2.Засвоєння поняття «новелета»

Вчитель: Допоможуть здійснити подорож у світ музичних пейзажів Карпат нам «Закарпатські новелети» Богдани Фільц.

Новелета – італійське слово, дослівно – невеличке оповідання. Це невелика інструментальна п’єса розповідного характеру. Вперше назву «новелета» застосував Роберт Шуман. Сучасні автори нерідко звертаються до виразного та лаконічного жанру новелети. Богдана Фільц створила фортепіанний цикл із 10 новелет, який назвала «Закарпатські новелети», адже в його основі лежить народна гуцульська музика, перетворена яскравою уявою композитора.

3 Прийом «Уяви музичний образ» . Слухання та порівняльна характеристика «Закарпатських новелет» №5 та №7.

Вчитель: Заплющіть очі та пориньте у світ музичної природи за допомогою 5-ої та 7-ої новелет. Які образи постають у вашій уяві?

4. Звучать 5-та та 7-ма «Закарпатські новелети».

Діти описують свої враження від музики

5 Прийом «Асоціатив- ний лабіринт» .Прийом «Асоціативний лабіринт»

На дошці вчитель демонструє групи таблиць на різні види асоціацій (по чотири). Діти обирають дві відповідних.

Г рупа 1: колористична характеристика образів.

Група 2: графічні характеристики музики.

Група 3: словесно-образна характеристика музики.

Група 4: образотворчо-предметна характеристика музики.

Отже, що спільного та відмінного помітили ви у образах-пейзажах Карпат, створених у новелетах?

В

Роздуми про музику

ідповіді дітей: 5-та новелета – бурхлива, контрастна, яскрава, дуже мелодійна та ритмічна – це образ нестримної гірської річки, бурхливих людських почуттів.

7-ма новелета – спокійна, стримана, теж дуже мелодійна – це ліричний образ, образ замріяних гір, полонин.

Методико-музикознав-чий матеріал

ІV. Хоровий спів – вивчення нової пісні «На полонині, на верхівці» (Додаток 1) за нотною таблицею

Методико-музикознавчий матеріал для вчителя

За жанром – це пейзажна лірика. Тут з надзвичайною любов’ю оспівується краса і велич Карпат, де з висоти видно як внизу пливуть хмарки, як вівці; де сонце на гори напинає небо, немов гаптовану хустинку; де під ногами трави, квіти і потоки весело цимбалять (тобто грають на цимбалах).

Після показу пісні пояснити учням незрозумілі слова:

Полонина – значна ділянка без лісу в Карпатах, яку гуцули використовують для пасовища та сінокосу.

Плай – стежка в горах.

Трембіта – гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої (до трьох метрів) дерев’яної труби без отворів, обмотаної березовим лубом. У верхню частину трубки вставляють дерев’яний або металевий мундштук. Звук трембіти голосний і сильний. На трембіті гуцули грають як сигнальні, ритуальні (сповіщають про весілля чи смерть), так і невеличкі самостійні мелодії.

Цимбалять – грають на цимбалах – старовинний музичний інструмент у вигляді плоского дерев’яного корпусу з металевими струнами, по яких ударяють молоточками або паличками, видобуваючи звуки. До речі: скрипка, цимбали, бубон або ж барабан складають в гуцулів троїсті музики.

Варто використати уривки з кінофільму „Тіні забутих предків” Параджанова.

По формі три куплети пісні складають три періоди, правда різної величини. Так перший період має 6 тактів, другий – 4 такти (т.т. 7-10) і третій – 16 тактів. В певній мірі всі три об’єднані в єдине ціле тематичним розвитком. Їх об’єднанню сприяє і наявність в усіх трьох розділах тематичної поспівки, яка з певними ритмічними видозмінами присутня в кожній:

Так в середньому періоді вона (дещо вкорочена) є у 8-му такті, в заключному періоді – в 13-му, 18, 19, 21, 22-24 тактах. Тому цю музичну побудову з повним правом можна назвати наскрізною формою. Всі три періоди чітко діляться на речення, ті в свою чергу – на фрази.

Мелодія пісні чітко окреслена, ритмічна, оптимістично-бадьора, світла, переважно речитативного характеру. Плавний біг її поєднується з стрибками: висхідними - переважно октавними, низхідними – на кварту (такти 5, 6, 13, 16, 17).

Ритмічний малюнок мелодії ускладнюють і синкопи в тактах 3, 6, 8, 13, 17, 21 та вступи з різних подрібнених долей (так званий затриманий ауфтакт).

Основна тональність Ре-мажор натуральний, в тактах 19-22 гармонічний.

Розмір 4/4 – складний двоскладовий чотиридольний; в швидкому темпі його можна диригувати за дводольною схемою тактування: перший жест сильний, другий – відносно сильний.

Основна дикційна трудність – спів в швидкому темпі короткими ритмічними вартостями. Щоб співаки її подолали, потрібно використати спеціальні поспівки на розвиток рухливості артикуляційного апарату.

Багата і динамічна палітра пісні: від piano в першому і другому періоді до forte і fortissimo у третьому – в першому реченні і знову piano – у другому.

З вокальної точки зору потрібно слідкувати за тим, щоб на стрибках нижній звук інтервалу звучав у вокальній позиції верхнього.