- •30 Березня 2006 року, протокол № 03/06.
- •Глава 1 основні принципи ведення моніторингу міських земель
- •1.1. Історія становлення і нормативно-правова база
- •Інформаційний механізм управління природокористуванням
- •Управління природокористуванням
- •1.2. Загальні відомості про моніторинг навколишнього природного середовища та моніторинг земель
- •Процесу ведення моніторингу земель
- •1.3. Загальні відомості про моніторинг міських земель
- •1.4. Методи ведення моніторингу міських земель
- •Глава 2
- •2.1. Загальні поняття міського землекористування й класифікація земель
- •Функціональна організація території міста
- •2.2. Характеристика моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення
- •2.3. Характеристика земельних відносин і прав на землю
- •2.4. Земельні платежі, грошова оцінка земель та поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •2.4.1. Характеристика земельних платежів в Україні
- •Грошова оцінка земель України та фрн (порівняльна)
- •Ставка земельного податку для населених пунктів, де не встановлена плата за землю
- •2.4.2. Грошова оцінка земель
- •III. Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •2.4.3. Поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •Глава 3 загальна характеристика міста, міського середовища та геологічного середовища міста
- •3.1. Поняття “місто”
- •І процесу формування міського середовища
- •Критерії чисельності населення для виділення міст у різних країнах (за Beaujeu-Garnier, Chabot)
- •3.2. Зонування міської території
- •3.3. Геологічне середовище міста
- •I. Антропогенні зміни рельєфу.
- •3.4. Критерії для оцінки якісного стану міських земель
- •Значення коефіцієнтів показників, які використовуються для оцінки міських земель
- •Експертна оцінка збиткоутворюючої ролі негативних процесів на міських землях
- •Глава 4
- •4.2. Літогенна основа міських територій
- •Показники щільності та пористості деяких видів твердих порід
- •Показники водопроникнення для порід різного ступеня тріщинуватості
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів фільтрації
- •Шкала оцінки карстово-суфозійних процесів на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстової небезпеки на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстово-суфозійної небезпезпеки на міських територіях
- •4.3. Загальна характеристика формування техногенних ґрунтів та вплив кислотних дощів і фізичного забруднення на геологічне середовище міста
- •Шкала оцінки процесу формування техногенних ґрунтів
- •Характеристика порівняння фізичних полів міської території (за Коффом, 1990)
- •4.4. Загальна характеристика процесу підтоплення
- •Шкала оцінки процесу підтоплення міських земель
- •4.5. Загальна характеристика зсувних й ерозійних процесів
- •4.6. Охорона міських земель від небезпечних геологічних процесів
- •4.6.1. Охорона земель від проявів карстово-суфозіонних процесів
- •4.6.2. Охорона земель від їхнього підтоплення
- •Від проявів карстово-суфозіонних процесів:
- •4.6.3. Охорона земель від впливу зсувів
- •Глава 5
- •5.2. Процес хімічного забруднення ґрунтів та основні показники його моніторингу
- •Наслідки антропогенних впливів на ґрунти
- •Та рівнем вмісту забруднюючих речовин
- •Значення гдк хімічних речовин в ґрунті
- •Характеристика ступеня забруднення земель окремими хімічними речовинами
- •Класи небезпеки забруднюючих речовин для ґрунту
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення сніжного покрову на міських землях хімічними речовинами
- •Оціночна шкала інтенсивності забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Диференційована оцінка забруднення земель з врахуванням їхнього цільового призначення
- •5.3. Процес забруднення міських земель радіаційними компонентами та важкими металами
- •Оціночна шкала небезпеки радіаційного забруднення міських земель
- •Нормативи оцінок щільності радіоактивного забруднення земель, Кі/км2
- •Нормативи оцінок забруднення ґрунтів важкими металами
- •5.4. Процес забруднення земель мікроорганізмами
- •Оціночні показники санітарного стану ґрунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •5.5. Загальна характеристика процесу шумового забруднення
- •Шкала оцінки процесу шумового забруднення міських земель
- •5.6. Процес деградації рослинності
- •Оціночна шкала ступеня озеленення міських земель
- •Оціночна шкала інтенсивності процесу деградації рослинності
- •5.7.2. Розрахунок збору за збиток від забруднення міських земель відходами різного походження та збиток від забруднення земельних ресурсів
- •Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів
- •Глава 6
- •6.2. Оцінка міських земель з погляду архітектурно-містобудівного аспекту
- •6.2.1. Загальні архітектурно-містобудівні критерії оцінки
- •Шкала для оцінки інтенсивності використання забудованих міських земель
- •Шкала для оцінки ступеня забудованості міських земель
- •6.2.2. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки селітебних територій
- •6.2.3. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки виробничих територій
- •Оціночна шкала “забруднення” візуального середовища міста
- •Глава 7
- •7.2. Методика оцінки ефективності використання земель
- •Шкала для оцінки ефективності використання міських земель
- •7.3. Розрахунок ступеня освоєння міських земель
- •7.4. Основні види ресурсів, що визначають ефективність використання і ступінь освоєння земель
- •Глава 8
- •8.1. Загальні положення сфери охорони та раціонального використання земель
- •8.2. Охорона земель при виробничій діяльності
- •8.2.1. Охорона земель при веденні сільського господарства
- •8.2.2. Охорона земель у лісовому і водному господарстві
- •8.2.3. Охорона земель у будівництві
- •8.2.4. Охорона і рекультивація порушених земель
- •8.2.5. Збереження земель при проведенні землевпорядних заходів
- •8.3. Охорона земель від забруднення
- •8.3.1. Загальні принципи охорони
- •8.3.2. Охорона земель від забруднення промисловими, транспортними та іншими викидами в атмосферу
- •8.3.3. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами і засміченням відходами людської діяльності
- •8.4. Методика визначення економічної ефективності природоохоронних заходів у землеробстві
- •Глава 9 значення моніторингу земель та його інформаційне забезпечення
- •Глава 10 основні положення концепції екологічно безпечного землекористування
- •Висновок
- •Інформаційні джерела
- •Моніторинг і охорона земель
8.3. Охорона земель від забруднення
8.3.1. Загальні принципи охорони
Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднен-ня земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації, забороняється. Нормативи гранично допусти-мих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також пе-релік цих речовин визначаються органами виконавчої влади у сфері охорони довкілля. Використання земель, забруднених вище встановлених гранично допустимих концентрацій, об-межується або забороняється. Забруднені небезпечними ре-човинами земельні ділянки використовують з обов’язковим дотриманням вимог запобігання їхнього небезпечного впливу на здоров’я і добробут людини, природні ресурси та довкілля в цілому.
Результати обстеження і вимірювання рівнів забруднення ґрунтів враховуються при наданні земельних ділянок у корис-тування або їхнього вилучення з господарського обороту, змі-ні характеру і режиму використання земель, а також при залу-ченні нових земельних ділянок для цільового використання. Відомства, підприємства, організації та установи, які прово-дять обстеження і визначають рівень забруднення земель не-безпечними речовинами, щорічно подають інформацію про виявлений негативний вплив на земельні ресурси та ґрунто-вий покрив для підготовки пропозицій щодо охорони та еколо-гічного оздоровлення земельних ресурсів.
Умови використання та охорони забруднених земель обо-в’язково узгоджуються з санітарно-епідеміологічною служ-бою. Інформацію про характер і рівень забруднених земель та про заходи щодо попередження їхнього негативного впли-ву на здоров’я людини і довкілля доводяться до відома насе-лення через засоби масової інформації.
8.3.2. Охорона земель від забруднення промисловими, транспортними та іншими викидами в атмосферу
У районах можливого забруднення земель небезпечними техногенними й аварійними викидами в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел проводяться періодичні обстеження екологічного стану та хімічного складу ґрунтів. Обстеження екологічного стану ґрунтів, підземних вод і біоти проводять, насамперед, на земельних ділянках, які викорис-товуються для вирощування сільськогосподарських культур, сінокосіння та випасання худоби, а також на землях густона-селених територій, дитячих майданчиках у населених пунк-тах. На підставі результатів обстежень визначають можли-вість подальшого проживання населення на забруднених те-риторіях, встановлюють обмеження у використанні земель, а також порядок їхньої консервації, знезараження та оздоров-лення.
Вздовж трас автомобільних доріг, транспортних коридорів і залізниць, високовольтних ліній електропередач, нафто- та газопроводів, інших лінійних об’єктів визначають зони, в яких землі забруднені небезпечними речовинами вище гранично допустимих рівнів. Ширина цих зон, характер, режим, обме-ження і порядок використання їхніх земель встановлюються на основі результатів проведених обстежень і вимірів.
8.3.3. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами і засміченням відходами людської діяльності
Скидання отруйних і таких, які забруднюють земельні ре-сурси речовин, на верхній шар або в товщу ґрунту забороня-ється. При виявленні фактів забруднення отруйними та інши-ми небезпечними речовинами ґрунтів вживають невідкладні заходи щодо його припинення, з наступними роботами по консервації, дезактивації та оздоровленню забруднених зе-мель, визначенню режимів їхнього наступного використання.
Використання з метою удобрення ґрунтів, механічних домі-шок стічних вод, які накопичуються на водоочисних спорудах, може здійснюватись лише за наявності відповідного дозволу. Можливість використання осадів стічних вод і продуктів їхньо-го очищення для внесення в ґрунт як добрива розглядається у кожному конкретному випадку на основі результатів прове-дених хімічних та бактеріологічних аналізів.
Забороняється внесення в ґрунт осадів і використання стічних вод для зрошення земель на територіях, які особливо охороняються, у водоохоронних зонах та на землях періодич-ного затоплення повенями, на земельних ділянках, де наяв-ність одного з небезпечних інгредієнтів в осаді або стічних во-дах, уже перевищує гранично допустиму концентрацію, а та-кож на земельних угіддях, використовуваних для випасання худоби, вирощування овочів і фруктів. Використання та зро-шення сільськогосподарських угідь стічних вод, які пройшли лише технічний цикл очищення і не відповідають норматив-ним вимогам, не дозволяється.
При плануванні і виконанні заходів щодо складування, пе-реробки, утилізації та знищення (знешкодження) твердих і рідких відходів людської діяльності та експлуатації відповід-них об’єктів забезпечується виконання вимог щодо охорони земель, у тому числі:
– максимальне збереження ґрунтового покриву на основі вибору оптимального варіанту територіального розміщення природоохоронних об’єктів;
– зняття родючого шару ґрунтового покриву при споруд-женні природоохоронних об’єктів, збереження його корисних властивостей з наступним раціональним використанням ро-дючої ґрунтової маси;
– врахування негативного впливу об’єктів складування, за-хоронення, утилізації і знищення (знешкодження) відходів людської діяльності на ґрунтовий покрив прилеглої до них те-риторії;
– відновлення та оздоровлення ґрунтового покриву на зе-мельних ділянках після ліквідації раніше розташованих на них природоохоронних об’єктів і об’єктів складування й утилі-зації відходів.
Органи управління підприємства, організації й установи зо-бов’язані забезпечувати своєчасний вивіз відходів людської діяльності, які забруднюють ґрунт, на спеціальні об’єкти їхньо-го розміщення для зберігання або на підприємства для вико-ристання як сировини чи повної утилізації. Захаращення зе-мель несанкціонованими звалищами і відходами людської ді-яльності забороняється.
Використання відходів і продуктів їхній переробки, знеш-кодження та утилізації з метою внесення в ґрунт як добрива допускається тільки за наявності відповідного дозволу. Право земельної власності та землекористування, в тому числі й оренди, не дає права на розміщення і захоронення на зе-мельних ділянках власників, користувачів та орендарів відхо-дів і продуктів їхньої переробки та утилізації.
При проектуванні, спорудженні й експлуатації трубопрово-дів для транспортування нафти, нафтопродуктів, інших рідких і газоподібних речовин передбачаються необхідні та достатні заходи з метою запобігання їхнього негативного впливу на зе-мельні ресурси. Вздовж трас трубопроводів здійснюється по-стійний контроль зон, в яких ґрунтовий покрив забруднено не-безпечними речовинами вище гранично допустимих концент-рацій (нормативів). Порядок і режим використання та очищен-ня забруднених земель у таких зонах встановлюють на основі відповідних обстежень і вимірів. Відповідальність за екологіч-ний стан ґрунтового покриву земельних ділянок, на яких спо-руджуються і експлуатуються трубопроводи, несуть фізичні та юридичні особи, у віданні яких перебувають ці об’єкти.
Деградовані землі, використання яких у сільськогосподар-ському виробництві є екологічно недоцільним і економічно збитковим, а також землі понаднормативно забруднені небез-печними, в тому числі й радіоактивними речовинами, на яких неможливо одержати екологічну чистоту і конкурентоспро-можну продукцію, підлягають виведенню з господарського обороту та консервації. Питання про консервацію таких зе-мель вирішується органами виконавчої влади у сфері охоро-ни земель і навколишнього природного середовища за погод-женням з землевласниками та землекористувачами.
