5.2. Процес хімічного забруднення ґрунтів та основні показники його моніторингу

Хімічне забруднення ґрунту – це зміна його хімічного складу в результаті антропогенної діяльності, яка здатна викликати погіршення його якості (ГОСТ 17.4.1.03-84)

Таблиця 18

Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

Вид впливу	Основні зміни ґрунтів
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі придатної для сільського господарства землі, отруєння ґрунтових ор-ганізмів на прилеглих ділянках
Робота наземного транс-порту	Ущільнення ґрунту при русі поза дорогами, отруєння ґрунтів відпрацьованими газами та сипучими матеріалами
Стічні води	Зволоження ґрунтів, отруєння ґрунтових ор-ганізмів, забруднення органічними та хіміч-ними речовинами, зміна складу ґрунтів
Викиди в атмосферу	Забруднення ґрунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності їх складу
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, поси-лення випаровування
Вивезення органічних від-ходів виробництва та фе-калій на поля	Забруднення ґрунтів небезпечними організ-мами, зміна їхнього складу
Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів
Енергетичні випроміню-вання	Сповільнення росту рослин, забруднення ґрунтів

Хімічне забруднення відноситься, відповідно до причини виникнення, до техногенних негативних процесів, а залежно від територіального охоплення та рівня вмісту поділяється на фонове, локальне, регіональне та глобальне (рис. 10). Оціню-ється по забрудненню ґрунтів або сніжного покриву, а в окре-мих випадках – і повітря.

Рис. 10. Класифікація ґрунтів за територіальним охоплення

Та рівнем вмісту забруднюючих речовин

Цей процес, в силу свого винятково важливого, хоча і нега-тивного значення для міського середовища, має розвиту нор-мативно-правову базу для його оцінки й аналізу, у тому числі і на самому вищому рівні – державні стандарти.

Основним методом, що застосовується при моніторингу хі-мічного забруднення земель, є повторне картографування, але останнім часом одержує поширення і дистанційне зонду-вання.

Забруднені землі і ґрунти містять фізичні, хімічні і біологіч-ні агенти, що негативно впливають на навколишнє природне середовище і здоров’я населення. Кількість забруднюючих речовин знаходиться в них вище фонових чи встановлених нормативами (ГДК чи ОДК). Ці землі підлягають контролю за-бруднення, тобто для них проводяться періодичні перевірки відповідності фактичного змісту хімічних забруднюючих речо-вин у ґрунті встановленим нормам і вимогам.

Установлення ГДК шкідливих речовин для ґрунту проводи-тися за допомогою лімітуючих показників шкідливості (ЛПШ) і є дуже складним та дуже коштовним процесом (рис. 11, 12, табл. 19).

Для ґрунтів сільськогосподарського використання оцінку рівня забруднення шкідливими речовинами проводять на базі ГДК, причому пріоритетним є транслокаційний показник шкід-ливості, що враховує надходження в організм людини шкідли-вих речовин з ґрунту через рослини.

Рис. 11. Показники шкідливості для визначення ГДК ґрунту

Для міських умов забруднення ґрунту розглядається перш за все як джерело вторинного забруднення атмосферного по-вітря. На основі супряжених геохімічних та гігієнічних дослід-жень установлена можливість використання рівня хімічного забруднення ґрунтів як індикатора неблагополучного стану атмосфери та оцінки ступеня небезпеки забруднення терито-рії для здоров’я населення. Базою для оцінки рівня забруд-нення ґрунтів у даному випадку є значення фонової концент-рації речовини, яка розглядається, у ґрунті регіону. Як прави-ло, такі підходи використовують при аналізі забруднення те-риторії важкими металами та іншими токсичними елемента-ми.

Рис. 12. Коефіцієнти для характеристики забруднення ґрунту

За ступенем шкідливості хімічні речовини за умови їхнього систематичного проникнення до ґрунту розташовуються в та-кій послідовності: пестициди та їхні метаболіти > важкі мета-ли > мікроелементи > нафтопродукти > сірчисті сполуки > ре-човини органічного синтезу тощо.

Нормування хімічних речовин у ґрунтах здійснюється за допомогою ГДК_грунт. (мг/кг) – частка хімічної речовини, що забруднює орний шар ґрунту, і не справляє прямої або опосе-редкованої дії на ґрунтові мікроорганізми, рослини та на здо-ров’я людини, включаючи віддалені наслідки для навколиш-нього середовища та його мешканців.

Геохімічним фоном називають середній вміст хімічного елементу в ґрунті за даними вивчення статистичних парамет-рів його розподілу. Геохімічний фон є регіональною або місце-вою характеристикою ґрунтів і порід.

Ділянка території, в межах якої статистичні параметри роз-поділу хімічного елементу достовірно відрізняються від геохі-мічного фону, називається геохімічною аномалією. Геохімічні аномалії, в межах яких вміст забруднюючих речовин досягає концентрацій, які негативно впливають на здоров’я людини, називають зонами забруднення.

Таблиця 19