- •1 Мета і задачі дисципліни
- •2 Робоча програма дисципліни
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 2.6 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 2.7.
- •2.7 Рекомендована література
- •21. Білоус н.В., Шубін і.Ю. Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни "кдм" – електронний варіант ( 24 годин, 2000).
- •3 Огляд рекомендованої літератури
- •Тема 3. Відношення та їх властивості
- •4 Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •Тема 4. Відображення та функції
- •Тема 5. Булеві функції та алгебра логіки
- •Тема 6. Двоїстість булевих функцій
- •Тема 8. Алгебра Жегалкіна
- •Тема 9. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •Тема 10. Методи мінімізації булевих функцій
- •Тема 11. Основи математичної логіки
- •Тема 12. Логіка висловлювань Висловлення – це оповідальне речення, про яке можна сказати, істинне воно чи хибне, але не те й інше водночас.
- •Тема 13. Логіка першого порядку (лпп)
- •Тема 14. Основні поняття теорії графів
- •Тема 15. Ейлерові та гамільтонові ланцюги і цикли
- •Тема 16. Планарність графів
- •Тема 17. Відстані на графах
- •Тема 18. Дерева
- •Тема 19. Транспортні мережі
- •Тема 20. Основи комбінаторного аналізу
- •Тема 21. Формули простого перелічення
- •Тема 22. Формула включення та виключення
- •5 Методичні вказівки до тем для самостійного вивчення
- •Тема 1. Методи мінімізації булевих функцій
- •Тема 2. Синтез комбінаційних схем
- •Тема 3. Багатозначна логіка
- •Тема 4. Задача комівояжера
- •Тема 5. Розфарбування графів
- •Тема 6. Цикломатика графів
- •Тема 7. Розрізи графів
- •Тема 8. Комбінаторика
- •Розглянути додаткові розділи комбінаторики та навчитися використовувати їх на практиці [1, с. 438-453; 2, c. 437-453; 10, c. 90-121, с. 192-296, с. 212-216; 12, c. 28-30].
- •6 Індивідуальні контрольні завдання
- •7 Приклад розв’язання деяких типових завдань
- •Побудуємо заданий граф g і деяке відповідне йому остове дерево т (рис. 7.4).
- •Рекомендована література
4 Методичні вказівки до вивчення дисципліни
Тема 1. Вступ
У повсякденному житті та практичній діяльності часто доводиться говорити про деякі сукупності різних об’єктів: предметів, понять, чисел, символів тощо. Наприклад, сукупність деталей механізму, аксіом геометрії, чисел натурального ряду, літер абетки. На основі інтуїтивних уявлень про подібні сукупності сформувалося математичне поняття множини. Значний внесок до теорії множин зробив Георг Кантор. Згодом завдяки його дослідженням теорія множин стала цілком визначеною та обґрунтованою галуззю математики, а на сьогодні вона набула фундаментального значення [1, c. 9-10; 2, c. 9-10].
Тема 2. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
Множина є настільки загальним і водночас початковим поняттям, що її чітке визначення через більш прості поняття дати важко. Тому слідом за Г. Кантом ми приймаємо інтуїтивне уявлення про множину як сукупність деяких елементів, цілком визначених у випадку кожної конкретної множини.
Способи задання множин.
1. Простий перелік елементів А={a1, a2,…, an,}.
2. Опис елементів визначеною властивістю: X={x|P(x)}, де P(x) означає, що елемент х має властивість P(x).
Операції на множинах:
1) об’єднання (сума) AB;
2) перетин (добуток) AB;
3) різниця A\B;
4)
доповнення (заперечення)
.
Множина 2U всіх підмножин універсальної множини U із заданими на ній чотирма операціями складає алгебру множин. При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 9-11; 2, c. 9-11; 3, c. 6-10; 4, c. 8-18; 9, c. 4-11; 12, c. 16-35; 15, c. 7-13; 17, c. 7-22].
Тема 3. Відношення та їх властивості
Відношення реалізують у математичних термінах на абстрактних множинах реальні зв’язки між реальними об’єктами. Відношення застосовуються при побудові комп’ютерних баз даних, які організовані у вигляді таблиць даних. Зв’язки між групами даних у таблицях описуються мовою відношень. Самі дані обробляються і перетворюються мовою відношень.
Під n-арним відношенням R на множині Х розуміється підмножина n-го ступеня цієї множини RXn. Якщо n=1, то відношення називається унарним, якщо n=2 – бінарним.
Способи задання бінарних відношень.
1. Будь-яке бінарне відношення може бути задане у вигляді списку, елементами якого є пари, з яких складається відношення.
2. Бінарне відношення R на множинах X і Y може бути задане за допомогою матриці (W=W(R)), рядки якої відповідають елементам множини X, стовпчики – елементам множини Y.
3. Бінарне відношення R на множинах X, Y може бути задане графічно.
Операції над відношеннями: обернене відношення, композиція відношень, степінь відношення, переріз відношення, фактор-множина.
Властивості бінарних відношень: рефлексивність, антирефлексивність, симетричність, асиметричність, антисиметричність, транзитивність, антитранзитивність.
Бінарні відношення підрозділяються на відношення еквівалентності, порядку та толерантності. При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 30-54; 2, c. 30-54; 3, c. 13-20; 4, c. 29-35; 9, c. 17-29; 12, c. 98-132; 15, c. 13-29; 17, c. 7-22].
