних провінцій Західної Європи відповідно до запропонованої схеми (додаток А).

4 Навести графічну модель геологічної будови родовищ Лак і Гронінен та описати відповідно до запропонованої схеми (додаток Б).

Звітність

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, який містить:

а) пояснювальну записку;

б) таблицю нафтогазогеологічного районування Західної Європи;

в) контурну карту з нанесиними на ній нафтогазоносними провінціями Західної Європи;

г) графічну модель родовищ Лак і Гронінген.

Рекомендації до змісту пояснювальної записки

1 Вказати мету роботи і особливості нафтогазогеологічного районування території Західної Європи.

2 Навести таблицю нафтогазогеологічного районування відповідної території.

3 Навести контурну карту із нанесиними на ній нафтогазоносними провінціями платформного, складчастого та перехідного типів.

4 Навести опис нафтогазоносних провінцій Західної Європи.

5 Навести графічну модель геологічної будови родовищ Лак і Гронінген.

6 Навести опис особливостей геологічної будови та характеру нафтогазоносності родовищ Лак і Гронінген.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Нафтогазогеологічне районування

Волго-Уральської нафтогазоносної провінції та основні родовища нафти і газу

Мета і завдання роботи

Метою роботи є вивчення нафтогазогеологічного районування Волго-Уральської нафтогазоносної провінції, та основних родовищ нафти і газу.

З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне районування Волго-Уральської нафтогазоносної провінції, особливості геологічної будови нафтогазоносних областей і основних родовищ нафти і газу.

В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і тектонічне положення кожної з нафтогазоносних областей Волго-Уральської нафтогазоносної провінції, аналізувати особливості їх геологічної будови та нафтогазоносності.

Основні теоретичні положення

Волго-Уральська нафтогазоносна провінція розміщена на сході Східноєвропейської платформи і охоплює території Татарстану, Башкирстану, Удмуртії, Пермської, Волгоградської, Саратовської, Самарської, Ульянівської, Пензенської і Оренбурзької областей Російської Федерації.

У геологічній будові Волго-Уральської нафтогазоносної провінції беруть участь відклади від давнього палеозою до неогену. Осадовий чохол залягає на породах кристалічного фундаменту архейсько-нижньопротерозойського віку.

Стратиграфічний розріз Волго-Уральської провінції включає: відклади бавлінської товщі, яка відноситься до верхнього протерозою і рифею; теригенні і, головним чином, карбонатні відклади палеозою, а саме, середнього і верхнього девону, карбону і пермі.

Основними позитивними структурними елементами першого порядку є виступи фундаменту, яким в осадовому чохлі відповідають великі склепіння: Татарське, Жигулівсько-Пугачовське, Оренбурзьке і Пермсько-Башкирське. Склепіння розділені Верхньокамською і Мелекес-Абдулинською западинами і Бірською сідловиною. Деякі з них мають грабеноподібну будову. Крім цього, виділяються зони Доно-Медведицьких і Саратовських дислокацій.

На території Волго-Уральської нафтогазоносної провінції основні промислові запаси вуглеводнів приурочені до девонських, кам’яновугільних і пермських відкладів. Виділяється до 6-ти основних продуктивних комплексів: теригенний середнього і верхнього девону, карбонатний верхнього девону і турнейського ярусу, теригенний нижнього карбону, карбонатний і теригенно-карбонатний середнього карбону, карбонатний верхнього карбону – нижньої пермі і карбонатно-теригенний в пермі. Понад половини покладів нафти і газу приурочено до двох основних продуктивних комплексів: девонського теригенного (до 30%) і нижньокам’яновугільного теригенного (26%), що мають найбільше розповсюдження.

Регіональними покришками є карбонатно-глинисті киновсько-саргаєвська і тульська та глинисто-карбонатна верейська і соленосна кунгурська товщі.

Назагал родовища нафти і газу провінції групуються у певні системи, які виділяються у вигляді окремих регіональних зон нафтогазонакопичення. Зони нафтогазонакопичення, зазвичай, приурочені до валоподібних піднять, за винятком Ромашкінської зони, що має округлий обрис і приурочена до однієї із вершин Татарського склепіння (Альметівської).

У межах провінції виділяються три регіональних поля (смуги) нафтогазоносності: 1 – Зовнішнє нафтове, де зосереджені найбільші родовища нафти у Пермсько-Башкирському, Татарському, Жигулівсько-Пугачовському склепіннях та Бірської сідловини; 2 – Нафтогазове, яке охоплює нафтогазоносні території Саратовських і Доно-Медведицьких дислокацій; 3 – Газоносне, яке охоплює райони Оренбурзького склепіння і південного схилу Волго-Уральської антеклізи.

Завдання для виконання:

1 Сформувати таблицю нафтогазоносних областей Волго-Уральської нафтогазоносної провінції.

2 Скласти схему розміщення Волго-Уральської нафтогазоносної провінції на контурній основі.

3 Описати нафтогазоносну провінцію.

4 Вивчити і знати розміщення нафтогазоносних провінцій Східної Європи, зокрема Волго-Уральської нафтогазоносної провінції.

5 Навести графічну модель геологічної будови та описати Оренбурзьке та Ромашкінське родовища.