
- •1 Кольоровідтворення в поліграфічному процесі
- •1.1 Схема ідеального процесу кольоровідтворення
- •1.2 Характеристика стадій
- •1.3 Кольороподілення, градаційна стадія, синтез
- •1.4 Кольороподільні скривлення
- •1.5 Залежність недоліків кольороподілу від форми спектральних кривих фарб
- •2 Управління відтворенням кольорового об'єкту
- •2.1 Умови точного кольорозподілу
- •2.2 Основи дублікаційної теорії відтворення Нюберга-Артюшина
- •2.3 Кольороподільні характеристики та їх визначення
- •2.4 Градаційні характеристики
- •2.5 Рівняння кольоровідтворення
- •2.6 Принципи кольорокоректування
- •2.7 Принципи управління градаційними процесами
- •3. Типові тестові завдання
- •Список літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ
“Теорія кольору і кольоровідтворення”
Основи кольоровідтворення
ДЛЯ СТУДЕНТІВ II–III КУРСУ
Затверджено на засіданні
кафедри ПП і ФНПМ.
Протокол № 11 від 01.07.2011.
Дніпропетровськ УДХТУ 2011
Конспект лекцій з дисципліни “Теорія кольору і кольоровідтворення”. Основи кольоровідтворення для студентів ІІ–ІІІ курсу спеціальності 6.092700 “Матеріали видавничо-поліграфічних виробництв” / Укл.: О.С. Свердліковська, М.В. Бурмістр. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2011. – 54 с.
Укладачі: О.С. Свердліковська, канд. хім. наук;
М.В. Бурмістр, д-р. хім. наук
Відповідальний за випуск М.В. Бурмістр, д-р. хім. наук
Навчальне видання
Конспект лекцій
з дисципліни “Теорія кольору і кольоровідтворення”.
Основи кольоровідтворення
для студентів ІІ–ІІІ курсу
спеціальності 6.092700 “Матеріали
видавничо-поліграфічних виробництв”
Укладачі: СВЕРДЛІКОВСЬКА Ольга Сергіївна
БУРМІСТР Михайло Васильович
Редактор Л.М. Тонкошкур
Коректор О.Л. Свердліковська
Підписано до друку 22.05.12. Формат 6084 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. арк. 2,45. Облік.-вид. арк. 2,51. Тираж 80 прим. Замовлення №151. Свідоцтво ДК №303 від 27.12.2000.
ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.
Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
ЗМІСТ
|
ЗМІСТ …………………………………………………………… |
3 |
1 |
Кольоровідтворення в поліграфічному процесі ................................................................................ |
4 |
1.1 |
Схема ідеального процесу кольоровідтворення ..…………….. |
4 |
1.2 |
Характеристика стадій ………………………..……………...… |
6 |
1.3 |
Кольороподілення, градаційна стадія, синтез ….……………... |
7 |
1.4 |
Кольороподільні скривлення ………..……………...…….…… |
11 |
1.5 |
Залежність недоліків кольороподілу від форми спектральних кривих фарб ……………………………..…………..…...….….. |
14 |
2 |
Управління відтворенням кольорового об'єкту ………………………………………………………... |
16 |
2.1 |
Умови точного кольорозподілу …………...…………………… |
16 |
2.2 |
Основи дублікаційної теорії відтворення Нюберга-Артюшина |
24 |
2.3 |
Кольороподільні характеристики та їх визначення …..……… |
26 |
2.4 |
Градаційні характеристики …………………………………..… |
29 |
2.5 |
Рівняння кольоровідтворення …………………………………. |
34 |
2.6 |
Принципи кольорокоректування ………………………………. |
41 |
2.7 |
Принципи управління градаційними процесами ……………... |
44 |
3 |
ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ……..…………………….. |
53 |
|
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..……………………………………. |
56 |
1 Кольоровідтворення в поліграфічному процесі
1.1 Схема ідеального процесу кольоровідтворення
Відтворення кольорового об'єкту засноване на загальних принципах синтезу кольору. Отримання кольорової репродукції полягає в одночасному синтезі кольорів за заздалегідь створеному фотографічному запису колірних складових кожного з кольорів об'єкту.
Вивчення явищ, пов'язаних з відтворенням кольорового об'єкту, прийнято розпочинати з розгляду ідеального процесу, тобто такого, умови якого максимально спрощені введенням ряду допущень. Допускають, що фарби субтрактивного синтезу мають П-подібні спектральні криві, що фотографічна зйомка ведеться на матеріалі, характеристична крива якого – пряма, та ін. Це дозволяє виділити принципи процесу. Такий методичний прийом широко використовується у фізиці: суть ряду явищ викладається на подібних ідеальних уявленнях.
Для ілюстрації принципу відтворення кольорового об'єкту введемо зональну систему основних. Спектр джерела світла, освітлюючого об'єкту, розділимо на зональні складові, наприклад в межах зон Гюбля.
Їх можна виділити із спектру, застосовуючи зональні світлофільтри. Позначимо світлові потоки, що пройшли через зональні світлофільтри: червоний FOЧ – буквою Ч; зелений F0З – буквою З і синій Foc – буквою С. Отримаємо на цій основі колірну характеристику фрагменту об'єкта, призначеного для відтворення (рис. 1.1,а).
Рис. 1.1 – Фрагмент оригіналу (а) і схема визначення зональних координат деталі (б): 1, 2, 3 – зональні світлофільтри
Він є деталлю, що має колір Кд, що розташований на фоні, колір якого Кф. Відбивані долі основних, спрямовані на об'єкт (рис. 1.1,б), за їх фізичним сенсом – зональні коефіцієнти віддзеркалення, а за колориметричним – колірні координати кольорів Кд і Кф. Інакше кажучи, деталь і фон можуть бути описані рівняннями:
(1.1)
Узявши зональні основні в кількостях, що вказуються координатами кольорів Кд і Кф, відтворимо ці кольори.
Для цієї мети використовуємо установку для адитивного синтезу (рис. 1.2), подібну до зображеної на рис. 1.1, але замість оптичних клинів поставимо модулятори, що за формою повторюють фрагмент оригіналу (квадрат на фоні). Заздалегідь виготовимо такі модулятори, вирізавши ділянки фрагменту з рівномірно засвіченої і виявленої фотоплівки. Модулятор червоного випромінювання повинен мати коефіцієнти пропускання і відповідно до рівнянь (1.1), рівні Чд і Чф; модулятор зеленого – Зд і Зф; синього – Сд і Сф. Нехай характеристики ламп ліхтарів підібрані таким чином, що при видалених модуляторах зональні потоки на виході зі світлофільтрів рівні Ч, 3, С. Модулятори знижують їх в Ч, З і С разів. Тоді на екран спрямовуються ті ж колірні складові, які входять в рівняння (1.1). Отже, на ньому відтворюються кольори об'єктів.
Той же результат отримаємо, якщо скористатися установкою для субтрактивного синтезу (рис. 1.1), але замінимо одноколірні клини такими ж за формою модуляторами, як і на рис. 1.2, з тією тільки різницею, що срібло їх полів заміщене ідеальними фарбами (рис. 1.3).
Рис. 1.2 – Схема адитивного синтезу репродукції фрагменту
Фарби беруться в таких кількостях, щоб модулятор пропускав керовані ним зональні випромінювання в тій мірі, в якій того вимагають рівняння (1.1), а інші випромінювання – повністю. Тоді на екрані утворюється кольорове зображення шляхом ідеального субтрактивного синтезу.
Таким чином, принцип отримання кольорової репродукції полягає у відтворенні колірних складових кольорів оригіналу.
Розглянута схема дозволяє зрозуміти суть кольоровідтворення, але вона не дає уявлення про його техніку. Вимір колірних координат кожного з безлічі ділянок реального об'єкту і подальше виготовлення модуляторів підбором оптичної щільності був би надмірно складним. У техніці (кольорова фотографія, поліграфія, кіно) кольоровідтворення засноване не на вимірі колірних координат, а на фотографічній реєстрації колірних складових, що називається кольоровідтворенням.
Рис. 1.3 – Схема субтрактивного синтезу репродукції фрагменту
Цей процес полягає в тому, що зображення, які повинні модулювати зональні випромінювання, отримують шляхом фотографічної зйомки через відповідні світлофільтри. На таких фотографічних зображеннях, кольороподілених негативах, колірні складові виявляються зареєстрованими тією або іншою оптичною щільністю.
Подальші перетворення дають зображення, тотожні згаданим вище модуляторам випромінювань. Вони пропускають (чи відбивають) такі світлові потоки, які були записані в результаті фотографічної реєстрації (кольороділення).