Шкала оцінки карстово-суфозійних процесів на міських землях

Кількість вирв	Інтенсивність прояву процесів
Немає	Відсутні
1	Слабка
2-5	Небезпечна
>5	Надзвичайна

Крім того, важливо здійснювати оцінку ступеня небезпеки потенційного виникнення карстово-суфозіонних процесів у місті. Карстова небезпека, яка обумовлена закарстованістю розчинних порід, і карстово-суфозіонна небезпека, яка пов’я-зана з порушенням стійкості піщано-глинистих товщ, що пок-ривають територію, оцінюються окремо.

Основним критерієм для оцінки карстової небезпеки є сту-пінь тріщинуватості і закарстованості карбонатних порід. За цими критеріями виділені три категорії карстової небезпеки (табл. 13). Як критерії для оцінки карстово-суфозіонної небез-пеки прийняті потужність, склад і умови залягання товщі, що перекриває, режим підземних вод і наявність провалів і осі-дання земної поверхні (табл. 14).

Таблиця 13

Критерії виділення категорій карстової небезпеки на міських землях

Категорії карстової небезпеки	Критерії виділення
Дуже небезпечна	Існують зони підвищеної тріщинуватості у кам’яно-вугільної товщі, до яких належать днище дюрської та дольодовикової похованих долин; карбонатні породи інтенсивно тріщинуваті й нерівномірно за-карстовані: сильно зруйновані, містять багато від-критих та замулених (закольматованих) порожнин різного розміру
Небезпечна	Карбонатні породи інтенсивно й нерівномірно за-карстовані: сильно зруйновані, містять багато від-критих порожнин різного розміру
Мало небезпечна	Карбонатні породи кавернозні й слабо тріщинува-ті

Таблиця 14

Критерії виділення категорій карстово-суфозійної небезпезпеки на міських територіях

Категорії карстово-суфозійної небезпеки	Критерії виділення
Дуже небезпечна	Закарстована товща перекрита пісчаними поро-дами, або в основі товщі, яка перекривається, залягає слабопрониклевий глинистий шар по-тужністю менше 10 м, і напори підземних вод ма-ють критичні значення; на земній поверхні зустрі-чаються провали та осідання

Закінчення табл. 14

Небезпечна	Закарстована товща перекрита пісчаними поро-дами, або в основі товщі, яка перекривається, залягає слабопрониклевий глинистий шар по-тужністю менше 10 м, надлишкові напори під-земних вод мають докритичні значення; провали та осідання земної поверхні відсутні
Безпечна	Потужність слабопрониклевих глинистих порід, які перекривають закарстовану товщу, переви-щує 10 м; надлишкові напори підземних вод ма-ють докритичні значення

4.3. Загальна характеристика формування техногенних ґрунтів та вплив кислотних дощів і фізичного забруднення на геологічне середовище міста

Сучасні техногенні відкладення є характерним елементом геологічного середовища та вимагають уваги. Під процесом формування техногенних ґрунтів мається на увазі ріст по-тужності культурного шару антропогенного походження, що охоплює значні площі території міста. Його наявність характерна для міст із віковою історією. Цей процес відбува-ється внаслідок захламлення міських земель будівельними, промисловими і побутовими відходами протягом тривалого часу.

Загальним для них є широке площадне розповсюдження, пухке складання породи та неоднорідний якісний та зерновий склад. Найбільший об’єм та площу розповсюдження мають відходи гірничодобувної промисловості. Наприклад, в До-нецьку площа під териконами біля 15 км², не враховуючи ін-ших відкладень. Крім насипних техногенних відкладень, виді-ляють намивні, представлені переміщеними за допомогою гідротранспорту матеріалами. У таких містах України, як Київ та Харків, є житлові райони, що збудовані на намивних пісках. Для районів видобутку корисних копалин характерні намивні відкладення відходів збагачення руд.

Наслідки цього процесу дуже ускладнюють будівництво й істотно здорожують інженерну підготовку території до забудо-ви, тому що техногенні ґрунти дають значні осідання під впли-вом статичних і динамічних навантажень, особливо на підтоп-лених територіях.

Недооцінка властивостей сучасних техногенних відкла-день може призвести до розвитку небезпечних геологічних процесів, деформації і руйнування будівель та споруд, людсь-ких жертв.

Ступінь розвитку процесу формування техногенних ґрунтів можливо оцінити за показником середньої потужності товщі техногенного ґрунтового шару на площі, що складає не мен-ше 50% від території, яка оцінюється, (табл. 15). Для цього використовується метод прямих вимірів за допомогою бурав-лення.

Таблиця 15