Процесу ведення моніторингу земель

Головне призначення зйомок та спостереження з косміч-них апаратів та висотних літаків – отримання характеристик стану земель на глобальному та регіональному рівнях.

Зйомки та спостереження за допомогою малої авіації про-водяться для локального моніторингу земель та з метою уточнення аерокосмічної інформації.

Наземні спостереження проводяться за всіма категоріями земель з використанням полігонів еталонних ділянок, стаціо-нарних та пересувних лабораторій.

У залежності від термінів та періодичності проведення здійснюються такі групи спостережень за станом земель:

– базові (вихідні спостереження, які фіксують стан об’єктів спостереження на момент початку ведення моніторингу зе-мель);

– оперативні або чергові (систематичні спостереження, які фіксують поточні зміни);

– періодичні (які проводяться через певний проміжок часу, наприклад, через рік та більше);

– ретроспективні (які проведені до моменту початку веден-ня моніторингу).

Базовий та періодичний моніторинг земель проводиться в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севас-тополі відповідними органами Держкомзему, органами Мін-екоресурсів та інших заінтересованих міністерств та ві-домств.

Оперативний (черговий) моніторинг земель проводиться місцевими органами по земельних ресурсах районів, міст із застосуванням даних базового та періодичного моніторингу.

Отримані результати накопичуються в архівах (фондах) та банках даних автоматизованої інформаційної системи.

Підприємства, організації та установи, громадяни, міжна-родні організації, іноземні юридичні та фізичні особи користу-ються даними моніторингу земель у встановленому діючим законодавством порядку.

1.3. Загальні відомості про моніторинг міських земель

Моніторинг міських земель (ММЗ) є системою регулярних, безперервних спостережень за станом міського земельного фонду, здійснюваних з метою:

– відновлення і підтримки вірогідності даних про землю;

– своєчасного виявлення змін у стані землі;

– оцінки, попередження й усунення наслідків негативних процесів на міських землях.

Безперервність моніторингу викликана безперервністю процесів функціонування і розвитку міста, що відбиваються на стані земель, а також періодичною переоцінкою критеріїв якості земель і ефективності їхнього використання.

Своїм предметом ММЗ має одержання й обробку комп-лексної інформації про покомпонентні зміни стану міського земельного фонду. Зміст цієї інформації забезпечується спос-тереженням за:

– зміною стану міської межі – межі міста, адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок (земле-користування та землеволодіння), охоронних і технічних зон;

– ефективністю використання земель усіх категорій;

– динамікою урбанізації територій сільськогосподарського використання, земель міських лісів і зелених насаджень;

– динамікою зміни площ житлової забудови і земель за-гального користування;

– ландшафтно-екологічним районуванням території міст з виділенням ареалів розвитку негативних процесів;

– якісним станом окремих земельних ділянок, грунтово-рослинного покриву, а також поруч інших характеристик якіс-ного стану земель міста.

Об’єктом моніторингу земель міста є весь міський земель-ний фонд.

Якщо землі міста розглядати як об’єкт управління, то кінце-вою метою моніторингу земель є збір і постійна актуалізація інформації для прийняття управлінських рішень. Такі рішення можуть мати оперативний, тактичний або стратегічний харак-тер. Вплив на об’єкт управління здійснюється за допомогою зворотного зв’язку, наприклад, за допомогою служби збору земельних платежів тощо.

Звідси витікають основні функціональні задачі служби мо-ніторингу міста:

– систематичне виявлення змін у стані міського земельно-го фонду;

– вивчення, оцінка й прогнозування негативних процесів та явищ;

– оновлення баз даних земельного кадастру, зокрема, з об-ліку якості та кількості земель;

– інформаційне забезпечення кадастрової оцінки земель, аналіз стану земель з точки зору окремих його аспектів (соці-ально-правового, архітектурно-містобудівного, інженерно-бу-дівельного, екологічного і санітарно-гігієнічного) і прогноз цьо-го стану;

– інформаційне забезпечення охорони й контролю за вико-ристанням і охороною земель.

Динамічний аспект моніторингу як процесу виявлення будь-яких змін, що відбуваються з міськими землями, техно-логічно відбивається у п’ятьох стадіях процесу моніторингу.

1. Ведення еталона опису стану міських земель (норматив-ні, розпорядницькі і правовстановлюючі документи системи державного земельного кадастру, в тому числі поземельна книга міста, бази даних, класифікатори та довідники геоін-формаційних систем і ін.).

2. Установлення регламентів внесення змін в еталони.

3. Установлення змін стану.

4. Внесення змін стану в еталони.

5. Розповсюдження робочих копій оновлених еталонів із внесеними змінами.