1. Криві основних збуджень

1. Знайти відношення найбільших реакцій, що забезпечують відчуття голубого в межах

= 480 – 510 нм.

1.2 Змішали випромінювання: а) Ф₄₂₀ = 0,5 Вт і Ф₅₉₀ = 1 Вт;

б) Ф₄₄₀ = 0,5 Вт і Ф₅₉₀ = 1 ВТ; в) Ф₄₂₀ =1 Вт і Ф₆₈₀ =2 Вт. Для всіх цих прикладів визначити відносні реакції кожної із груп рецепторів і на цій основі описати кольори всіх трьох сумішей.

1.3 Монохроматичні випромінювання переносять світлові потоки: F₄₄₀=15,6 лм і F₅₂₀= 241 лм. Визначити колір суміші випромінювань. Як змінити колір, якщо потік F₅₂₀ зростає в чотири рази?

1.4 Рівняння деякого кольору, синтезованого одноватними монохроматичними основними кольорами, має вигляд

.

Визначити реакції кожної із груп рецепторів, що викликаються дією випромінювання, яке має колір К. Словесно описати цей колір. Як зміняться реакції, якщо замість основного С₄₄₀ взяти одноватне випромінювання  = 420, тобто С₄₂₀. Порівняти кольори, синтезованих при участі випромінювання С₄₄₀ і С₄₂₀. Для зручності порівняння доцільно звести суми реакцій до одиниці.

2. Синтез кольору

2.1 Питомий показник поглинання ідеальної фарби має значення æ=2 см²г^-1. Її об'ємна концентрація с = 4·10⁶г·м^-3. Знайти товщину фарбового шару, при якій зональне випромінювання послабляється в 32 рази.

2.2 Дано криву пропускання фарби, що підлягає закону Бугера-Ламберта-Бера:

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
λ	400	425	450	475	500	525	550	575	600	625	650	675	700
τ	0,79	0,79	0,79	0,79	0,71	0,63	0,50	0,28	0,10	0,02	0,011	0,010	0,013

Товщину фарбового шару зменшили в два рази, як змінилось пропускання в зонах спектра? Знайти зональні оптичні щільності Д_к та коефіцієнти пропускання фарби _к: до і після Д_к і _к (зміни товщини).

2.3 Визначити інтегральну оптичну щільність фарби, взятої із попередньої задачі, при джерелі А (див. додаток 1).

2.4 Лампа проекційного ліхтаря дає потік випромінювання Ф=0,5 Вт, рівномірно розподілений по спектру (джерело Е). Скласти рівняння кольору, отриманого на білому екрані, освітленого ліхтарем, в адитивних координатах. На шляху пучка стоять світлофільтри із ідеальних фарб, що мають щільності: За основу прийняти зональні випромінювання, а за одиниці їх кількостей – зональні потужності випромінювання, що дає неекранована лампа – ч, з, с.

2.5 Лампа проекційного ліхтаря дає потік випромінювання Ф₅₀₀=2,1, що рівномірно розподілений по спектру. Описати кольоровим рівнянням колір, отриманий на білому екрані, якщо на шляху пучка стоять світлофільтри, виготовлені із ідеальних фарб і мають такі зональні щільності: Д_с= =0,6, Д_з= 0,3, Д_ч=1,2. За основні прийняти одноватні зональні випромінювання. Описати кольоровий тон і насиченість кольору.

2.6 Складені разом шари ідеальних фарб, що мають щільності Д^ж = 0,9, Д^п = 0,6; Д^г = 0,0, проектуються на білий екран. Описати колір, що отримали на екрані, рівнянням адитивного синтезу. Зональні потужності джерела Ф =10 Вт; Ф = 6 Вт, Ф = 8 ВТ, а Ч=3=С=2 Вт.

2.7 Підібрати поверхневі концентрації ідеальних фарб так, щоб, використовуючи їх як світлофільтри в проекційному ліхтарі (його лампа – джерело Е), отримати колір, що описується рівнянням

К= 0,1Ч + 0,05З + 0,05С.

Відомо, що при Д_зон=4 поверхневі концентрації усіх трьох фарб дорівнюють 2 відносні одиниці Ч, З, С – зональні потужності випромінювання, що подається джерелом.

2.8 Підібрати зональні щільності нереальних фарб тріад І і ІІ (рис.1) для субтрактивного синтезу кольору на екрані. Лампа ліхтаря – джерело Е, потужність випромінювання Ф = 6 Вт. Необхідно отримати колір К, виражений рівнянням

К= 1,5 Ч +0,33,

де Ч і 3 – одноватні випромінювання, використовуючи при цьому першу та другу тріади фарб.

Р ис.1. Криві поглинання деяких тріад фарб

2.9 Монохроматичні оптичні густини фарби дорівнюють Д₅₀₀= 1,7; Д₆₀₀=0,9. В межах зеленої зони спектра густини фарби змінюються лінійно. Визначити зональну оптичну густину фарби (Д₃₀₁) в зеленій зоні.