- •30 Березня 2006 року, протокол № 03/06.
- •Глава 1 основні принципи ведення моніторингу міських земель
- •1.1. Історія становлення і нормативно-правова база
- •Інформаційний механізм управління природокористуванням
- •Управління природокористуванням
- •1.2. Загальні відомості про моніторинг навколишнього природного середовища та моніторинг земель
- •Процесу ведення моніторингу земель
- •1.3. Загальні відомості про моніторинг міських земель
- •1.4. Методи ведення моніторингу міських земель
- •Глава 2
- •2.1. Загальні поняття міського землекористування й класифікація земель
- •Функціональна організація території міста
- •2.2. Характеристика моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення
- •2.3. Характеристика земельних відносин і прав на землю
- •2.4. Земельні платежі, грошова оцінка земель та поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •2.4.1. Характеристика земельних платежів в Україні
- •Грошова оцінка земель України та фрн (порівняльна)
- •Ставка земельного податку для населених пунктів, де не встановлена плата за землю
- •2.4.2. Грошова оцінка земель
- •III. Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •2.4.3. Поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •Глава 3 загальна характеристика міста, міського середовища та геологічного середовища міста
- •3.1. Поняття “місто”
- •І процесу формування міського середовища
- •Критерії чисельності населення для виділення міст у різних країнах (за Beaujeu-Garnier, Chabot)
- •3.2. Зонування міської території
- •3.3. Геологічне середовище міста
- •I. Антропогенні зміни рельєфу.
- •3.4. Критерії для оцінки якісного стану міських земель
- •Значення коефіцієнтів показників, які використовуються для оцінки міських земель
- •Експертна оцінка збиткоутворюючої ролі негативних процесів на міських землях
- •Глава 4
- •4.2. Літогенна основа міських територій
- •Показники щільності та пористості деяких видів твердих порід
- •Показники водопроникнення для порід різного ступеня тріщинуватості
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів фільтрації
- •Шкала оцінки карстово-суфозійних процесів на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстової небезпеки на міських землях
- •Критерії виділення категорій карстово-суфозійної небезпезпеки на міських територіях
- •4.3. Загальна характеристика формування техногенних ґрунтів та вплив кислотних дощів і фізичного забруднення на геологічне середовище міста
- •Шкала оцінки процесу формування техногенних ґрунтів
- •Характеристика порівняння фізичних полів міської території (за Коффом, 1990)
- •4.4. Загальна характеристика процесу підтоплення
- •Шкала оцінки процесу підтоплення міських земель
- •4.5. Загальна характеристика зсувних й ерозійних процесів
- •4.6. Охорона міських земель від небезпечних геологічних процесів
- •4.6.1. Охорона земель від проявів карстово-суфозіонних процесів
- •4.6.2. Охорона земель від їхнього підтоплення
- •Від проявів карстово-суфозіонних процесів:
- •4.6.3. Охорона земель від впливу зсувів
- •Глава 5
- •5.2. Процес хімічного забруднення ґрунтів та основні показники його моніторингу
- •Наслідки антропогенних впливів на ґрунти
- •Та рівнем вмісту забруднюючих речовин
- •Значення гдк хімічних речовин в ґрунті
- •Характеристика ступеня забруднення земель окремими хімічними речовинами
- •Класи небезпеки забруднюючих речовин для ґрунту
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Оціночна шкала небезпеки забруднення сніжного покрову на міських землях хімічними речовинами
- •Оціночна шкала інтенсивності забруднення міських земель хімічними речовинами
- •Диференційована оцінка забруднення земель з врахуванням їхнього цільового призначення
- •5.3. Процес забруднення міських земель радіаційними компонентами та важкими металами
- •Оціночна шкала небезпеки радіаційного забруднення міських земель
- •Нормативи оцінок щільності радіоактивного забруднення земель, Кі/км2
- •Нормативи оцінок забруднення ґрунтів важкими металами
- •5.4. Процес забруднення земель мікроорганізмами
- •Оціночні показники санітарного стану ґрунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •5.5. Загальна характеристика процесу шумового забруднення
- •Шкала оцінки процесу шумового забруднення міських земель
- •5.6. Процес деградації рослинності
- •Оціночна шкала ступеня озеленення міських земель
- •Оціночна шкала інтенсивності процесу деградації рослинності
- •5.7.2. Розрахунок збору за збиток від забруднення міських земель відходами різного походження та збиток від забруднення земельних ресурсів
- •Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів
- •Глава 6
- •6.2. Оцінка міських земель з погляду архітектурно-містобудівного аспекту
- •6.2.1. Загальні архітектурно-містобудівні критерії оцінки
- •Шкала для оцінки інтенсивності використання забудованих міських земель
- •Шкала для оцінки ступеня забудованості міських земель
- •6.2.2. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки селітебних територій
- •6.2.3. Архітектурно-містобудівні критерії оцінки виробничих територій
- •Оціночна шкала “забруднення” візуального середовища міста
- •Глава 7
- •7.2. Методика оцінки ефективності використання земель
- •Шкала для оцінки ефективності використання міських земель
- •7.3. Розрахунок ступеня освоєння міських земель
- •7.4. Основні види ресурсів, що визначають ефективність використання і ступінь освоєння земель
- •Глава 8
- •8.1. Загальні положення сфери охорони та раціонального використання земель
- •8.2. Охорона земель при виробничій діяльності
- •8.2.1. Охорона земель при веденні сільського господарства
- •8.2.2. Охорона земель у лісовому і водному господарстві
- •8.2.3. Охорона земель у будівництві
- •8.2.4. Охорона і рекультивація порушених земель
- •8.2.5. Збереження земель при проведенні землевпорядних заходів
- •8.3. Охорона земель від забруднення
- •8.3.1. Загальні принципи охорони
- •8.3.2. Охорона земель від забруднення промисловими, транспортними та іншими викидами в атмосферу
- •8.3.3. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами і засміченням відходами людської діяльності
- •8.4. Методика визначення економічної ефективності природоохоронних заходів у землеробстві
- •Глава 9 значення моніторингу земель та його інформаційне забезпечення
- •Глава 10 основні положення концепції екологічно безпечного землекористування
- •Висновок
- •Інформаційні джерела
- •Моніторинг і охорона земель
5.2. Процес хімічного забруднення ґрунтів та основні показники його моніторингу
Хімічне
забруднення ґрунту – це зміна його
хімічного складу в результаті
антропогенної діяльності, яка здатна
викликати погіршення його якості (ГОСТ
17.4.1.03-84)
Таблиця 18
Наслідки антропогенних впливів на ґрунти
Вид впливу |
Основні зміни ґрунтів |
Створення промислових та побутових звалищ |
Зниження площі придатної для сільського господарства землі, отруєння ґрунтових ор-ганізмів на прилеглих ділянках |
Робота наземного транс-порту |
Ущільнення ґрунту при русі поза дорогами, отруєння ґрунтів відпрацьованими газами та сипучими матеріалами |
Стічні води |
Зволоження ґрунтів, отруєння ґрунтових ор-ганізмів, забруднення органічними та хіміч-ними речовинами, зміна складу ґрунтів |
Викиди в атмосферу |
Забруднення ґрунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності їх складу |
Знищення лісів |
Посилення вітрової та водної ерозії, поси-лення випаровування |
Вивезення органічних від-ходів виробництва та фе-калій на поля |
Забруднення ґрунтів небезпечними організ-мами, зміна їхнього складу |
Шум та вібрація |
Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів |
Енергетичні випроміню-вання |
Сповільнення росту рослин, забруднення ґрунтів |
Хімічне забруднення відноситься, відповідно до причини виникнення, до техногенних негативних процесів, а залежно від територіального охоплення та рівня вмісту поділяється на фонове, локальне, регіональне та глобальне (рис. 10). Оціню-ється по забрудненню ґрунтів або сніжного покриву, а в окре-мих випадках – і повітря.
Рис. 10. Класифікація ґрунтів за територіальним охоплення
Та рівнем вмісту забруднюючих речовин
Цей процес, в силу свого винятково важливого, хоча і нега-тивного значення для міського середовища, має розвиту нор-мативно-правову базу для його оцінки й аналізу, у тому числі і на самому вищому рівні – державні стандарти.
Основним методом, що застосовується при моніторингу хі-мічного забруднення земель, є повторне картографування, але останнім часом одержує поширення і дистанційне зонду-вання.
Забруднені землі і ґрунти містять фізичні, хімічні і біологіч-ні агенти, що негативно впливають на навколишнє природне середовище і здоров’я населення. Кількість забруднюючих речовин знаходиться в них вище фонових чи встановлених нормативами (ГДК чи ОДК). Ці землі підлягають контролю за-бруднення, тобто для них проводяться періодичні перевірки відповідності фактичного змісту хімічних забруднюючих речо-вин у ґрунті встановленим нормам і вимогам.
Установлення ГДК шкідливих речовин для ґрунту проводи-тися за допомогою лімітуючих показників шкідливості (ЛПШ) і є дуже складним та дуже коштовним процесом (рис. 11, 12, табл. 19).
Для ґрунтів сільськогосподарського використання оцінку рівня забруднення шкідливими речовинами проводять на базі ГДК, причому пріоритетним є транслокаційний показник шкід-ливості, що враховує надходження в організм людини шкідли-вих речовин з ґрунту через рослини.
Рис. 11. Показники шкідливості для визначення ГДК ґрунту
Для міських умов забруднення ґрунту розглядається перш за все як джерело вторинного забруднення атмосферного по-вітря. На основі супряжених геохімічних та гігієнічних дослід-жень установлена можливість використання рівня хімічного забруднення ґрунтів як індикатора неблагополучного стану атмосфери та оцінки ступеня небезпеки забруднення терито-рії для здоров’я населення. Базою для оцінки рівня забруд-нення ґрунтів у даному випадку є значення фонової концент-рації речовини, яка розглядається, у ґрунті регіону. Як прави-ло, такі підходи використовують при аналізі забруднення те-риторії важкими металами та іншими токсичними елемента-ми.
Рис. 12. Коефіцієнти для характеристики забруднення ґрунту
За ступенем шкідливості хімічні речовини за умови їхнього систематичного проникнення до ґрунту розташовуються в та-кій послідовності: пестициди та їхні метаболіти > важкі мета-ли > мікроелементи > нафтопродукти > сірчисті сполуки > ре-човини органічного синтезу тощо.
Нормування хімічних речовин у ґрунтах здійснюється за допомогою ГДКгрунт. (мг/кг) – частка хімічної речовини, що забруднює орний шар ґрунту, і не справляє прямої або опосе-редкованої дії на ґрунтові мікроорганізми, рослини та на здо-ров’я людини, включаючи віддалені наслідки для навколиш-нього середовища та його мешканців.
Геохімічним фоном називають середній вміст хімічного елементу в ґрунті за даними вивчення статистичних парамет-рів його розподілу. Геохімічний фон є регіональною або місце-вою характеристикою ґрунтів і порід.
Ділянка території, в межах якої статистичні параметри роз-поділу хімічного елементу достовірно відрізняються від геохі-мічного фону, називається геохімічною аномалією. Геохімічні аномалії, в межах яких вміст забруднюючих речовин досягає концентрацій, які негативно впливають на здоров’я людини, називають зонами забруднення.
Таблиця 19
