- •30 Березня 2006 року, протокол № 03/06.
- •Глава 1 основні принципи ведення моніторингу міських земель
- •1.1. Історія становлення і нормативно-правова база
- •Інформаційний механізм управління природокористуванням
- •Управління природокористуванням
- •1.2. Загальні відомості про моніторинг навколишнього природного середовища та моніторинг земель
- •Процесу ведення моніторингу земель
- •1.3. Загальні відомості про моніторинг міських земель
- •1.4. Методи ведення моніторингу міських земель
- •Глава 2
- •2.1. Загальні поняття міського землекористування й класифікація земель
- •Функціональна організація території міста
- •2.2. Характеристика моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення
- •2.3. Характеристика земельних відносин і прав на землю
- •2.4. Земельні платежі, грошова оцінка земель та поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •2.4.1. Характеристика земельних платежів в Україні
- •Грошова оцінка земель України та фрн (порівняльна)
- •Ставка земельного податку для населених пунктів, де не встановлена плата за землю
- •2.4.2. Грошова оцінка земель
- •III. Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •2.4.3. Поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •Глава 3 загальна характеристика міста, міського середовища та геологічного середовища міста
- •3.1. Поняття “місто”
- •І процесу формування міського середовища
- •Критерії чисельності населення для виділення міст у різних країнах (за Beaujeu-Garnier, Chabot)
- •3.2. Зонування міської території
- •3.3. Геологічне середовище міста
- •I. Антропогенні зміни рельєфу.
- •3.4. Критерії для оцінки якісного стану міських земель
- •Значення коефіцієнтів показників, які використовуються для оцінки міських земель
- •Експертна оцінка збиткоутворюючої ролі негативних процесів на міських землях
- •Глава 4
- •4.2. Літогенна основа міських територій
- •Показники щільності та пористості деяких видів твердих порід
- •Показники водопроникнення для порід різного ступеня тріщинуватості
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів фільтрації
- •Шкала оцінки карстово-суфозійних процесів на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстової небезпеки на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстово-суфозійної небезпезпеки на міських територіях
- •4.3. Загальна характеристика формування техногенних ґрунтів та вплив кислотних дощів і фізичного забруднення на геологічне середовище міста
- •Шкала оцінки процесу формування техногенних ґрунтів
- •Характеристика порівняння фізичних полів міської території (за Коффом, 1990)
- •4.4. Загальна характеристика процесу підтоплення
- •Шкала оцінки процесу підтоплення міських земель
- •4.5. Загальна характеристика зсувних й ерозійних процесів
- •4.6. Охорона міських земель від небезпечних геологічних процесів
- •4.6.1. Охорона земель від проявів карстово-суфозіонних процесів
- •4.6.2. Охорона земель від їхнього підтоплення
- •Від проявів карстово-суфозіонних процесів:
- •4.6.3. Охорона земель від впливу зсувів
- •Глава 5
- •5.2. Процес хімічного забруднення ґрунтів та основні показники його моніторингу
- •Наслідки антропогенних впливів на ґрунти
- •Та рівнем вмісту забруднюючих речовин
- •Значення гдк хімічних речовин в ґрунті
- •Характеристика ступеня забруднення земель окремими хімічними речовинами
- •Класи небезпеки забруднюючих речовин для ґрунту
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення сніжного покрову на міських землях хімічними речовинами
- •Оціночна шкала інтенсивності забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Диференційована оцінка забруднення земель з врахуванням їхнього цільового призначення
- •5.3. Процес забруднення міських земель радіаційними компонентами та важкими металами
- •Оціночна шкала небезпеки радіаційного забруднення міських земель
- •Нормативи оцінок щільності радіоактивного забруднення земель, Кі/км2
- •Нормативи оцінок забруднення ґрунтів важкими металами
- •5.4. Процес забруднення земель мікроорганізмами
- •Оціночні показники санітарного стану ґрунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •5.5. Загальна характеристика процесу шумового забруднення
- •Шкала оцінки процесу шумового забруднення міських земель
- •5.6. Процес деградації рослинності
- •Оціночна шкала ступеня озеленення міських земель
- •Оціночна шкала інтенсивності процесу деградації рослинності
- •5.7.2. Розрахунок збору за збиток від забруднення міських земель відходами різного походження та збиток від забруднення земельних ресурсів
- •Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів
- •Глава 6
- •6.2. Оцінка міських земель з погляду архітектурно-містобудівного аспекту
- •6.2.1. Загальні архітектурно-містобудівні критерії оцінки
- •Шкала для оцінки інтенсивності використання забудованих міських земель
- •Шкала для оцінки ступеня забудованості міських земель
- •6.2.2. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки селітебних територій
- •6.2.3. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки виробничих територій
- •Оціночна шкала “забруднення” візуального середовища міста
- •Глава 7
- •7.2. Методика оцінки ефективності використання земель
- •Шкала для оцінки ефективності використання міських земель
- •7.3. Розрахунок ступеня освоєння міських земель
- •7.4. Основні види ресурсів, що визначають ефективність використання і ступінь освоєння земель
- •Глава 8
- •8.1. Загальні положення сфери охорони та раціонального використання земель
- •8.2. Охорона земель при виробничій діяльності
- •8.2.1. Охорона земель при веденні сільського господарства
- •8.2.2. Охорона земель у лісовому і водному господарстві
- •8.2.3. Охорона земель у будівництві
- •8.2.4. Охорона і рекультивація порушених земель
- •8.2.5. Збереження земель при проведенні землевпорядних заходів
- •8.3. Охорона земель від забруднення
- •8.3.1. Загальні принципи охорони
- •8.3.2. Охорона земель від забруднення промисловими, транспортними та іншими викидами в атмосферу
- •8.3.3. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами і засміченням відходами людської діяльності
- •8.4. Методика визначення економічної ефективності природоохоронних заходів у землеробстві
- •Глава 9 значення моніторингу земель та його інформаційне забезпечення
- •Глава 10 основні положення концепції екологічно безпечного землекористування
- •Висновок
- •Інформаційні джерела
- •Моніторинг і охорона земель
8.2.2. Охорона земель у лісовому і водному господарстві
На землях лісового фонду, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм господарювання, має забезпечу-ватися на довгостроковій основі збереження і підвищення ро-дючості ґрунтів, їхній належний екологічний стан. Лісозаготів-ля на схилах повинна здійснюватися екологобезпечними та ґрунтозахисними засобами та способами, які зводять до міні-муму руйнування ґрунтового покриву. Застосування в лісово-му господарстві мінеральних добрив, пестицидів та інших от-рутохімікатів і виконання авіаційно-хімічних робіт здійснюєть-ся з обов’язковим дотриманням вимог природоохоронного за-конодавства.
При плануванні, проектуванні, будівництві та експлуатації водогосподарських об’єктів, реконструкції джерел водопоста-чання, водовідведення і водоочищення передбачаються захо-ди, спрямовані на попередження затоплення, підтоплення та заболочення продуктивних земель, погіршення якості ґрунтів, їх забруднення. Забороняється скидання на сільськогоспо-дарські угіддя та землі іншого призначення води, забраної із забруднених джерел, а також стічних вод, якщо внаслідок цього може відбутися деградація і забруднення небезпечними речовинами ґрунтів.
Землі водного фонду, які є в користуванні підприємств і ор-ганізацій, можуть надаватися у тимчасове користування гро-мадян для сінокосіння та риборозведення або в оренду за умов дотримання вимог щодо охорони і раціонального вико-ристання земельних ресурсів.
Меліоративні заходи на землях сільськогосподарського призначення (вапнування, гіпсування, інші види хімічної ме-ліорації ґрунтів, регулювання їхнього водного режиму – зро-шення й осушення угідь, культуртехнічна, протиерозійна і по-лезахисна лісомеліорація) здійснюється фізичними і юридич-ними особами, які мають ліцензії на ведення відповідної ді-яльності, та на основі проектів, що пройшли державну еколо-гічну експертизу. Меліорація земель не повинна зумовлювати погіршення екологічного стану, виснаження і деградації ґрун-тів, інших природних ресурсів, насамперед водних, довкілля загалом. Порядок охорони меліорованих (зрошування та осу-шення) земель від виснаження, деградації, засолення і забо-лочення, втрати ними екологічної стійкості встановлюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері управління сільським господарством.
8.2.3. Охорона земель у будівництві
Спорудження об’єктів житлово-комунального, промислово-го, транспортного та енергетичного призначення, а також роз-ширення території населених пунктів або ділянок окремих господарських об’єктів здійснюється, як правило, за рахунок непридатних для ведення сільського господарства земель і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
На територіях міських та сільських поселень, об’єктів про-мисловості, транспорту, енергетики і на міжпоселенських те-риторіях, оптимізація використання та охорона земель мають бути спрямовані, насамперед, на збереження ґрунтового по-криву, його природоохоронних, екологічних і ландшафтних функцій. При регулюванні та здійсненні містобудівної діяль-ності, встановленні режимів використання земель у межах по-селень і міжпоселенських територій повинні обов’язково пе-редбачатися заходи щодо охорони земельних ресурсів і ґрун-тів. Такими заходами, зокрема, можуть бути:
– максимальне збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом, зменшення відводів для до-поміжних об’єктів і раціоналізація виконання будівельних ро-біт;
– обов’язкове зняття та складування в окремих місцях ро-дючого шару ґрунту при проведенні будівельних робіт з нас-тупним його раціональним використанням;
– попередження й усунення захаращення, засмічення зе-мельних ділянок будівельними і побутовими відходами;
– недопущення безповоротних втрат ґрунтового покриву і порушення гідрологічного режиму земельних ділянок.
При розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в дію нових і реконструйованих об’єктів, застосуванні існуючих і нових технічних засобів і технологій, які можуть негативно впливати на екологічний стан та умови використання земель-них ресурсів, обов’язково проводиться інтегральна оцінка цього впливу і передбачаються заходи щодо попередження небезпечних екологічних і санітарно-гігієнічних наслідків та забезпечення раціонального використання земель.
