1.4. Методи ведення моніторингу міських земель

Ведення моніторингу міських земель повинне здійснювати-ся по єдиній методології з дотриманням принципу взаємної сумісності інформації, заснованої на застосуванні єдиної дер-жавної системи координат, висот, картографічних проекцій, єдиних класифікаторів, кодів, системи одиниць, вхідних і ви-хідних форматів. Для одержання необхідної інформації при здійсненні моніторингу міських земель основними методами служать:

– наземні спеціальні зйомки і спостереження, у тому числі і із застосуванням геодезичних інструментів;

– дистанційне зондування (аерофотозйомки, космічні, те-левізійні і теплові зйомки і спостереження).

Крім того, умовно як самостійний метод виділяють сучас-ний і ретроспективний аналіз даних, які отримані в результаті інвентаризації земель, перевірок, обстежень, контрольно-ре-візійної роботи.

При оцінці окремих аспектів стану земель застосовують спеціальні методи розрахунку різноманітних показників, що характеризують їх. Наприклад, ваговий метод визначення во-логості ґрунту при аналізі підтоплення земель, метод бурав-лення при аналізі формування техногенних ґрунтів, атомно-адсорбційний, спектрофотометричний і газохроматографіч-ний методи визначення вмісту хімічних забруднюючих речо-вин у ґрунті.

Різноманітні показники моніторингу, які фіксуються, визна-чаються з різною періодичністю, яка залежить від характеру конкретних спостережень.

За територіальним охопленням території спостереження поділяються на реінвентаризаційні, режимні та спеціальні.

Реінвентаризаційні спостереження – це періодичні спосте-реження, які охоплюють усю територію, що спостерігається в процесі моніторингу, з метою інвентаризації земель на єдиній методичній основі. При цьому використовується стандартний перелік найбільш стійких, консервативних характеристик зе-мель. Такі спостереження можуть використовуватися як базо-ві.

Реінвентаризаційні спостереження можуть здійснюватися в режимі повторного картографування. Суть повторного карто-графування полягає в періодичному оновленні будь-яких кон-кретних відомостей і нанесенні їх на карту визначеного мас-штабу за певною схемою пробовідбору.

У загальному випадку при веденні моніторингу земель за-стосовують чотири основних схеми пробовідбору (рис. 3). Перша з них – румбічна мережа – застосовується у випадку характеристики негативних процесів, що мають точечні дже-рела виникнення (наприклад, імпактне хімічне забруднення, радіозабруднення). Лінійна мережа застосовується у випадку характеристики негативних процесів, що мають протяжні дже-рела виникнення (наприклад, шумове забруднення уздовж за-лізничних і автомагістралей). Упорядковані мережі застосову-ються у випадку характеристики негативних процесів, що ма-ють поширення по всій території міста або його великих час-тин (підтоплення, регіональне хімічне забруднення).

До режимних спостережень відносяться безперервні ста-ціонарні спостереження за окремими показниками, що прово-дяться на репрезентативних (представницьких) полігонах, стаціонарних ділянках і пунктах спостережень. При цьому фіксуються найбільш динамічні, характерні для даного міста (регіону) показники.

Рис. 3. Схеми пробовідбору при веденні моніторингу міських земель:

А – румбічна мережа; Б – лінійна мережа;

В – випадково упорядкована мережа; Г – повністю упорядкована мережа

До спеціальних спостережень відносять ті, які забезпечу-ють відбір найбільш інформативних показників для забезпе-чення моделей оцінки й прогнозу стану земель і управління землекористуванням. При цьому застосовуються методи су-цільного обстеження основного масиву, вибіркового обсте-ження і детального обстеження ключових, тобто типових у певних відношеннях, ділянок.

Спостереження в системі ММЗ здійснюються організаціями ряду міністерств та відомств. Координуючу роль бере на себе служба землеустрою. Мережа спостерігаючих пунктів, поліго-нів та постів цих організацій, які є держателями моніторинго-вої інформації, складає опорну мережу спостережень служби моніторингу. Джерела та зміст інформації наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Джерела та зміст інформації з моніторингу міських земель

Розпо-ділена база даних з моніто-рингу міських земель	Міський земельний ко-мітет	Характеристика правового стану та дані держреєстрації земель; зе-мельний баланс; топографо-геоде-зичне забезпечення на землі міста; комплексна оцінка якості землі
	Комітет з охорони при-роди	Характеристика екологічного стану земель
	Відділ головного архі-тектора	Дані про містобудівниче регулюван-ня території міста; характеристика стану забудови; оцінка ефективнос-ті використання та ступеня освоєн-ня земель
	Центр держсанепідем-нагляду	Характеристика санітарно-гігєнічно-го стану земель
	Басейнове водогоспо-дарське управління	Характеристика стану земель вод-ного фонду (в т.ч. берегових смуг, водоохоронних зон) та водних об’єктів
	Регіональний центр з гідрометероології та моніторингу довкілля	Характеристика хімічного забруд-нення земель
	Регіональний центр геологіч-них дослід-жень	Характеристика геодинамічних та інших процесів геологічного плану
	Служба озеленення міста	Характеристика стану озеленених земель та об’єктів озеленення

Результати моніторингу виражаються кількісними та якісни-ми показниками, які характеризують зміни стану земель та розвиток негативних процесів. Ці показники далі будуть роз-глянуті докладно, а поки що, як приклад, можна навести такі, як щільність та етажність забудови; характеристика інженер-них мереж; вірогідність прояву карстово-дифузійних процесів; ступень забруднення хімічними речовинами та зараження біотоксикантами і т.д. Такі показники використовуються для поаспектної оцінки якісного стану земель та їхньої економіч-ної оцінки. Результати можуть бути відображені у вигляді тексту, різноманітних таблиць, діаграм, графіків, а також у ви-гляді схем, карт та планів. При картографічному відображенні результати ММЗ основними можуть бути вибрані масштаби ряду 1 : 2 000 - 1 : 50 000, які досить детально описують нас-лідки негативних процесів на землях міста.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте історію становлення і нормативно-правову базу моніторингу навколишнього природного сере-довища та міських земель.

2. Що є державним моніторингом навколишнього природ-ного середовища та які його види Вам відомі?

3. Як Ви можете охарактеризувати інформаційний меха-нізм управління природокористуванням?

4. На яких рівнях здійснюється екологічний моніторинг?

5. Які задачі моніторингу земель та які він має підсисте-ми?

6. Які процеси виявляються при веденні моніторингу зе-мель?

7. Якими методами користуються для здійснення моні-торингу земель?

8. Опишіть функціонально-технологічний алгоритм про-цесу ведення моніторингу земель.

9. Назвіть задачі моніторингу міських земель та його предмет й об’єкт.

10. Які методи ведення моніторингу міських земель Ви знаєте?