2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що сталася або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління. Загальними ознака-ми НС є:

наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;

заподіяння економічних збитків;

суттєве погіршення екологічної рівноваги; істотне погіршення стану довкілля.

Прийнято класифікувати надзвичайні ситуації за такими ознаками: за сферою виникнення (за походженням);

за масштабом; за галузевою ознакою (за типом).

2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити вини-кнення НС, розрізняються:

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологі-чні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюва-ність людей, сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, рапто-ве руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спору-

19

дах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

НС соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправни-

ми діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і за-тримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або мор-ського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоп-лення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських міс-цях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

НС воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких ви-никають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і ток-сичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифі-каційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий. У процесі ви-значення рівня НС послідовно розглядаються три групи факторів:

територіальне поширення;

розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

Відповідно до територіального поширення та обсягів технічних та матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС:

до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а та-кож у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсот-

20

ка обсягу видатків відповідного бюджету;

до регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на те-риторії двох та більше адміністративних районів (міст обласного значен-ня). Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а та-кож у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

до місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потен-ційно-небезпечного об’єкту, загрожує поширенням самої ситуації або їх вторинних, наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні спо-руди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об’єкту, але не менш одного відсотка обсягу видатків відпо-відного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні си-туації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;

до об’єктового рівня відносяться всі НС, які не підпадають під вище зазначені визначення.

З метою швидкого й ефективного реагування на ЧС, їхнього попере-дження Постановою Кабінету Міністрів уведений порядок класифікації й реєстрації ЧС. Кожному виду ЧС привласнений п’ятизначний цифровий код (шифр).