III. Грошова оцінка окремої земельної ділянки

Грошова оцінка окремої земельної ділянки (території сіль-ськогосподарських угідь, що знаходяться у власності або ко-ристуванні юридичних та фізичних осіб) визначається на ос-нові шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів розра-ховуються за формулою:

(2.5)

де:

– грошова оцінка агровиробничої групи ґрунтів (у гривнях);

– бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів;

– бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогос-подарському підприємству;

– грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільсько-господарському підприємству (у гривнях).

Загальна грошова оцінка окремої земельної ділянки визна-чається сумою добутків площ агровиробничих груп ґрунтів на їхні грошові оцінки.

2.4.3. Поділ земель колективної власності на земельні частки (паї)

У процесі підготовчих робіт до складання схем поділу зе-мель колективної власності на земельні частки (паї) збираєть-ся і аналізується ряд матеріалів, серед них:

– матеріали ґрунтових обстежень та їхніх коригувань, раді-ологічних зйомок та зйомок іншого техногенного забруднення території;

– шкали бонітування ґрунтів орних земель, багаторічних насаджень і природних кормових угідь;

– плани землеволодінь і землекористувань підприємств в масштабах 1 : 10 000 або 1 : 25 000;

– матеріали проектів землеустрою, розроблених на тери-торії господарств до передачі земель у колективну власність, проектів встановлення меж сільських та селищних рад і меж населених пунктів, проектів роздержавлення і приватизації земель;

– технічна документація з видачі державних актів на право колективної власності на землю;

– дані про кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) в розмірі населених пунктів.

У порядку підготовки робіт вивчається громадська думка щодо черговості паювання сільськогосподарських угідь з ура-хуванням регіональних особливостей їхнього використання. Виділення земельних часток (паїв) може призвести до падін-ня ефективності їхнього використання (меліоровані землі, ма-сиви багаторічних насаджень, спеціалізованих сівозмін тощо). Одночасно визначають площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі в зв’язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

Схема поділу складається, як правило, в масштабі 1:10000 або 1 : 25 000. За планову основу схеми приймаються копії планів землеволодінь і землекористувань. На схемі виділя-ються земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першо-чергової приватизації, а також земельні масиви, які поділя-ються на земельні частки (паї) після закінчення певного тех-нологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того, визначають:

– земельні ділянки, що поділяються одночасно без подріб-нення в натурі на окремі паї, наприклад, зрошувані угіддя, са-ди, виноградники, хмільники, ягідники тощо;

– земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні вико-ристовуватись сумісно. Це угіддя, законсервовані виходячи з екологічних умов та невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки стає неможливим механізований обробіток ґрунту.

З метою уточнення площі сільськогосподарських угідь під-приємства, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, визначаються площі, які необхідні для створення сис-теми полезахисних лісових смуг і захисних лісових насад-жень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, створення системи природних територій в агроландшафтах, мережі польових доріг та площі деградованих і забруднених земель, що підлягають консервації.

Із земель, що можуть приватизуватися без обмежень у їх-ньому подальшому використанні, виділяються ділянки пер-шочергового поділу на земельні частки (паї). Кількість і розмір ділянок першочергового поділу встановлюються в залежності від наявності бажаючих одержати земельні частки (паї) в на-турі, кількість та розміщення населених пунктів, конфігурації масивів земель колективної власності, співвідношення і роз-міщення сільськогосподарських угідь, напрямів господарської діяльності, яка визначається з урахуванням ландшафтних умов, особливостей поселенської мережі тощо.

На ділянки першочергового поділу розробляється проект організації території земельних часток (паїв) з використанням планового матеріалу в масштабі 1:2000. З метою складання цього проекту проводиться геодезичне визначення меж зе-мельних ділянок першочергової приватизації, встановлюють-ся пункти прив’язок окремих земельних ділянок громадян до геодезичної мережі, наносяться контури агровиробничих груп ґрунтів та їхнього бонітету. Необхідність детальної зйомки визначається виходячи з наявності планового матеріалу та строкатості ландшафтних умов.

Розрахунок розміру земельної частки (паю) у фізичних гек-тарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності:

– при зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, прово-диться уточнення площі земельної частки (паю);

– площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах виз-начається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів згідно з Порядком грошо-вої оцінки земель сільськогосподарського призначення та на-селених пунктів.

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів розра-ховуються за формулою:

(2.6)

де:

– грошова оцінка гектара і-ї агровиробничої групи ґрунтів (в гривнях);

– грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільсько-господарському підприємству (у гривнях);

– бал бонітету і-ї агровиробничої групи ґрунтів;

– бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогос-подарському підприємству.

Бал бонітету сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню, розраховується за формулою:

(2.7)

де:

– площа і-ї агровиробничої групи ґрунтів відповідних угідь (у гектарах);

– бал бонітету і-ї агровиробничої групи ґрунтів по від-повідних угіддях за шкалами бонітету 1993 р.;

– загальна площа агровиробничих груп ґрунтів відпо-відних угідь, що підлягають паюванню (у гектарах).

Проектування розміщення земельних ділянок (паїв) прово-диться з урахуванням стрімкості та напрямів схилів, стану ґрунтового покриву. Не допускається проектування ділянок довгими сторонами вздовж схилів. У разі потреби проектуєть-ся зручна і раціональна мережа під’їзних шляхів шириною до п’яти метрів з виходом на існуючу шляхову мережу.

На кресленні схеми поділу земель в ділянках першочерго-вого паювання запроектовані земельні частки (паї) нумеру-ються в зростаючому порядку, визначається їхня площа, по-казуються розміри сторін ділянок, окремих під’їзних шляхів. У випадках, коли площа основної земельної ділянки (паю) не відповідає розрахунковій земельній частці (паю), на ділянці першочергової приватизації допускаються доріжки в суміжних ділянках в обґрунтованих розмірах.

Креслення на схемі супроводжується відповідними умов-ними знаками, табличною та текстовою інформацією.

На схему поділу земель наносяться:

– система захисних і охоронних лісонасаджень, у тому чис-лі суцільних, які створюються внаслідок консервації малопро-дуктивних і деградованих угідь;

– система природних територій в агроландшафтах;

– основна мережа польових доріг, які доцільно визначити як магістральні при перерозподілі земель.

Схема поділу земель складається в трьох примірниках, один з яких передається підприємству для практичної роботи, другий – районному (міському) відділу земельних ресурсів для здійснення контролю та заходів щодо ведення земельно-го кадастру і моніторингу земель, третій – землевпорядній та іншим організаціям.

Про розробці схеми поділу за повною програмою проводи-ться коригування сівозмін підприємства та складається про-ект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу. Коригування сівозмін проводиться з метою забезпечення збалансованої діяльності підприємства, створення умов для ефективного використання земель, а та-кож здійснення при необхідності реорганізації існуючих ви-робничих структур.

Сівозміни доцільно передбачити, як правило, з короткою ротацією, з урахуванням розміщення виробничих центрів, ме-режі населених пунктів, наявних трудових ресурсів і виробни-чих потужностей. При цьому польові сівозміни, де концентру-ється вирощування основних товарних сільськогосподарських культур, бажано розміщувати повністю на землях однієї фор-ми власності.

При розробці схеми поділу земель за скороченою програ-мою не розробляється проект організації території земельних часток (паїв) на ділянки першочергового поділу та не прово-диться коригування сівозмін на землях колективної власності.

Передача земельної частки (паю) в натурі проводиться згідно зі схемою поділу земель та проектом організації тери-торії земельних ділянок першочергової передачі. Перед вста-новленням у натурі меж земельної ділянки вирішується пи-тання про технічні методи виконання робіт та можливі конст-руктивні особливості межових знаків.

На кожній земельній ділянці або їхній групі, в простих умо-вах відновлення меж при можливому їхньому порушенні, не-обхідно передбачити встановлення не менше двох межових знаків, виготовлених з матеріалів, які тривалий час не підда-ються руйнуванню. Вказані межові знаки необхідно встанови-ти в місцях, де є можливість простими методами відновити усі межові знаки земельних ділянок. Обов’язковою умовою розміщення знаків є забезпечення неушкодження їх при вико-нанні польових механізованих робіт.

При встановленні в натурі зовнішніх меж земельної ділян-ки виконується прив’язка їх до пунктів геодезичної мережі, ін-ших координованих знаків і об’єктів, вимірюються кути пово-ротних точок і міри ліній між ними, вираховуються координати поворотних точок. Після визначення меж у натурі складається акт передачі земельної ділянки із земель колективної влас-ності у власність громадянину.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте тлумачення поняттям: категорія земель, ці-льове призначення земель, правовий режим земель, зе-мельні ресурси, земельні угіддя, міський земельний фонд, міська межа, земельна ділянка міста.

2. Які категорії земель визначені Земельним Кодексом України?

3. Яка схема класифікації землеустрою міських земель?

4. Дайте характеристику функціональній організації те-риторії міста.

5. Як Ви розумієте поняття: земельні відносини, земле-користування та землеволодіння?

6. Які види плати (зборів) за земельні ресурси введені в Україні?

7. Які складові частини державного земельного кадаст-ру?

8. Як розрахувати грошову оцінку земель сільськогоспо-дарського призначення?

9. Як розрахувати грошову оцінку земель сільськогоспо-дарських підприємств та окремої земельної ділянки?

10. Як можна розрахувати шкали грошової оцінки агрови-робничих груп ґрунтів та бал бонітету сільськогосподарсь-ких угідь?