Експертна оцінка збиткоутворюючої ролі негативних процесів на міських землях

Процеси	Актуальний збиток			Потенційний збиток
	X	S	V	X	S	V
Суфізіонно-карстові	2,1	0,36	17,0	2,3	0,5	21,0
Ерозійні	1,8	0,46	26,0	2,3	0,96	42,0
Зсувні	1,5	0,63	43,0	1,6	0,67	42,0
Крип	1,1	0,32	29,0	1,7	0,48	28,0
Техногенного просі-дання поверхні	1,4	0,67	48,0	1,7	0,77	45,0
Заболочування	2,2	0,57	26,0	2,2	0,57	26,0
Морозне пучення	2,3	0,87	38,0	2,3	0,87	38,0

Закінчення табл. 8

Набрякання та усадка	1,8	0,62	35,0	1,7	0,49	29,0
Підтоплення	2,4	0,79	33,0	3,0	0,52	17,0
Осушення ґрунтів	1,8	0,46	25,0	2,3	0,72	31,0
Електрокорозія	2,9	0,29	10,0	2,9	0,29	10,0
Вібрація	1,4	0,79	57,0	2,1	0,58	28,0
Хімічне забруднення	2,8	0,46	16,0	2,9	0,42	14,0

X – середня оцінка, бали; S – середньо квадратичне відхилення оцінки; V – коефіцієнт варіації,%.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте тлумачення поняттю „сучасне місто”. Які ос-новні ознаки міського середовища Ви знаєте?

2. На які категорії розподіляють міста за чисельністю населення?

3. Охарактеризуйте міське середовище з точки зору внутрішніх та зовнішніх зв’язків.

4. Як проводять зонування міської території?

5. Дайте характеристику геологічного середовища міс-та.

6. Які негативні процеси на міських землях Вам відомі?

7. За якими оцінками здійснюється аналіз негативних процесів на міських землях?

8. Як класифікують негативні процеси на міських зем-лях?

9. Які критерії використовують для оцінки якісного ста-ну міських земель?

10. Які підходи до оцінки якісного стану земель Вам відо-мі?

Глава 4

НЕБЕЗПЕЧНІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

НА МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

4.1. Загальна характеристика процесів, що впливають

на інженерно-будівельний стан міських земель

Даний аспект є важливим для оцінки земель міської забу-дови (селітебних і виробничих територій), а також земель під окремими об’єктами (наприклад, архітектурно-історичних пам’ятників). При цьому розглядається «фізична» можливість будівництва на ділянці міста, яка цікавить, окремо взятого бу-динку, споруди чи комунікації при сучасному рівні будівельної техніки. Правові аспекти, взаємодія споруд з міським середо-вищем у даному контексті не обговорюються. Розвиток про-цесів, що негативно відбиваються на інженерно-будівельному стані міських земель, обумовлений природнокліматичними умовами території, а також інтенсивністю її використання. Розглядаються стан рельєфу і геологічного середовища (надр) у межах міста, а також конкретні фактори природно-техногенного впливу (екзогенні й ендогенні процеси і т.п.).

Геологічні процеси, які приводять до змін, що пов’язані з проявом внутрішньої енергії Землі, називають ендогенними, а екзогенними є процеси, що викликаються зовнішніми факто-рами – вітром, поверхневими водами і т. ін.

Антропогенний вплив (активна господарська діяльність людини) на компоненти геологічного середовища міст вияв-ляється в:

– зростанні інтенсивності вивітрення за рахунок зміни складу атмосферного повітря (випадання кислотних дощів та кислотних рос);

– зміні рівня ґрунтових вод та їхнього складу, що призво-дить до зміни властивостей порід несучої основи;

– зміні складу літогенної основи міських територій за раху-нок відсипання і намиву техногенних відкладень та випадання шкідливих речовин у вигляді аерозолів з атмосфери;

– зміні характеристик фізичних полів у межах міських агло-мерацій тощо, що призводить до інтенсифікації екзогенних геологічних процесів. Іноді їх називають техногенними або ін-женерно-геологічними.

Геологічні та інженерно-геологічні процеси, які негатив-но впливають на території, господарські та промислові об’єкти, життєдіяльність людей, називають небезпечними геологічними процесами (НГП).

Негативні наслідки ряду процесів, що протікають у міських надрах, ведуть до підвищення геологічного ризику проживан-ня людей на території міст. Порушення стійкості геологічного середовища провокує передчасні деформації будинків і спо-руд, прискорює руйнування комунікацій і наносить матеріаль-ний збиток місту.

Інтенсивність небезпечних геологічних процесів, що впли-вають на інженерно-будівельний стан міських земель, багато в чому залежить від характеру геологічного середовища. Це середовище, у тому числі і деформації земної кори, визначає вид виникаючих процесів і багато специфічних рис їхньої ди-наміки. Обов’язковою є оцінка якості ґрунтів, їх грануломет-ричного складу і несучої здатності (за нормативним тиском на ґрунти основ, кг/кв. см).

На інженерно-будівельний стан міських земель впливає і освоєння підземного простору на глибину до 200 м, і пов’язані з цим негативні процеси і явища (ущільнення ґрунтів, активі-зація карстово-суфозіонних процесів, порушення температур-ного режиму порід), а також захламлення міських земель про-мисловими і побутовими відходами (аж до виникнення могут-нього шару техногенних відкладень).

Якщо не враховувати конкретні інженерно-геологічні умови на різних стадіях проектування і будівництва, це призводить до значних амортизаційних витрат при експлуатації будинків, споруд і інженерних комунікацій, обумовлених їхньою дефор-мацією і руйнуванням. У зв’язку з цим стан геологічного сере-довища необхідно враховувати вже на початкових стадіях містобудівного проектування для забезпечення ефективності інженерних захисних заходів.

Як критерії оцінки інженерно-будівельного стану земель беруться показники, що характеризують зручність території для забудови. Оцінка інженерно-будівельного стану міських земель проводиться на підставі оцінки відповідних негативних процесів. Остання здійснюється в бальній системі і базується на аналізі окремих якісних і кількісних показників. У залежнос-ті від типу геологічного середовища міста пріоритетними мо-жуть бути різні негативні процеси.

Підвищення рівня ґрунтових вод і зв’язані з ним явища під-топлення, заболочування, посилення морозного пучення за-хоплюють іноді великі простори, будучи приуроченими до ти-пів геологічного середовища, що характеризується плоским, слабопагорковим рельєфом і близьким від поверхні заляган-ням водоупора.

Для ділянок, що розташовуються на річкових терасах, ха-рактерним є прояв схилових процесів (ерозія, зсуви, крип).

Тип геологічного середовища, що характеризується близь-ким до поверхні заляганням карбонатних порід, не перекри-тих могутньою товщею, припускає розвиток карстово-суфозі-онних процесів.

Геологічний ризик подальшого освоєння земель міст (особливо великих), будівництва й експлуатації на них будин-ків і споруджень, у силу складності інженерно-геологічної і гід-рогеологічної ситуації в місті, іноді досить великий.

Як установлено, близько 70% усіх деформацій, що призво-дять до аварійного стану архітектурно-історичних пам’ятників, зв’язано зі зміною інженерно-будівельного стану міських зе-мель. Розвиток необоротних негативних природних і природ-но-техногенних процесів і явищ може порушувати соціально-правовий статус земель і змушує переводити їх у ряді випад-ків з однієї категорії в іншу. Негативна роль негативних проце-сів відбивається на стані земель міст більше в умовах сис-темної кризи суспільства, що веде до деградації всіх його компонентів.