Диференційована оцінка забруднення земель з врахуванням їхнього цільового призначення

Рівень забруднення	Величина СПК
	Виробничі території	Ландшафтно-рекреаційні території
мінімальний	<32	На рівні фону
середній	32-128	<16
сильний	128-265	16-32
максимальний	>256	>32

Результати диференційованої оцінки якості міських земель можуть бути використані при земельно-оціночних роботах і уточненні функціонального зонування території міста, прий-нятті різних управлінських рішень, у тому числі введенні об-межень до дозволеного використання земель при складанні договорів оренди. Важливим є також виділення підзон земель підвищеної цінності в екологічному відношенні, в яких відсут-ні порушення встановлених екологічних нормативів. Землі цих підзон варто використовувати для розміщення об’єктів з цільовим призначенням, це висуває підвищені вимоги до нав-колишнього середовища (ландшафтно-рекреаційне викорис-тання, розміщення дитячих, медичних і педагогічних установ). У випадку розміщення непрофільних для даної підзони об’єк-тів (виробничого характеру й ін.) необхідно застосовувати під-вищувальні коефіцієнти до базових ставок земельних плате-жів.

Одночасно можуть бути виділені і підзони земель зниженої цінності в екологічному відношенні, де встановлені істотні перевищення нормативів (наприклад, на фоні сильного і мак-симального рівнів забруднення відзначені багаторазові пере-вищення ГДК чи ОДК по ряду хімічних речовин). Тут не реко-мендується розміщати об’єкти з цільовим призначенням, що пред’являє підвищені вимоги до навколишнього середовища. Такі ділянки, опинившись в підзоні земель зниженої цінності в екологічному відношенні, необхідно виводити на більш чисті території або ж, у крайньому випадку, варто застосовувати для них режим стягування земельних платежів, що щадить.

5.3. Процес забруднення міських земель радіаційними компонентами та важкими металами

Негативні радіаційні процеси спостерігаються при інтен-сивності іонізуючого випромінювання, що перевищує норма-тивний рівень. У результаті може відбуватися ріст захворюва-ності і смертності населення, а також хвороби, загибель і му-тації живих організмів.

Розрізняють природні джерела опромінення (космічне ви-промінювання, атмосфера, ґрунт, вода, компоненти біосфе-ри), антропогенні (житло, асфальтове покриття доріг, медичні процедури) і найбільш небезпечні – техногенні (промислові й оборонні підприємства, науково-дослідні інститути, медичні установи; вторинними джерелами радіоактивного забруднен-ня виступають місця поховання відходів, приладів, побічних продуктів).

Основні параметри радіаційних процесів:

– потужність експозиційної дози (мкР/година);

– поверхнева активність за окремими радіонукліда- ми (Кі/км²);

– ефективна доза опромінення (мЗв/рік).

Міжнародною комісією з радіологічної медицини рекомен-дована в якості граничної доза опромінення населення, яка дорівнює 1 мЗв/рік (1,1 бер/рік).

За величиною потужності експозиційної дози виділяють ряд послідовних ситуацій щодо радіаційного забруднення міських земель (табл. 26).

Питання моніторингу радіаційного забруднення земель і ліквідації його наслідків досить специфічні і розглядаються в спеціальних курсах. Основні методи боротьби – дезактивація ґрунтів, їхнє видалення і заміна на відповідні кондиції.

Таблиця 26