2.2. Характеристика моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення

Основні принципи, мета та завдання моніторингу ґрун-тів на землях сільськогосподарського призначення. Згідно Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогоспо-дарського призначення, яке затверджено Наказом Міністерст-ва аграрної політики України від 26 лютого 2004 p. № 51 сис-тема моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення є складовою частиною державної системи моні-торингу довкілля і являє собою систему спостережень, зби-рання, оброблення, передавання, збереження та аналізу ін-формації про зміни показників якісного стану ґрунтів, їх родю-чості, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій що-до прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів.

Об’єктами моніторингу ґрунтів є землі сільськогосподарсь-кого призначення (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації).

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення проводиться відповідно до загальнодержавної та регіональних програм моніторингу ґрунтів.

Створення і функціонування системи моніторингу ґрунтів базуються на принципах:

● узгодженості нормативно-правового, організаційно-мето-дичного та метрологічного забезпечення проведення спосте-режень, аналітичних досліджень та опрацювання даних, ви-користання єдиних засобів інформаційного та програмного забезпечення, єдиної системи класифікації та кодування ад-міністративно-географічної, ґрунтової і еколого-агрохімічної інформації;

● науково обґрунтованого узгодження пропозицій щодо розроблення та впровадження програм із збереження, від-творення та охорони родючості ґрунтів;

● використання даних дистанційного зондування, сучасних геоінформаційних технологій для геокодування в міжнародній системі координат з метою інтеграції, узагальнення та комп-лексного аналізу еколого-агрохімічної інформації;

● наукового обґрунтування рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів;

● інформаційної взаємодії між суб’єктами державної систе-ми моніторингу земель;

● єдиного методичного керівництва.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення проводиться з метою своєчасного виявлення змін стану ґрунтів, їх оцінки, відвернення наслідків негативних процесів, розроблення науково обґрунтованих систем земле-робства і агротехнологій.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення передбачає виконання таких завдань:

● проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання ін-формації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунту, підкислення, засолення, солон-цюватість, заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і еле-ментів живлення), забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та ін-шими токсичними речовинами;

● здійснення комплексного аналізу агроекологічної ситуації на землях сільськогосподарського призначення, оцінки та прогнозу можливих змін стану родючості ґрунтів з урахуван-ням природних і антропогенних факторів, еколого-меліора-тивного стану зрошуваних і осушуваних земель;

● розроблення і впровадження науково обґрунтованих ре-комендацій щодо прийняття рішень про відвернення та лікві-дацію наслідків негативних процесів та заходів щодо забез-печення відтворення родючості ґрунтів;

● визначення зон виробництва сільськогосподарської про-дукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;

● створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно-аналітичної системи для розроблення захо-дів у сфері охорони родючості ґрунтів;

● надання (на договірній основі) землевласникам, земле-користувачам та суб’єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інформації про сучасний стан ґрунтів;

● участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів райо-нування (зонування) земель;

● підготовка та видання щорічної (періодичної) доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призна-чення.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення проводить Міністерство аграрної політики України у взаємодії з іншими виконавцями: Міністерством охорони нав-колишнього природного середовища України, Держкомземом України, Держводгоспом України та науково-дослідними уста-новами УААН землеохоронного профілю.

Залежно від територіального поширення та завдань здійс-нюються національний, регіональний і локальний моніторинги ґрунтів:

● національний – охоплює землі сільськогосподарського призначення в Україні; регіональний - охоплює землі сільсь-когосподарського призначення в межах фізико-географічних і адміністративних одиниць, великих масивів зрошення та осу-шення;

● локальний – проводиться на території окремих землево-лодінь та землекористувань.

Порядок проведення моніторингу ґрунтів на землях сіль-ськогосподарського призначення. Моніторинг ґрунтів на зем-лях сільськогосподарського призначення здійснюється шля-хом:

– аналізу та узагальнення архівного (базового) фонду да-них;

– ґрунтово-агрохімічного та еколого-меліоративного (су-цільних і вибіркових) обстежень ґрунтів, агрохімічної паспор-тизації земель сільськогосподарського призначення;

– функціонування мережі стаціонарних ділянок та польо-вих дослідів, на яких ведуться спеціальний, кризовий та нау-ковий моніторинг ґрунтів і забезпечуються комплексні дослід-ження, контроль за властивостями ґрунтів, розроблення прог-ностичних моделей та ґрунтозахисних технологій;

– використання даних дистанційного зондування та гло-бальної системи визначення місцезнаходження досліджува-них ділянок.

Агрохімічна паспортизація орних земель проводиться раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – че-рез кожні 5-10 років, а також на бажання землевласника, зем-лекористувача, при зміні власника земель сільськогосподар-ського призначення. Дані агрохімічної паспортизації земель-них ділянок надаються у вигляді агрохімічного паспорта, фор-му та порядок ведення якого встановлює Міністерство аграр-ної політики України.

Проведення моніторингу ґрунтів на землях сільськогоспо-дарського призначення здійснюється в такому порядку:

● проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження та агро-хімічної паспортизації земельних ділянок;

● проведення вибіркових еколого-меліоративних обсте-жень ґрунтів на зрошуваних і осушуваних землях;

● проведення комплексних та спеціальних спостережень на стаціонарних контрольних ділянках за станом ґрунтів з ме-тою вивчення процесів трансформації та міграції біогенних і хімічних речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностич-них моделей;

● ведення польових дослідів, на яких забезпечуються комплексні дослідження властивостей ґрунтів, їх родючості (з урахуванням кількості та якості рослинницької продукції), ефективності застосування мінеральних добрив, хімічних ме-ліорантів та інших агрохімікатів, а також розробляються ґрун-тозахисні технології;

● створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно-аналітичної системи для розроблення нау-ково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів, планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;

● проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

● виявлення негативних явищ і кризових територій, об-ґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підви-щення родючості ґрунтів;

● підготовка доповіді про стан ґрунтів на землях сільсько-господарського призначення.

Результати моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортиза-ції земель сільськогосподарського призначення використову-ються в процесі регулювання правових основ земельних від-носин, при проведенні економічної та грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрун-тів та підвищення урожайності сільськогосподарських куль-тур, коригуванні агротехнологій, проведенні еколого-агрохі-мічного районування (зонування) території, визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготов-лення продуктів для дитячого та дієтичного харчування, роз-робленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.

Система моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподар-ського призначення базується на використанні існуючих орга-нізаційних структур суб’єктів системи моніторингу і функціо-нує на основі єдиного організаційного, нормативного, науко-во-методичного, метрологічного та інформаційно-аналітично-го забезпечення. До складу виконавців моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення відповідно до визначених завдань належать: Міністерство аграрної політи-ки України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Держкомзем України, Держводгосп України та УААН. Комплекс робіт щодо організації та прове-дення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється на основі програм моніторингу ґрунтів, які розробляються і затверджуються згідно з чинним законодавством.

Центрдержродючість здійснює:

– науково-методичне керівництво ведення моніторингу ґрунтів разом з Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», науко-вим центром «Агроекологія», Інститутом землеустрою Держ-комзему України, Інститутом гідротехніки і меліорації УААН та іншими науково-дослідними установами УААН землеохорон-ного профілю;

– організацію та контроль проведення державними проект-но-технологічними центрами охорони родючості ґрунтів і якості продукції Автономної Республіки Крим і областей (ре-гіональні центри «Облдержродючість») ґрунтово-агрохімічно-го обстеження ґрунтів (суцільного і вибіркового), агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

– створення та ведення національного інформаційного банку даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарсь-кого призначення та єдиної інформаційно-аналітичної систе-ми «Родючість ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення України». Система розробляється за участю науко-во-дослідних установ УААН землеохоронного профілю і при-значена для розроблення науково обґрунтованих рекоменда-цій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію на-слідків негативних процесів шляхом інтеграції, узагальнення та комплексного аналізу даних засобами уніфікованої техно-логії створення і ведення розподілених баз даних, картогра-фування еколого-агрохімічної інформації з використанням географічних інформаційних систем;

– підготовку та видання щорічної (періодичної) доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призна-чення.

Регіональні центри «Облдержродючість» при проведенні моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського при-значення здійснюють:

– польові та аналітичні дослідження, збір та опрацювання даних щодо ґрунтово-агрохімічного обстеження земель, агро-хімічної паспортизації земельних ділянок; моніторингу ґрунтів мережі стаціонарних контрольних ділянок;

– наукові польові досліди з вивчення властивостей ґрунтів, їх родючості, ефективності агромеліоративних заходів щодо зниження радіоактивного забруднення ґрунтів і продукції рос-линництва, застосування мінеральних добрив, хімічних мелі-орантів та інших агрохімікатів, розроблення ґрунтозахисних технологій;

– систематичний контроль за якісним станом ґрунтів та розроблення проектно-технологічної документації щодо від-новлення родючості ґрунтів;

– створення регіональних інформаційних банків даних якіс-ного стану ґрунтів на землях сільськогосподарського призна-чення та інформаційних систем, за допомогою яких прово-диться збір, аналіз матеріалів моніторингу, розроблення регі-ональних програм охорони родючості ґрунтів з метою розроб-лення науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про запобігання негативним процесам, визначення кризових територій для планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;

– узагальнення та подання Центрдержродючості інформа-ції, отриманої при проведенні моніторингу ґрунтів;

– надання на договірній основі інформаційно-консульта-тивних послуг землекористувачам, землевласникам та суб’єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інфор-мації про сучасний стан ґрунтів.

Організаційна взаємодія виконавців моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення на всіх рівнях здійснюється на основі: актів чинного законодавства; угод, укладених між усіма виконавцями моніторингу, про спільну ді-яльність у галузі охорони земель.

Взаємовідносини виконавців моніторингу ґрунтуються на: взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони та відтворення родючості ґрунтів і раціонального використання земель сільськогосподарського призначення; відповідальнос-ті за повноту, своєчасність і достовірність наданої інформації згідно з угодами про спільну діяльність; інформаційному обмі-ні для інтеграції та узагальненні інформації про стан родю-чості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення згідно з угодами про спільну діяльність.

Фінансування заходів з моніторингу ґрунтів на землях сіль-ськогосподарського призначення проводиться за рахунок державного та місцевих бюджетів з видатків на фінансування заходів з охорони земель, їх докорінного поліпшення і, від-новлення родючості ґрунтів, а також інших джерел.

Фінансування заходів з агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення проводиться за рахунок державного бюджету з видатків, передбачених на їх фінансу-вання, за рахунок землевласників, землекористувачів та ін-ших джерел фінансування.

Агрохімічні обстеження земель, що проводяться регіональ-ними центрами «Облдержродючість» на замовлення землев-ласників, землекористувачів, а також надання консалтинго-вих послуг суб’єктам оціночної діяльності у сфері оцінки зе-мель фінансуються замовниками.